9. Розрахунок витрат на виробничий та господарський інвентар

- 14 -

Річна вартість виробничого інвентарю прийма-ється у розмірі 1.5 - 2 % первісної вартості обладнан-ня. Господарський інвентар оцінюється у розмірі 25 грн на одного ІТР і службовця та 10 - 15 грн на одного робітника (основного й допоміжного) після визначення їхньої чисельності.

Спільні витрати по основним фондам вносимо у табл. 2 (див додаток, табл.2)

1.10. Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизаційні відрахування розраховуються згідно діючим нормам амортизації, що відображають щорічні амортизаційні відрахування, виражені у відсотках від первісної балансової вартості основних фондів

N_A = (9)

де N_A - норма амортизації, %;

T - термін служби, років.

Дані розрахунку заносяться у таблицю 3 (див додаток, табл. 3).

- 15 -

2. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

У розрахунках собівартості продукції ливарного виробництва за калькуляційну одиницю найчастіше приймається 1 т придатних відливок. У випадку виробництва обмеженої номенклатури розрахову-ється собівартість однієї відлівки. Якщо на дільниці або у цеху виробляється невелике число типо-размерів відливок, те необхідно розраховувати собі-вартість кожного виду .

2.1. Витрати на основні та допоміжні матеріали, напівфабрикати та допоміжні вироби

Джерелом для розрахунку необхідної кількості основних матеріалів та напівфабрикатів є норми видатків й програма випуску виробів.

Кількість витрачуваємих основних матеріалів, розраховується на підставі відсотного співвідношен-ня состовних металлозавалки, що забезпечують за-даний хімічний склад сплаву, та загальної ваги ших-ти, розрахованої по балансу металу.

Норми видатку флюсів та палива, що вит-рачуємих на плавлиння, слідує брати з довіднику.

Витрати на основні матеріали визначаються вихо-дячи з річної потреби та прейскурантних й договір-

- 16 -

них цін. До одержаних витрат на матеріали та напів-фабрикати повинні бути додані транспортні видатки у розмірі 6 - 10 % вартості. Розрахунок витрат на ма-теріали та напівфабрикати оформлюється у табл. 4 (див додаток, табл. 4).

За наявності зворотних відходів їхня вартість визначається у відповідності з величиною відходів й цін на брухт й стружку та оформлюється у продо-вженні таблиці 4 (див додаток продолження табл. 4).

2. Розрахунок кількості робітників дільниці, цеху

До робітників дільниці відносяться робітничі, інженерно-технічні робітники, що служать, молод-ший обслуговуючий персонал.

Для розрахунку кількості виробничих робітничих необхідно знати трудомісткість програми основного виробництва, дійсний фонд часу робітничого, кое-фіціент виконання норм.

Сумарна нормована трудомісткість річний програ-ми основного виробництва розраховується по фор-мулі

- 17 -

 = N _В  t _i

де n - кількість видів виробів по програмі,

N _В - кількість виробів одного виду по програмі,

t _i - трудомісткість i - го виробу, нормо-г.

Списковий склад виробничих робітников-сділь-ників може бути розрахований укрупнено:

P пр = (10)

де Fg - дійсний фонд робітничого часу у році,

Fg = N p  t cm  (1 - Kp) (11)

де N p - кількість робочих днів у році (покален-дарю):

t cm - кількість робочих годин у зміну;

Кр - коефіціент, що враховує невиходи робіт-ничих на роботу за причинами, що регламен-тувалися (0.1 - 0.12);

К в.н. - коефіціент виконання норм, що був прийнятий при розрахунку кількості облад-нання.

- 18 -

Кількість основних виробничих робітників, зайня-тих на погодиной роботі, визначають виходячи з роз-рахунка кількісті робітничих місць, обслуговуємих цими робітниками. Так розраховується явочна кількість осно-вних робітничих, а спискове число основних робіт-ничих перевищує явочне на 12 - 15%. Отримані резуль-тати зводяться у таблицю 5 (див додаток, табл. 5).

До групи допоміжних робітничих відносяться робітничі, не приймаючі безпосередньої участі у здійсненні технологічних процесів при виготовленні основної продукції та зайняті обслуговуванням ос-новного виробництва, а саме: слісари та верстатники по ремонту обладнання, наладчики, кранівники, електромонтери, контролери, кладовники, транс-портні та інші робітничі.

Потреба в допоміжних робітничих розраховується на основі встановлених нормативів або засобом прямого розрахунку ( у тих випадках, коли є встановлені норми часу на роботи, виконані цими робітниками ).

Кількість допоміжних робітничих може бути визначена укрупнено таб.6 (див додаток, табл. 6).

Отримана кількість допоміжних робітничих фіксується у таблиці, аналогічній таблиці 5.

- 19 -

Кількість інженерно-технічних робітників (ІТР), що служать (СКП) та молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) визначається штатним розкладом, що залежить від структури управлінняпі дприємством й від кількості основних робітничих.

Кількість робітників цієї категорії може бути розрахована укрупнено у відсотках від числа усіх робітничих (основних та допоміжних) згідно табл. 7 (див додаток табл. 7).

Отримані дані зводяться у таблицю 8 (см дода-ток, табл. 8).