_{Міністерство транспорту І зв‘язку україни}

_{КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ}

_{І ТЕХНОЛОГІЙ ТРАНСПОРТУ}

_{Кафедра телекомунікаційних технологій та автоматики}

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

до виконання контрольної роботи з дисципліни

«Радіорелейні та супутникові системи передачі»

для студентів спеціальності

7.092507 «Автоматика і автоматизація на транспорті»

безвідривної форми навчання

Київ 2007

УДК 621.396.9

Бондаренко І. М.

Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання контрольної роботи з дисципліни “ Радіорелейні та супутникові системи передачі ”- для студентів спеціальності 7.092507 «Автоматика і автоматизація на транспорті безвідривної форми навчання. - К.: КУЕТТ, 2007,- с.

Методичні вказівки містять завдання на контрольну роботу і методику їх виконання, а також список рекомендованої літератури. Наведені теоретичні і практичні відомості щодо проектування радіорелейних та супутникових системи передачі.

Призначені для студентів спеціальності 7.092507 «Автоматика і автоматизація на транспорті» безвідривної форми навчання та відповідають робочій програмі курсу “Радіорелейні та супутникові системи передачі ”.

Укладач: канд. техн. наук, доцент І. М. Бондаренко

Рецензенти:

заступник начальника

Головного управління сигналізації

і зв‘язку „Укрзалізниці” Ю.М. Терещенко

доц. кафедри ТТА, к. т. н., доцент В.П. Сватов

Вступ

Радіозв'язок – електрична безпровідна передача повідомлень. З часу її винаходу ця галузь зв'язку виконала гігантський шлях в своєму розвитку. Зараз по радіо щодня передаються колосальні потоки телеграм і цифрової інформації, фототелеграм і сторінок друкарського газетного тексту, сотні мільйонів телефонних (ТЛФ) розмов, за допомогою радіо здійснюється звукове і телевізійне (ТВ) віщання, по радіо підтримується зв'язок на величезні відстані по радіорелейних лініях і через штучні супутники Землі.

Це необхідна частина створюваної цифрової мережі інтегрального обслуговування (ЦМІО) ISDN. Радіорелейний і супутниковий зв'язок об'єднує мережі міського, сільського, внутрізонового, магістрального зв'язку, відомчі мережі, комп'ютерні мережі, мережі передачі даних та інші. Це дозволить різноманітну інформацію, що приймається в одному пункті по радіо, передавати далі по каналах провідного зв'язку. Переключення каналів, вибір напрямів передачі сигналів, управління устаткуванням буде повністю автоматизовано через супутники землі. Особливо велике значення має радіо для зв'язку з кораблями, літаками, рухомим транспортом, експедиціями, полярними станціями, оскільки зв'язок з цими об'єктами можливий тільки по радіо. Радіорелейний і супутниковий зв'язок є також основним засобом зв'язку між населеними пунктами, розділеними великими малонаселеними і труднопрохідними просторами.

Ріст вимог до систем зв'язку з кожним роком значно зростає і практика показала, що задовольнити їх у багатоканальному зв'язку можна, використовуючи цифрові системи передачі (ЦСП), що мають високі експлуатаційні і технічні показники. Виняткова технологічність виробництва на сучасній мікроелектронній базі і висока завадозахищеність при передачі цифрового сигналу – основні переваги цифрових систем над аналоговими. Застосування волоконно-оптичних кабелів значно підвищують роль ЦСП у формуванні інтегральних мереж зв'язку.

Мережі зв'язку залізниць належать до відомчих мереж зв'язку, які створюються й експлуатуються для забезпечення виробничих і спеціальних потреб підприємств і організацій, але можуть використовуватися і для надання послуг населенню й іншим користувачам зв'язку.

Відомча мережа є єдиною мережею, що включає первинні і вторинні мережі, створювані різними системами, підприємствами й відомствами для передачі інформації, а також наданню користувачу набору необхідних у роботі послуг. Вона містить у собі служби, що гарантують нормальне функціонування Укрзалізниці в цілому.

