- •Понятійний апарат регіональної економіки, її зв'язок з іншими науками.
- •2. Найважливіші принципи регіональної економіки.
- •Найважливіші чинники регіональної економіки.
- •Населення в Україні (статистичні дані).
- •Поняття трудових ресурсів.
- •6. Розподіл трудових ресурсів за різними сферами господарювання.
- •7. Працездатне і непрацездатне населення.
- •8. Природний рух населення України.
- •9. Поняття про міграції населення України та їх види.
- •10. Зовнішні міграції. Сальдо міграцій.
- •11. Внутрішні міграції їх різновиди.
- •12. Основні причини міграції.
- •13. Формування української нації та її сучасне розселення.
- •14. Виробнича і невиробнича сфери економіки
- •15. Зміна компонентів природи під впливом діяльності людини.
- •16. Поняття безробіття. Види безробіття.
- •17. Ринок праці. Міське і сільське населення.
- •18. Прп та його структура.
- •19. Земельні ресурси.
- •20. Водні ресурси.
- •21. Функціонування та удосконалення народногосподарського комплексу України.
- •22. Загальна характеристика промисловості України.
- •23. Загальні напрями вдосконалення розвитку окремих галузей промисловості.
- •24. Вугільна промисловість. Місце серед інших галузей.
- •25. Основні райони видобутку вугільної промисловості статистичні дані.
- •26. Нафтова промисловість, основні райони видобутку.
- •27. Будівництво нафтопереробних підприємств у районах споживання нафти і нафтопродуктів.
- •28. Газова промисловість видобуток природного газу в Україні.
- •29. Визначальні принципи у розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні.
- •30. Поняття апк.
- •31. Галузевий склад сільського господарства.
- •32. Основні проблеми і перспективи розвитку та розміщення галузей апк.
- •33. Значення транспорту в народному господарстві, його вплив на регіональну економіку, та формування регіональних господарських зв’язків.
- •34. Характеристика розвитку та розміщення окремих видів транспорту. Їх взаємодія у транспортних вузлах.
- •35. Галузева структура хімічної промисловості.
- •36. Фактори що зумовлюють розвиток та розміщення підприємств хімічної промисловості.
- •37. Економічна оцінка сировинної бази. Енергомісткість основних підгалузей хімічної промисловості.
- •38. Лісова промисловість. Галузева структура лісової промисловості.
- •39. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної целюлозно- паперової промисловості.
- •40. Міжнародний поділ праці.
- •41. Місце України у світовому територіальному поділі праці.
- •42. Об’єктивні передумови розміщення зовнішньо – економічних зв’язків що впливають з необхідності поглиблення міжнародного поділу праці.
- •43. Створення спільних підприємств і міжнародних об’єднань за участю українських та іноземних організацій і фірм.
- •44. Інтеграція України у світову економіку.
- •45. Економіко-географічне положення та його господарська оцінка.
- •46. Поняття про економічні проблеми та їх прояв на території України.
2. Найважливіші принципи регіональної економіки.
Принципи державної регіональної економічної політики
1.Узгодження загальнодержавних інтересів і приорітетів з регіональними і місцевими.
2.Підвищення економічної самостійності регіонів шляхом чіткого розмежування повноваженнь.
3.Комплексне вирішення економічних,соціальних,екологічних проблем регіону.
4.Відповідальність органів державної влади й управління за прийняті рішення.
Найважливіші чинники регіональної економіки.
Населення в Україні (статистичні дані).
Станом на 1 січня 2014 року чисельність наявного населення України становила 45426,2 тис. мешканців. За січень-грудень 2013 року чисельність населення скоротилась на 126,8 тис. осіб (2,8 на 1000). Міграційний приріст за цей період становив 31,9 тис. осіб і покрив 20,1% природного скорочення у 158,7 тис. осіб. Міське населення у січні 2013 року налічувало 31336,6 тис. осіб (69,0% населення), сільське — 14089,6 тис. осіб (31,0% населення).
Поняття трудових ресурсів.
За дегуманізацію і інструменталізацію людини та методологічну необґрунтованість це поняття багаторазово піддавалося критиці суспільствознавцями. У вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенційне) на території країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства. У нормативних актах та статистичному обліку більшості країн використовується поняття «працездатне населення», іноді також використовуються поняття «людські ресурси» та «трудова сила».
6. Розподіл трудових ресурсів за різними сферами господарювання.
Выделяют разные виды распределения трудовых ресурсов. Есть устоявшиеся и получившие признание в литературе и широкое применение в практике, но сама жизнь выдвигает и новые виды распределения трудовых ресурсов. Остановимся на некоторых из них.
Распределение трудовых ресурсов по видам занятости.
работающие в народном хозяйстве (занятые),
не работающие в народном хозяйстве:
учащиеся трудоспособного возраста,
лица, занятые ведением домашнего хозяйства,
на службе в Вооруженных силах,
безработные,
нигде не работающие, не обучающиеся и не ищущие работу.
Работающее (занятое) население может рассматриваться по следующим группам:
по отдельным отраслям,
по профессиональным группам,
по режимам труда (полногодовая занятость, неполные рабочий день, неделя и т. п. ),
в социально-экономическом разрезе (занятость в частном секторе, в смешанных государственно-частных предприятиях и организациях, в индивидуальных крестьянских хозяйствах и других).
7. Працездатне і непрацездатне населення.
Працездатне населення — це особи працездатного віку, які мо-жуть працювати відповідно до своїх фізичних та інтелектуальнихздібностей.Непрацездатне населення — особи, які повністю або часткововтратили працездатність.
8. Природний рух населення України.
Природний рух населення — зміна кількості і складу населення в результаті народжуваності і смертності (без урахування його механічного переміщення). Якщо в певному році народилося більше дітей, ніж померло всього населення, то природний приріст додатний. Якщо ж населення помирає більше, ніж народжується дітей, природний приріст від'ємний. В останні роки (з 1991 р.) в Україні природний приріст є від'ємний (див. додаток 3). У сільській місцевості, де демографічна ситуація була і залишається більш напруженою, ніж у містах, цей показник став від'ємним ще на початку 80-х років.
За показником природного приросту населення Україна посідає останнє місце в Європі (див. таблицю 2). До країн, де скорочується природний приріст населення (але значно менше, ніж в Україні), належать також Латвія, Російська Федерація, Естонія, Болгарія, Чехія, Німеччина, Литва, Румунія, Італія і Португалія.