Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань

№ пор.	Показник	20__ р.	20__ р.	20__ р.
1	Середньорічна кількість працюючих чол.
2	Кількість нещасних випадків всього, у тому числі: з тимчасовою втратою працездатності; зі стійкою втратою працездатності; зі смертельним наслідком
3	Втрати працездатності від травм, дн.
4	Кількість захворювань
5	Втрати працездатності через захворювання, дн.
6	Коефіцієнт частоти (на 1 000 працюючих): нещасних випадків захворювань
7	Коефіцієнт тяжкості: нещасних випадків захворювань
8	Коефіцієнт втрати робочого часу

Д ля оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:

(25)

(26)

де – показник частоти травматизму;

– кількість випадків травматизму за звітний період;

– середньооблікова кількість працівників;

– показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності.

П оказник непрацездатності – це кількість людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

(27)

П оказники інтенсивності випадків захворювань непрацездатності які припадають на 100 працюючих, і тривалості захворювання розраховують за формулами

(28)

(29)

(30)

де Р – загальна кількість працюючих;

Д – кількість днів непрацездатності через захворюваність;

С – кількість випадків захворювань.

Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.

1 . Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою

(31)

де К₁,К₂ – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

К₃ – загальна кількість робочих місць.

2 . Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою

(32)

де Ч₁, Ч₂ – кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;

Ч₃ – загальна річна середньооблікова кількість працівників.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами

(33)

( 34)

де М₁, М₂ – кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, од.;

М₃ – загальна кількість машин і механізмів, од.;

Б₁, Б₂ – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, од.;

Б₃ – загальна кількість виробничих приміщень, од.

4 . Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔК_Ч встановлюється за формулою

, (35)

де N₁, N₂ – кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;

Ч₃ – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5 . Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔК_Т розраховується за формулою

(36)

де Д₁, Д₂ - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:

(37)

де З₁,З₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.

7 . Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

(38)

де Д_З1, Д_З2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;

К_З1, К_З2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність ΔК_і внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

(39)

де К_і1, К_і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

9 . Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою

(40)

де К_П1, К_П2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.