
- •Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
- •Методичні вказівки
- •1 Загальні положення
- •3.2 Визначення міжосьової віддалі
- •3 Визначення модуля зубчастої передачі
- •3 Кут нахилу зубців косозубих передач
- •3.3 Розрахунок валів коробок переміни передач
- •3.4 Вибір і розрахунок підшипників кпп
- •3.5 Розрахунок синхронізаторів коробки переміни передач
- •1.4 Задача 3
- •1.4 Задача 4
- •1.5 Задача 5
- •1.5 Задача 6
- •1.6 Вимоги до звіту
- •1.7 Контрольні питання
- •Перелік посилань
3.4 Вибір і розрахунок підшипників кпп
В існуючих трьохвальних коробках переміни передач ведучий вал встановлюється обома кінцями в радіальних підшипниках кочення. Зовнішній діаметр підшипника заднього кінця ведучого вала з умови забезпечення збирання коробок має бути більший зовнішнього діаметра шестерні. Тому розмір підшипника в цьому випадку завжди більший розрахункового, що дозволяє встановлювати радіальний кульковий підшипник, здатний сприймати осьову силу, яка діє від косозубої шестірні ведучого вала.
Ведений вал переднім кінцем встановлюється в торці ведучого вала на роликовий підшипник, а задній - на кульковий або роликовий радіально-упорний підшипник для сприймання осьових навантажень.
Проміжні вали трьох вальних КПП, як правило, переднім кінцем встановлюються на роликові або кулькові радіальні підшипники, а заднім кінцем ‑ на роликові радіально-упорні підшипники для сприймання осьових навантажень.
Для вибору і розрахунку підшипників необхідно накреслити схеми навантаження валів силами і моментами, а також визначити реакції в опорах ‑ спочатку веденого вала, пізніше ‑ проміжного і ведучого.
Підшипники підбираються за динамічною вантажопідйомністю С, яка визначається за формулою:
де р – показник степення (p=3 для кулькових підшипників і р=10/3 для роликових підшипників);
‑ еквівалентна
частота обертання підшипника;
h – довговічність підшипника (год), визначається за формулою
(тут S
міжремонтний пробіг автомобіля; Vcp
‑ середня швидкість руху автомобіля
(
);
Ресурс автомобіля до капітального ремонту складає:
- для легкових автомобілів
особливо малого класу S=100... 150 тис. км,
малого класу S=150... 200 тис. км,
середнього класу S=200...250 тис. км;
- для вантажних автомобілів і автобусів S=250...500 тис. км.
Еквівалентне
навантаження, яке діє на підшипник
,
визначається за формулою:
де
‑ доли часу використання i-тої
передачі (див. табл. 3.1);
‑
приведене
навантаження на підшипник на i-тій
передачі;
‑ відносна
частота обертання підшипника на i-тій
передачі,
Частота
обертання кільця підшипника, що
розглядається на i-тій
передачі
,
визначається за формулою:
‑ для
заднього підшипника веденого вала;
‑ для
переднього підшипника веденого вала;
Таблиця 3.1 - Частка тривалості використання передач різних автомобілів
Передача |
Тип автомобіля |
||
легковий |
вантажний; автобус |
самоскид |
|
перша |
0,01 |
0,006 |
0,04 |
друга |
0,03 |
0,018 |
0,11 |
третя |
0,06 |
0,076 |
0,18 |
четверта |
0,15 |
0,20 |
0,26 |
п’ята |
0,75 |
0,70 |
0,41 |
‑ для
проміжного вала;
‑ середня
частота обертання;
(тут
,
,
,
‑ передатні числа, відповідно, коробки
переміни передач, додаткової коробки,
головної передачі і пари постійного
зачеплення КПП).
Для однорядних радіальних і радіально-упорних кулькових та роликових підшипників приведене навантаження на підшипник буде визначатися за формулами:
,
при
;
при
,
де
і
‑ відповідно, радіальне
й осьове навантаження на кожній передачі;
х і у ‑ коефіцієнти радіального і осьового навантажень (визначаються за довідником);
е ‑ параметр осьового навантаження (вибираються за довідником);
V ‑ коефіцієнт обертання (V=1,0 при обертанні внутрішнього кільця підшипника, V=1,2 при обертанні зовнішнього кільця);
‑ коефіцієнт
безпеки (для коробок переміни передач
=1,1...1,3);
‑ температурний
коефіцієнт (при t=100°С
=1,0,
при t
=250°С
=1,4).
При
визначенні осьових навантажень необхідно
враховувати осьові складові від
навантажень радіальних, які для
радіально-упорних кулькових підшипників
рівні
,
а для конічних роликових ‑
.