12. Основні причини міграції.

Внутрішні міграційні процеси в Україні характеризуються природними міграціями населення, а також

міграціями, спричиненими техногенними катастрофами, стихійними лихами, несприятливою

екологічною обстановкою, (аварія на ЧАЕС, повені, шкідливе промислове виробництво тощо), а також

такими, які викликані перерозподілом внутрішніх ринків праці.

Найбільш значними є міграції за напрямком з села, селища до міста: характеризуються виїздом з

сільської місцевості найбільш активного у віковому цензі (17-60 років) населення до міст, з метою

реалізувати свої прагнення у пошуках гарантовано оплачуваної роботи, здобуття освіти, підвищення

13. Формування української нації та її сучасне розселення.

Однією з причин що заважає інтенсивному розвитку української держави , це відсутність сформованої державної нації. Труднощі пов'язані не тількі зі світоглядом громадян україни який викривлен багатьма роками совєтської окупації , а також тим , що сучасна нація формується на базі не одного , а декількох етносів , де основними є український та російський. Які за своїм світоглядом є майже протилежними.

Один з ціх світоглядів прагне консервації старого , звичного їм устрою життя , інший прагне змін у всьому . І це визнається навіть офіційно що громадяни України розділені ідеологично та світоглядно.

Тоб то для успішного формування нації ,а значить, і для побудови процвітаючого самодостатнього суспільства, необхідне поглинання українським етносом російського. Це здається парадоксалним на тлі суцільної русіфікації України.

Отже для виконання цього необхідно щоб була значна кількісна перевага українського етноса. Це не тількі перевага у фізичному розумінні , а також переходу російськомовних українців в українській світогляд та інформаційний простір . Але за життя одного покоління це майже неможлива і тому тут суттєву роль має відіграти українська діаспора.

Тоб то повернення в Україну декількох мільйонів українців прискорив би процес формування української нації.

14. Виробнича і невиробнича сфери економіки

Галузь — сукупність підприемств, які виготовляють однорідну продукцію або надають однорідні послуги. У галузевій структурі господарства виділяють дві сфери - виробничу і невиробничу. Виробнича сфера забезпечує країну різноманітними товарами, невиробнича сфера - послугами матеріального і нематеріальноо характеру.

В економіці, галузь означає сукупність підприємств і організацій, що характеризуються спільністю ознак виробничо-господарської діяльності.

15. Зміна компонентів природи під впливом діяльності людини.

Під впливом господарської діяльності людини в процесі виконання нею соціально-економічних функцій з відповідною технологією відбувається зміна природних комплексів і формується антропогенний ландшафт. У такому ландшафті значних змін зазнали мікрорельєф, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Характерні елементи антропогенного ландшафту: господарські угіддя, населені пункти, промислові споруди, транспортні магістралі, антропогенні форми рельєфу (канали, терикони тощо). За ступенем змінюваності і характером впливу людини розрізняють ландшафти змінені, порушені й перетворені. У зміненому ландшафті антропогенна діяльність позначилась на окремих компонентах. Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (селі та зсуви, спричинені діяльністю людини, знищення лісів і розорювання крутих схилів,суцільна забудова тощо), називають порушеним. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінено цілеспрямовано, ці зміни науково обґрунтовані системою природоохоронних та інших заходів.

За соціально-економічними функціями розрізняють такі основні види антропогенного ландшафту: міський (формується в процесі створення і функціонування міст), ландшафт сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, промисловий, селитебний та рекреаційний.

Антропогенні зміни рельєфу пов'язані з освоєнням, заселенням і господарським перетворенням території. У зв'язку з інтенсифікацією промисловості та сільського господарства зростає кількість антропогенних форм рельєфу (магістральні та розподільчі канали, кар'єри з видобування корисних копалин). Насипними формами рельєфу є терикони, "хвосто-сховища" металургійних підприємств, відвали ТЕЦ, насипи шосейних доріг і залізниць. Виникають лійки просідання в місцях підземних виробок корисних копалин, зсуви та ін.

Антропогенні зміни клімату мають глобальний і регіональний аспекти. Зміни клімату Землі пов'язані зі зростанням вмісту в атмосфері вуглекислого газу, аерозолів, сульфатів і пилу, із можливим руйнуванням озонового шару, а також забрудненням Світового океану. Регіональні зміни зумовлені трансформацією земної поверхні, що призводить до змін її радіаційного режиму і відповідного клімату. Вирубування чи насадження лісів, розорювання земель, меліорація сільськогосподарських угідь, будівництво різних споруд, створення штучних водосховищ формують нові типи мікроклімату. Значні регіональні зміни клімату відбуваються навколо водосховищ, при будівництві ГЕС, ТЕС і ЛЕС.

До прямого впливу господарської діяльності на водойми належать гідротехнічне будівництво, рибальство, надходження у водойму неочищених стічних вод, до побічного впливу — внесення добрив та отрутохімікатів на сільськогосподарські угіддя та змивання їх у водойми.

Розрізняють такі види впливу господарської діяльності на грунти: механічний, хімічний та біологічний. Механічний вплив — це деградація грунтів при недостатньо обґрунтованому веденні сільського господарства. Хімічний вплив — це зниження родючості грунтів. Біологічний вплив — посилене винесення поживних речовин разом з урожаєм.