Гістологія з технікою гістологічних досліджень

1. Війки має епітелій:

Миготливий

Плоский

Перехідний

Зроговілий

Незроговілий

2. Щільна оформлена сполучна тканина утворює:

Зв’язки

Гіаліновий хрящ

Еластичний хрящ

Волокнистий хрящ

Кістки

3. Нервова клітина. від якої відходить багато відростків називається:

Мультиполярною

Біполярною

Уніполярною

Псевдоуніполярною

Альвеолярною

4. До кровотворного органу належить:

Червоний кістковий мозок

Серце

Підшлункова залоза

Яєчник

Сім’яник

5. Сечовий міхур вистеляє:

Перехідний епітелій

Плоский епітелій

Незроговілий епітелій

Зроговілий епітелій

Мезотелій

6. Досліджуваний матеріал після фіксації промивають для:

Звільнення від залишків фіксатора

Ущільнення матеріалу

Звільнення від барвника

Збереження прижиттєвий структур

Звільнення від залишшків спирту

7. До загального методу забарвлення відносять:

Забарвлення гематоксилін-еозином

Маллорі

Ван-Гізона

Більшовського–Гросс

Забарвлення суданом ІІІ

Інфекційні хвороби з основами епідеміології

1. Зараження кишковими інфекціями здійснюється механізмом передачі:

Фекально-оральний

Повітряно-крапельний

Контактний

Повітряно-пиловий

Парентеральний

2. Денінсекція - це:

Знищення комах

Знищення мікробів

Знищення вірусів

Знищення яєць гельмінтів

Знищення гризунів

3. Раннім методом виявлення збудника черевного тифу є:

Метод гемокультури

Клінічний метод

Серологічний метод

Метод копрокультури

Метод урінокультури.

4. Які з перелічених інфекцій відносяться до антропонозів:

Холера.

Правець.

Сибірка.

Бруцельоз.

Ящур.

5. Яка клінічна форма чуми найбільш заразна:

Легенева.

Бубонна.

Септична.

Кишкова.

Усі небезпечні.

6. Епідеміологічне значення вошей полягає в тому, що вони є переносниками:

Епідемічного висипного тифу.

Орнітозу.

Чуми.

Туляремії.

Лептоспірозу.

7. За механізмом передачі черевний тиф та паратифи А, Б відносяться до групи:

Кишкових інфекцій.

Краплинних інфекцій.

Сапронозів.

Зоонозів.

Кровяних інфекцій.

Клінічні лабораторні дослідження

1. Функціональною одиницею нирки є:

Нефрон

Ниркові чашечки

Ниркові піраміди

Ниркові миски

Сечоводи

2. Виділення сечі за добу до 500 мл і менше називається:

Олігурія

Енурез

Ніктурія

Анурія

Поліурія

3. Сеча має колір ”м’ясних помиїв” при:

Гострому нефриті

Цукровому діабеті

Паренхіматозній жовтяниці

Опіках

Гемолітичній жовтяниці

4. Відсутність коливань відносної густини, коли вона майже на одних цифрах, називається:

Ізостенурія

Гіпостенурія

Ніктурія

Поліурія

Олігурія

5. При вживанні з їжею значної кількості яєчного білка протеїнурія буде:

Функціональна (фізіологічна)

Органічна

Позаниркова

Ортостатична

Застійна

6. Патологічна глюкозурія виникає при:

Цукровому діабеті

Вживанні великої кількості вуглеводної їжі

Циститі

Уретриті

Гломерулонефриті

7. При якому рівні глюкози в крові можлива глюкозурія?

12,0 ммоль/л

3,4 ммоль/л

4,0 ммоль/л

6,0 ммоль/л

5,4 ммоль/л

8. Уробілін в сечі виявляють методом:

Флоранса

Розіна

Гаррісона-Фуше

Ланге

Гайнеса-Акімова

9. Поява еритроцитів в сечі називається:

Гематурія

Глюкозурія

Протеїнурія

Ацетонурія

Білірубінурія

10. У сечі кислої і лужної реакції трапляються:

Оксалати

Фосфати

Трипельфосфати

Урати

Сечова кислота

11. Підвищення кількості перехідного епітелію в осаді сечі характерно для:

Циститу

Гломерулонефриту

Нефрозу

Ниркової недостатності

Нефриту

12. При мікроскопічному дослідженні осаду сечі знайдені патологічні зміни. Вкажіть на них:

Еритроцити 5-6 в полі зору

Плоский епітелій 4-5 в полі зору

Лейкоцити 1-2 в полі зору

Циліндри відсутні

Нирковий епітелій відсутній

13. Вигляд ”кришок гробу” мають елементи осаду сечі:

Трипельфосфати

Оксалати

Урати

Сечова кислота

Сечокислий амоній

14. Який вид осаду має циліндричну форму з заокругленими кінцями:

Циліндри

Епітелій плоский

Епітелій перехідний

Трипельфосфати

Сечова кислота

15. За методом Нечипоренка підраховують:

