9. Питання для самоконтролю:

1. Про технічний стан яких приладів системи живлення можна робити висновок за вмістом у випускних газах СО?

2. Як відрегулювати мінімальну частоту обертання холостого ходу за допомогою газового аналізатора?

3. На яких режимах роботи двигуна регулюється карбюратор?

4. На які показники роботи двигуна впливає рівень палива в поплавковій камері карбюратора?

5. Як відрегулювати рівень палива в поплавковій камері карбюратора?

6. За якими ознаками судять про технічний стан бензонасоса?

7. Розкажіть порядок перевірки рівня палива в поплавковій камері карбюратора.

8. Розкажіть про порядок перевірки технічного стану бензонасоса безпосередньо на автомобілі.

9. Розкажіть про порядок перевірки помпи-прискорювача карбюратора.

Лабораторна робота № 8 діагностика газорозподільчого механізму тракторного двигуна

1. Мета роботи:

Провести діагностику технічного стану кривошипно-шатунного механізму трак­торного двигуна, яка включає перевірку і регулювання теплових зазорів у кла­па­нах газорозподілу, перевірити щільність прилягання клапанів, заміряти висоту ку­лачків розподільчого вала, перевірити фази газорозподілу.

2. Тривалість заняття: 3 академічні години.

3. Обладнання робочого місця:

Двигун Д-37М; компресорно-вакуумна установка КИ-4942; індикатор витрати газів КИ-4887-ІІ; пристосування КИ-5226 для регулювання клапанів; пристосування КИ-9918 для перевірки зазорів у клапанах; набір щупів №2; визначник моменту па­ли­воподачі і фаз газорозподілу КИ-13902; пристосування КИ-4850 для перевірки тех­нічного стану підшипникових вузлів ходової частини тракторів; індикатор годинникового типу ИЧ-10; ключі гайкові; викрутка.

4. Місце проведення заняття: технічного діагностування МТП.

5. Загальні відомості:

Основними показниками технічного стану механізму газорозподілу є щіль­ність прилягання клапанів до гнізд головки, зазори між стержнями клапанів і бійка­ми коромисел, фази газорозподілу, ступінь спрацювання кулачків, підшипників роз­подільчого валу і шестерень газорозподілу, стан прокладки і головки циліндрів, пружність клапанних пружин.

Наявність нещільностей у спряженнях тарілок клапанів і гнізд головок можна визначити за характерним шипінням або свистом повітря у впускних і випускних ка­налах головки чи трубопроводах, якщо прокручувати колінвал вручну при знятих ко­ромислах і повітроочиснику. Проте цей показник орієнтовним і не може бути ос­новою для притирання клапанів.

Розміщення тарілок клапанів щодо днища головки можна визначити двома спо­собами. При першому способі вимірюють безпосередньо відстань площиною дни­ща головки і площиною торця тарілки клапана при знятій головці. При другому спо­собі вказану відстань визначають за відстанню між площиною торця стержня кла­пана і обробленою площиною головки зі сторони клапанного механізму, заміряному на двигуні при знятій кришці клапанної коробки. Перший спосіб вико­рис­товують при ремонті двигунів (у разі зняття головки для притирання кла­па­нів). Другий – при діагностуванні вузлів і агрегатів в умовах експлуатації.

Ступінь спрацювання кулачків розподільчого вала оцінюють за висотою ку­лач­ків, яку можна визначити безпосередньо на двигуні за величиною переміщення клапанів з урахуванням зазорів між їхніми стержнями і бойками коромисел.

Пружність клапанних пружин без зняття їх із двигуна можна визначити за зусиллям притискання клапанів до гнізд головки.

Незадовільна робота механізму газорозподілу, яка супроводжується зни­жен­ням потужності та економічності двигуна, можлива через порушення фаз газо­роз­по­ді­лу. При порушенні фаз внаслідок неправильного з’єднання шестерень га­зо­роз­по­ді­лу (не за мітками) початок відкриття і кінець закриття клапанів зміщується на один і той же кут щодо в.м.т. поршнів усіх циліндрів. Якщо ж при­чиною змі­щен­ня фаз га­зо­розподілу є спрацювання деталей механізму газорозподілу, то через не­рівномірне спра­цювання вузлів і деталей, головно кулачків розподільчого вала, ку­ти початку від­криття і кінця закриття клапанів можуть дещо відрізнятися один від одного. Ця різ­ниця є значно меншою від величини зміни фаз, які допускаються при екс­плу­а­та­ції. Тому для зменшення трудомісткості фази газорозподілу на багатоци­ліндрових дви­гунах рекомендується перевіряти за кутом початку відкриття впуск­но­го клапана пер­шого і останнього циліндрів і оцінювати їх за середнім арифметичним зна­чен­ням, яке отримають при вимірюванні.

Для орієнтовної оцінки величини зазорів клапанів без зняття кришки корис­ту­ють­ся звичайним стетоскопом, наконечник якого прикладають до клапанної короб­ки. При великих зазорах у ділянці клапанного механізму прослуховуються чіткі ме­та­лічні стуки при малій частоті обертання колінвала.

Сумарне спрацювання деталей механізму газорозподілу (шестерень газороз­по­ді­лу, підшипників і кулачків розподільчого вала) можна визначити за зміщенням фаз у бік запізнення.