Вищі суди загального права

До вищих судів належали ще Суд загальних позовів і Суд скарбництва. Вони теж виділились зі складу королівсько курії. Суд загальних позовів (Court of Common Pleas) розглядав переважно цивільні справи між приватними особами, де не порушено інте­ресів корони, діяв як перша і друга (тобто апеляційна) інстанції, складався із п'яти суддів і спочатку супроводжував короля під час поїздок по країні. Однак згідно зі ст. 17 Великої хартії воль-ностей, він був зобов'язаний перебувати у постійно визначеному місці, щоб громадяни могли його знайти. З часів Генріха III та­ким місцем визначено Вестмінстер. Отже, суд почав діяти само­стійно, не будучи зв'язаним з присутністю короля.

Суд загальних позовів також здійснював нагляд над місцеви­ми судами, міг витребувати від них будь-яку справу і розглянути її сам. Цей суд став основним судом „загального права". Він був місцем практики студентів, які вивчали право.

В XIII-XIV вв. растет количество королевских судов различных рангов, усиливается их специализация. Вместе с тем судебные и административные функции многих учреждений еще не разделились. Высшими судами "общего права" в Англии в этот период стали Суд королевской скамьи, Суд общих тяжб и Суд казначейства.

Суд казначейства, который первым стал записывать свои слушания (еще в 20-х гг. XII в.), был в основном специализирован на рассмотрении финансовых споров, и прежде всего споров, касающихся долгов казны и короны.

Суд общих тяжб, или "общая скамья", рассматривал большинство частных гражданских исков и стал основным судом общего права. Все дебаты в суде записывались и размножались для ознакомления заинтересованных сторон и с XIV в. регулярно публиковались. Этот суд был также местом практики для всех студентов, изучающих право.

Суд общих тяжб осуществлял также надзор за местными и манориальными судами. По приказу из канцелярии жалобы могли быть перенесены в этот суд из любого другого низшего суда, а благодаря специальным судебным приказам Суд общих тяжб мог исправлять судебные ошибки других судов.

Из личного Суда короля постепенно сформировался Суд королевской скамьи, заседавший до конца XIV в. только в присутствии короля и его ближайших советников. Он стал высшей апелляционной и надзорной инстанцией для всех других судов, включая "общие тяжбы", но со временем был специализирован на рассмотрении апелляций по уголовным делам.

С развитием гражданского оборота из общей системы высших королевских судов выделился Суд лорда-канцлера, который решал вопросы "по справедливости". С деятельностью этого суда было связано возникновение новых форм процесса и норм права (права справедливости).

Королівське роз’їзне судочинство

Зберігся поділ країни на шість судових округів, які об'їжджали королівські судді. Здійснюючи судочинство керувалися місцевими звичаями, про які вони дізнавалися через присяжних. Повертаючись у Вестмінстр, відбирали серед них найкращі. Так твориться загальне право.

Суди асизів.

Суду канцлера належала велика позитивна роль у розвитку нових правових інститутів, наприклад, представництва, доручення та інших, надаючи їм правове визнання та захист, чого не признавало за ними „загальне право". Суди асизів, або делеговані (Courts of assize). Вони розглядали справи У графствах під головуванням суддів королівських судів, по переважно двічі-тричі на рік виїжджали у графства. Справи зглядалися за участю присяжних. На відміну від колишніх з'їзних _Суддів ці судді не займались адміністративними й фі­нансовими питаннями, а лише розглядали судові цивільні та кри­мінальні справи.