Еритроцити

Нирковий епітелій

Плоский епітелій

Оксалати

Трипельфосфати

16. Загальна кислотність шлункового вмісту в нормі:

40-60 ммоль/ л

10-15 ммоль/ л

20-40 ммоль/ л

4-8 ммоль/ л

60-80 ммоль/ л

17. Консистенція калу в нормі:

М’яка

Тверда

Рідка

Кашкоподібна

Піняста

18. Для знаходження зерен крохмалю в калі готують препарат:

Нативний, забарвлений розчином Люголя

Нативний, незабарвлений

Нативний, забарвлений суданом ІІІ

Нативний, з гліцерином

Нативний, забарвлений метиленовим синім

19. Усі ростки кровотворення починаються з:

Стовбурної кровотворної клітини

Сегментоядерного нейтрофіла

Мегалобласта

Промієлоцита

Мієлобласта

20. Основна функція тромбоцитів:

Згортання крові

Трофічна

Газообмінна

Захисна

Живильна

21. До еритроцитарного ростка кровотворення належать:

Ретикулоцит

Базофіл

Промієлоцит

Пролімфоцит

Мегалобласт

22. Показник HGB, що реєструється гематологічним аналізатором, відображає:

Вміст гемоглобіну

Кількість еритроцитів

Гематокрит

Кількість лейкоцитів

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті

23. Гемоглобін в нормі у чоловіків:

150 г/ л

110 г/ л

95 г/ л

100 г/ л

112 г/ л

24. Еритроцитопенія – це:

Зменшення кількості еритроцитів

Збільшення кількості еритроцитів

Кількість еритроцитів в 1 л крові

Збільшення ретикулоцитів

Вид лейкозу

25. Відносний лейкоцитоз спостерігається при:

Запальних процесах

Малярії

Черевному тифі

Бруцельозі

Вірусних інфекціях

26. Зсув лейкоцитарної формули “вліво” – це:

Збільшення паличкоядерних нейтрофілів

Зменшення паличкоядерних нейтрофілів

Кількість паличкоядерних нейтрофілів в нормі

Лейкограма в нормі

Збільшення сегментоядерних нейтрофілів

27. Сповільнена ШОЕ буде при:

Еритремії

Абсцесі легенів

Перитоніті

Гострому лейкозі

Анемії

28. Тривалість кровотечі визначається методом:

Дуке

Сухарєва

Лі-Уайта

Романовського

Нохта

29. При мікроскопічному дослідженні мазка крові лаборант виявив: тільця Жолі, кільця Кебота в еритроцитах. Це характерно для:

В₁₂-фолієводефіцитної анемії

Апластичної анемії

Залізодефіцитної анемії

Малярії

Постгеморагічної анемії

30. При визначенні групи крові за допомогою моноклональних антитіл реакція аглютинації відбулася з реагентом анти-В. Це буде:

ІІІ (В) група

І (0) група

ІІ (А) група

IV (АВ) група

ІІ (А) група

31. Для хронічного мієлолейкозу характерно:

Клітини мієлоїдного ряду різного ступеня зрілості

Тіні Боткіна-Гупрехта

Підвищена кількість лімфоцитів

Розростання лімфоїдної тканини

Підвищена кількість моноцитів

32. Ексудат від транссудату відрізняється за вмістом:

Білка

Глюкози

Кетонових тіл

Білірубіна

Гематоїдина

33. Рисовидні тільця у мокротинні виявляють при:

Туберкульозі легенів

Раку легенів

Запаленні легенів

Бронхіті

Бронхіальній астмі

34. При злоякісних пухлинах у стадії їх розпаду мокротиння за характером буде:

Як “малинове желе”

Іржаве

Слизове

Гнійне

Слизово-гнійне

35. При мікроскопічному дослідженні вагінального мазка виявлено збудників, які попарно розміщені у лейкоцитах, грамнегативні. Це буде:

Гонокок

Стафілокок

Стрептокок

Трепонема

Трихомонада

36. Яка з перелічених клітин відповідає таким морфологічним особливостям: діаметр 8-12 мкм, цитоплазма рожева з фіолетовим відтінком з великою темно-фіолетовою зернистістю, неоднаковою за формою і величиною, яка нерівномірно накладається на ядро, ядро темно-фіолетове чи темно-сіре у вигляді метелика або листка клена?

Базофіл

Еозинофіл

Нейтрофіл сегментоядерний

Моноцит

Нейтрофіл паличкоядерний

37. Причина виникнення гемолітичної анемії:

Порушення структури мембрани еритроцитів

Втрата крові

Підвищена витрата заліза

Аліментарна недостатність заліза

Вплив іонізуючої радіації

38. Реакція ізогемаглютинації відбувається тоді, коли в крові наявні такі аглютиногени і аглютиніни:

АВ - 

А - 

В - 

АВ - 0

0 - 

39. Значний ретикулоцитоз (до 600 %_о ретикулоцитів) буде при:

Апластичній анемії

Залізодефіцитній анемії

В₁₂-фолієводефіцитній анемії

Гемолітичній анемії

Постгеморагічній анемії