Визначення рівня фізичної працездатності по Гарвардському степ-тесту (ігст).

Мета тесту - оцінити швидкість протікання відновних процесів після припинення дозованої м'язової роботи. При проведенні тесту необхідна наступна апаратура: сходинки різної висоти, секундомір, метроном.

Методика проведення тесту. Фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку. Висота сходинки і час виконання м'язової роботи залежать від статі, віку та фізичного розвитку обстежуваного:

Групи випробовуваних висота сходинки, см час сходжень, хв.

Юнаки та підлітки (12-18 років)

з поверхнею тіла більше 1,85 см2 50 4

Під час тестування випробуваному пропонується здійснювати підйоми на сходинку в заданому темпі - з частотою 30 разів на 1хв. Темп рухів задається метрономом, частоту якого встановлюють на 120уд/хв. Після закінчення фізичного навантаження випробуваний відпочиває сидячи. Починаючи з 2 ї хвилини у нього 3 рази по 30 секундним відрізкам часу підраховується число пульсових ударів: з 60 ї до 90 ї відновного періоду, з 120 ї до 150 й і з 180 ї до 210 ї с. Значення цих трьох підрахунків підсумовуються і множаться на 2 (переклад в ЧСС в 1хв.).Результати тестування виражаються в умовних одиницях у вигляді індексу Гарвардського степ тесту (ІГСТ). Цю величину розраховують з наступного рівняння:

ІГСТ =	t х 100
	(f1 + f2 + f3) х 2′

де t - фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах;f1 + f2 + f3 - сума пульсу за перші 30с кожної хвилини (починаючи з 2 й) відновного періоду. Оцінка результатів тестування. Величина ІГСТ характеризує швидкість відновних процесів після досить напруженої м'язової роботи. Чим швидше відновлюється пульс, тим менша величина f1 + f2 + f3 і, отже, тим вище індекс Гарвардського степ-тесту.

Шкала оцінки величин ІГСТ

ІГСТ Оцінений

Менше 55 Погана

55-64 Нижче середньої

65-79 Середня

80-89 Хороша

90 і більше Відмінна