Місцеві органи влади і управління. Настоятель приходу.

С установлением абсолютизма система местных органов управления стала более стройной, возросла их зависимость от центральных органов власти. Основные изменения в местном управлении в этот период выразились в учреждении должности лорда-лейтенанта и административном оформлении местной единицы - церковного прихода. Лорд-лейтенант, назначаемый в графство непосредственно королем, возглавлял местное ополчение, руководил деятельностью мировых судей и констеблей.

Зібрання прихожан.

Приход представлял собой низовую самоуправляющуюся единицу, сочетавшую функции местного церковного и территориального управления. Собрание прихожан, плативших налоги, решало вопросы распределения налогов, ремонта дорог и мостов и т.п. Кроме того, собрание избирало должностных лиц прихода (церковных старост, надзирателей за бедными и пр.). Ведение церковных дел в приходе осуществлялось настоятелем прихода. Вся его деятельность была поставлена под контроль мировых судей, а через них - под контроль органов управления графствами и центральных органов. Четвертные сессии мировых судей превратились в высшие инстанции по всем вопросам, относящимся к делам управления приходами. Собрания графств, еще сохранившиеся от прежнего периода, окончательно теряют свое значение.

Абсолютизм і церква.

У період абсолютизму остаточно стверджується верховенство королівської влади над англійської церквою. З метою установи в країні церкви, підпорядкованої королівської влади, в Англії була проведена Реформація, що супроводжується вилученням церковних земель і перетворенням їх у державну власність (секуляризації). Парламент Англії при Генріха VIII з 1529 по 1536 р. прийняв ряд законів, оголошує короля главою церкви і наділяє його правом намічають кандидатів на вищі церковні посади. У кінці XVI в. законодавчим шляхом було встановлено зміст віровчення нової церкви, а також порядок богослужіння. Таким чином, так звана Англіканська церква перестала залежати від римського папи і перетворилася в частину державного апарату. 

Вищим церковним органом країни була Висока комісія. До її складу поряд з духовними особами входили члени таємної ради та інші посадові особи. Компетенція комісії була надзвичайно великою. Вона розслідувала справи, пов'язані з порушенням законів про верховенство королівської влади в церковні справи, "заворушення духовного і церковного характеру". Основним завданням комісії була боротьба з супротивниками реформованої церкви - як з католиками, так і з прихильниками найбільш радикальних і демократичних форм протестантизму (наприклад, пресвітеріанства, вкорінені в Шотландії). Будь-які три члена комісії, якщо серед них був один єпископ, володіли правом піддавати покаранню осіб, які не відвідують церкву, припиняти єресі, смещать пасторів. В подальшому до ведення Високої комісії був віднесений ряд суто світських справ - про бродяга в Лондоні, про цензуру і т.п. Реформована церква, зберігши чимало рис католицизму як у структурі, так і в богослужінні, перетворилася на орган, одним із завдань якого стала пропаганда теорії божественного походження влади короля. 

З встановленням абсолютизму система місцевих органів управління стала більш стрункою, зросла їх залежність від центральних органів влади. Основні зміни в місцевому управлінні у цей період висловилися в установі посади лорда-лейтенанта і адміністративному оформленні місцевої одиниці - церковного приходу. Лорд-лейтенант, призначуваний в графство безпосередньо королем, очолював місцеве ополчення, керував діяльністю світових суддів і Констебль. 

Прихід представляв собою низові самоврядних одиницю, що поєднує функції місцевого церковного та територіального управління. Збори парафіян, які сплачували податки, вирішувало питання розподілу податків, ремонту доріг та мостів і т.п. Крім того, збори обирали посадових осіб приходу (церковних старост, урядників за бідними та ін.) Ведення церковних справ у парафії здійснювалося настоятелем парафії. Уся його діяльність була поставлена під контроль світових суддів, а через них - під контроль органів управління графства і центральних органів. Четвертние сесії світових суддів перетворилися у вищі інстанції з усіх питань, що відносяться до справ управління парафіями. Зборів графство, ще збереглися від попереднього періоду, остаточно втрачають своє значення.