Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка лаб ТС.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.34 Mб
Скачать

9. Питання для самоконтролю:

  1. Які деталі двигуна забезпечують герметичність камери стиску?

  2. Які ви знаєте способи перевірки герметичності камери стиску?

  3. За допомогою яких приладів вимірюється кількість газів, які прориваються у картер двигуна?

  4. Які зовнішні ознаки зношування деталей, що забезпечують герметичність камери стиску ви можете назвати?

  5. Який принцип роботи газового лічильника?

  6. На якому тепловому режимі двигуна визначають компресію у циліндрах?

  7. В яких місцях і як перевіряють проривання газів у картер двигуна?

Лабораторна робота № 5 діагностика технічного стану кривошипо-шатунного механізму автотракторного двигуна

1. Мета роботи:

Провести перевірку технічного стану циліндро-поршневої групи (ЦПГ) двигуна за кількістю газів, що прориваються в картер. Виконати перевірку величини зазорів у деталях кривошипно-шатун­ної групи (КШГ) двигуна.

2. Тривалість заняття: 2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця:

Двигуни Д-37М і Д-21, компресорно-вакуумна установка КИ-4942, індикатор ви­трати газів КИ-13671, пристрій КИ-11140 для замірювання зазорів у КШГ, компресиметр КИ-861, набір слюсарних інструментів.

4. Місце проведення заняття: лабораторія технічного діагностування МТП.

5. Загальні відомості:

Кривошипно-шатунний механізм (КШМ) включає: ЦПГ (гільзи циліндрів, поршні та порш­неві кільця), колінчастий вал із шатунними і корінними підшипниками, шатуни з втулками, поршневі пальці і маховик.

Основним показником стану ЦПГ вважається витрата картерної оливи на ви­горання. Однак, відсутність досить точного експрес-методу визначення цього показника не завжди дозволяє об’єктивно оцінити стан даного механізму.

Інтенсивність зношування спряжень двигуна можна оцінити за кон­цен­тра­ці­єю продуктів зношування в картерній оливі за допомогою спектрографа. У цьому разі для оцінки ступеня зношування основних деталей поряд із регулярним спек­траль­ним аналізом проб оливи, які відбираються через певний інтервал роботи дви­гуна, не­обхідно знати їх хімічний склад і співвідношення швидкостей зношування спря­жень. Про доцільність розбирання двигуна для ремонту чи усунення не­справностей роб­лять висновок за різким збільшенням концентрації основних елементів у від­працьованій оливі.

Найпоширеніший спосіб для оцінки стану ЦПГ – це спосіб визначення кіль­кос­ті га­зів, що прориваються в картер. Під час вимірювання кількості газів за до­по­мо­гою зви­чайного приладу, наприклад, ротаметра, через високий опір виходу газів із картера і наявності в картері надлишкового тиску частина газів виходить в ат­мо­сферу через сальники колінчастого вала та інші нещільності, обминаючи пристрій.

Щоб уникнути цього, під час вимірювань необхідно відсмоктувати гази із кар­те­ра, забезпечуючи проходження їх лише через вимірювальний пристрій.

Вигорання картерної оливи та кількість газів, що прориваються в картер під час роботи дви­гуна на всіх циліндрах, є інтегральними (сумарними) оцінними показниками технічного стану ЦПГ.

Щоб оцінити стан кожного циліндра окремо, їх почергово вимикають (деком­пре­сують). Потім підраховують різницю між витратою газів, отриману при де­ком­пре­суванні циліндра, який перевіряють, і середньою витратою газів, отриману при де­компресуванні кожного з решти циліндрів. При однаковому стані всіх ци­ліндрів вка­зана різниця буде незначною. якщо ж вона буде великою, то це свідчить про аварійний стан даного циліндра.

Стан підшипників колінчастого вала можна оцінити за зазорами в них. Еліпсо­подібність і конусність шийок вала до розбирання двигуна на ремонт можна не пере­віряти, оскільки ці показники являються наслідком зношування підшипників.

На даний момент часу найпоширенішими способами безрозбірного діагнос­ту­ван­ня технічного стану підшипників колінвала є ті, які базуються на визначенні наступних показників:

  • тиск оливи в головній магістралі;

  • кількість оливи, яка протікає через підшипники за одиницю часу;

  • шумів і стуків, які виникають від ударів у спряженнях під час роботи двигуна;

  • стуків, які виникають від ударів деталей у результаті штучного переміщення поршня шатуна на величину зазорів у спряженнях.