В даний час продовжується подалі удосконалення кабельних, радіорелейних та супутникових систем передачі, розробляються ЦСП більшої каналоємності, створюються цифрові радіорелейні системи передачі, що працюють у міліметровому діапазоні, продовжуються інтенсивні дослідження в області використання чисто оптичних систем передачі (WDM, DWDM, SWANET) на магістральних мережах [1,2,4,6].

Загальні методичні вказівки

Метою викладання дисципліни "Радіорелейні та супутникові системи передачі" є оволодіння методами побудови та розрахунку параметрів радіорелейних та супутникових систем передачі, застосуванням їх на залізничному транспорті для організації магістрального, дорожнього та відділкового телефонного зв‘язку, передачі даних, телебачення та інших повідомлень.

В результаті вивчення дисципліни студент повинний знати: принципи побудови, роль та значення радіорелейних та супутникових систем при використанні засобів зв‘язку, типи і основні технічні характеристики апаратури.

Освоївши курс, студенти повинні вміти: раціонально вибирати системи передачі, використовувати методи та засоби організації зв‘язку на практиці, проводити контроль функціонування систем.

Вивчення основних положень курсу здійснюється шляхом прослуховування курсу лекцій та виконання лабораторних робіт з метою придбання теоретичних знань та здобування навичок роботи з технікою.

Основним методом вивчення курсу "Радіорелейні та супутникові системи передачі" є самостійна робота студента-заочника по підручникам та навчальним посібникам, яка завершується складанням скороченого конспекту. Основні та найбільш складні розділи курсу додатково вивчаються на лекціях.

Згідно з навчальним планом виконується одна контрольна робота, метою якої є перевірка засвоєння матеріалу дисципліни в обсязі навчальної програми. Контрольне завдання складається з письмо

вих відповідей та вирішення задач.

За рішенням кафедри окремим студентам, що працюють за індивідуальним планом, контрольна робота може бути замінена розробкою вузлів багатоканальних радіосистем передачі. Індивідуальне завдання може містити розрахунок одного з елементів апаратури.

Різноманіття застосовуваних на залізничному транспорті каналоутворюючих передавальних і приймальних пристроїв може бути реалізоване за допомогою обмеженого набору таких пристроїв, як генератори, підсилювачі, модеми, кодеки, перетворювачі сигналів і частоти й інші.

Метою даного методичного посібника – надати попередні вказівки з питань організації і розрахунку радіорелейних та супутникових систем зв'язку на основі існуючих ЦСП. Процес виконання контрольної роботи повинний включати наступні етапи:

1 Характеристику полігона залізниці чи іншого тракту зв‘язку.

2 Розробку структурної схеми мережі зв'язку.

3 Визначення якісних показників ЦСП.

4 Розміщення кінцевих станцій .

5 Характеристику завад у лінійному тракті.

6 Розрахунок завадостійкості всієї магістралі.

У пояснювальній записці необхідно привести вихідні дані кожного завдання, оглядову і розрахункову частини, графіки чи таблиці отриманих залежностей, опис роботи пристроїв, перелік використовуваної літератури.

Розрахунково-пояснювальна записка оформляється на аркушах паперу стандартного формату. Скорочення слів не допускається за винятком загальноприйнятих.

У процесі розрахунку величин і параметрів елементів необхідно спочатку привести розрахункову формулу, а потім підставити цифрові значення в прийнятих одиницях виміру (системі СІ). Отриманий результат необхідно відразу округлити до номінальних значень. Варіант вихідних даних до кожного розділу завдання студент вибирає по двох останніх цифрах номера студентського квитка. Робота, виконана по варіанту, що не відповідає шифру студента, не перевіряється і заліку не підлягає.

На початку роботи необхідно розбірливо вказати прізвище, ім'я, по батькові, номер залікової книжки і вибрані варіанти завдання.