7

Фінанси_Економісти_Тема 4. Система якості продукції

1. Роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, процесів і послуг.

2. Етапи створення, удосконалення та забезпечення системи якості.

3. Фактори та елементи системи якості.

Белобрагин В.Я. Современные проблемы теории управления эффективностью производства и качеством продукции в условиях становления рынка. – М.: Изд-во стандартов, 1994. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація і сертифікація / за ред. Р.В. Бичківського/. Львів. Вид-во „Львівська політехніка” – 2004. – 560 с. Бичківський Р.В. Управління якістю.- Львів, ДУ „Львівська політехніка”, 2000.-328 с.

Під конкурентоспроможністю продукції і послуг розуміють:

Рівень економічних, технічних та експлуатаційних характеристик продукції і послуг, що дозволяє отримати переваги порівняно з іншою аналогічною продукцією на ринку;

Узагальнену більш високу порівняльну характеристику продукції і послуг, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлення вимог чи властивостей продукції. На конкурентоспроможність впливають якість, ціна, вартість експлуатації та зручність технічного обслуговування продукції, імідж виробника, його здатність дотримувати договірні терміни постачання тощо. Пріоритетність чинників конкурентоспроможності залежить від рівня соціально-економічного розвитку суспільства, характеристик ринків, на яких реалізується продукція, та конкретних споживачів.

Якість продукції й послуг є одним із найважливіших чинників успішної діяль­ності будь-якого підприємства, організації, фірми тощо. Якість - сукупність властивостей і характеристик об’єкта (продукції або послуг), які стосуються його здатності задовольнити обу­мовлені потреби людства (згідно ДСТУ ІS0 9000-2001). Для проведення періодичного аналізу вимог до якості встановлюють критерії – характеристики: експлуатаційні характеристики, функцій ну придатність, надійність (готовність, безвідмовність, ремонтопридатність), безпеку вплив на навколишнє середовище, економічні та естетичні вимоги.

Об’єктами у галузі якості є: а) Діяльність чи процес; б) Продукція; в) Організація, система чи окрема особа, чи будь-яка комбінація з них.

Основним суб’єктом, який визначає якість, є споживач. Його оцінка якості ґрунтується на поінформованості щодо характеристик продукції та їх підтвердженні випробовуваннями, на можливості об’єктивного зіставлення з іншою аналогічною продукцією.

Усно – Розглядаючи питання конкурентоспроможності та якості, доцільно розглянути основні характеристики сучасного ринку:

• Глобалізація;

• Динамічність змін вимог та короткочасність життєвого циклу продукції;

• Формування нових регіональних ринків з більш високими вимогами;

• Розвиток ринку високотехнологічної продукції;

• Застосування комунікаційних технологій, швидкоплинність оновлення інформації щодо продукції;

• Зменшення долі суспільного сектору та стрімке зростання приватного;

• Переважання пропозиції над попитом;

• Забезпечення вимог екологізації виробництва та безпеки;

• Формування потреб сталого розвитку суспільства;

• Висування вимог соціальної відповідальності, насамперед до виробників.

За таких умов позиціювання продукції на ринку і визначення її конкурентоспроможності розгортається у тріаді „якість – вартість - час”, тому потрібно вирішувати триєдине завдання – вводити в ринковий обіг високоякісну продукцію за прийнятною для споживача ціною у певний період часу і на відповідному сегменті ринку.

Досягти конкурентоспроможності ПРОДУКЦІЇ – значить задовольнити вимоги та очікування споживачів краще за конкурентів, скорочувати термін виконання замовлень, щоб бути мобільнішим, знижувати витрати, щоб запропонувати кращу ціну. Найдійовішим і загальновизнаним світовою спільнотою, урядовими інституціями та бізнесовими колами добровільним механізмом є стандартизація на засадах консенсусу та узгодженості на різних рівнях стандартизації (міжнародному, регіональному, національному, підприємства).

До основних термінів стосовно управління та забезпечення якості продукції відносять:

Процес – сукупність взаємопов’язаних ресурсів і діяльності, яка перетворює вхідні елементи у вихідні (ресурси – персонал, засоби обслуговування, обладнання, технологія, методологія).

Продукція – результат діяльності чи процесів (може бути матеріальною – деталі, вузли, і нематеріальною – інформація, поняття).

Фінанси_економісти_Тема 4. Система якості продукції

Послуга – наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача (постачальник чи споживач можуть бути представлені під час взаємодії персоналом чи обладнанням). Постачання чи використання матеріальних видів продук3ції може бути частиною надання послуги. Послуга може бути пов’язана з виробництвом та постачанням матеріальної продукції.

Клас (гатунок) – категорія чи розряд, надані об’єктам, які мають однакове функцій не використання, але різні вимоги до якості.

Властивість продукції - об'єктивна особливість продукції, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи споживання.

Показник якості продукції - кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що характеризують її якість, яку розглядають сто­совно визначених умов її створення та експлуатації.

Параметр продукції - ознака продукції, яка кількісно характеризує певні її властивості.

Придатна продукція - продукція, яка задовольняє всі встановлені вимоги.

Дефект - невиконання заданої очікуваної вимоги стосовно продукції чи вимоги, у тому числі вимоги безпеки.

Брак - продукція з наявністю дефектів; передавання її споживачу не припускається.

Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

Система якості - сукупність організаційної структури, методик, про­цесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Управління якістю - загальні функції управління, які визначають полі­тику, цілі, відповідність у сфері якості й здійснюються за допомогою таких заходів: планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та політики якості.

Показники якості продукції (ПЯП) дають кількісне визначення сту­пеня відповідності продукції вимогам замовника.

Залежно від кількості характерних властивостей показники якості по­діляють на одиничні та комплексні. Комплексні показники у свою чергу поділять на групові, головні, узагальнені та інтегральні.

Головний показник якості продукції - показник, який характеризує вла­стивості продукції за основним її призначенням.

Контроль - діяльність , яка складається з вимірювань, експертизи, випробовувань чи оцінювання однієї чи декількох характеристик з метою калібрування об’єкта і порівняння одержаних результатів з установленими вимогами для визначення того, чи досягнуто відповідність для кожної з цих характеристик (контроль розрізняють : вхідний – сировини та ін, які надходять; операційний – виконується після завершення певної виробничої операції; прийомний контроль – контроль готової продукції, за результатами якого приймаються рішення про придатність продукції до постачання чи використання. Контроль може бути суцільним чи вибірковим).

2. Удосконалення та забезпечення системи якості.

2.1. Етапи створення та розвитку систем якості продукції.

На першому етапі розвитку сучасного промислового виробництва в минулому столітті якість продукції визначалася як ступінь відповідності параметрів продукції вимогам технічної документації. Концепція забезпечення якості ґрунтувалася на вірогідному виявленні відхилень від регламентованих вимог до параметрів готової продукції для того, щоб не допустити попадання дефектних виробів у сферу застосування, а саме до споживача.

Реалізація цієї концепції призвела до виділення та автономізації спеціальної функції, що отримала назву „технічний контроль”, створення організаційних засад її виконання у вигляді підрозділів (служб) технічного контролю, виникнення та розвитку нормативної бази контролю якості (нормативно - технічної документації на параметри продукції).

Створення системи технічного контролю в сучасному вирішило багато оперативних завдань забезпечення якості, але викликало внутрішні організаційні протиріччя: