18.1.3. Види ізоквант (для самостійного опрацювання)
Зважаючи на значення, яких може набувати MRTSLK, виокремлюють кілька видів виробничої функції:
неокласична виробнича функція (або виробнича функція Коба-Дугласа) для якої MRTSLK змінюється;
виробнича функція Леонтьєва для, якої в точці найкращого вибору MRTSLK визначити неможливо;
лінійна виробнича функція, або виробнича функція для досконало замінюваних ресурсів. Для неї MRTSLK є постійною величиною;
Неокласична виробнича функція допускає можливість використання виробником різноманітних технологій для вироблення необхідної кількості продукції. Оскільки вхідні фактори не є досконало взаємозамінними, то ізокванти неокласичної виробничої функції є опуклими до початку координат, паралельними і мають від’ємний нахил (рис. 18.3).
Виробнича функція Леонтьєва визначає можливий обсяг виробництва фірми, що використовує технологію, в основу якої покладено одне, чітко визначене, поєднання факторів виробництва. У цьому випадку праця і капітал є досконало доповнюваними ресурсами (рис. 18.4). Наприклад, для копання рову потрібні один працівник і одна лопата. Щоби прискорити копання, треба пропорційно збільшити і чисельність робітників, і кількість лопат. Збільшення, скажімо, лишень кількості лопат роботи не прискорить, так само як і збільшення тільки чисельності робітників.
Лінійна виробнича функція − це функція, для якої MRTSLK є постійним у будь-якій точці кривої рівного продукту (рис. 18.5). У цьому випадку праця і капітал є досконало взаємозамінюваними факторами виробництва. Можливе здійснення виробничого процесу лише за допомогою одного фактора виробництва (наприклад, реалізація певних товарів через автомати, видача готівки банкоматом тощо).
18.2. Закон ефекту масштабу виробництва та форми його вияву
18.2.1. Зростаючий ефект масштабу
Закон ефекту масштабу виробництва виражає зміни економічної ефективності фірми під час зростання масштабів її господарської діяльності. Він пояснює траєкторію кривої випуску продукції, показує, що буде з рівнем виробництва за пропорційної зміни рівня використовуваних ресурсів фірми. Вирізняють зростаючий, незмінний і спадний ефект масштабу.
Зростаючий ефект масштабу має місце тоді, коли пропорційне зростання всіх факторів виробництва спричиняє більш, ніж пропорційне зростання обсягу виробництва фірми. Інакше кажучи: подвоєння затрат усіх ресурсів зумовлює більше ніж у 2 рази зростання обсягу виробництва, і виявляє себе в межах дуги ab на промені (рис. 18.6).
Серед причин, що генерують зростаючий ефект масштабу можна назвати такі:
1. Підвищення продуктивності факторів виробництва унаслідок спеціалізації та поділу праці.
2. Малі фірми нерідко виявляються неспроможними ефективно використовувати найсучасніше і найпродуктивніше виробниче обладнання.
3. Великі фірми мають більше можливостей для виготовлення побічної продукції й ефективної утилізації відходів, аніж малі фірми. Отже, вони повніше використовують залучені у виробництво ресурси, мінімізують відходи виробництва і витрати на їхню утилізацію.
18.2.2. Незмінний та спадний ефекти масштабу
Незмінний ефект масштабу виникає тоді, коли збільшення затрат обох ресурсів у певній пропорції, скажімо, вдвічі, спричиняє збільшення обсягу виробництва фірми у тій самій пропорції (тобто вдвічі). Виявляє себе в межах дуги bс на промені R (рис.18.6).
Спадний ефект масштабу має місце тоді, коли пропорційне зростання затрат усіх факторів виробництва призводить до менш ніж пропорційного зростання кількості виготовленої продукції. Тобто, подвоєння затрат всіх ресурсів веде до меншого, ніж у 2 рази зростання обсягу виробництва. Виявляє себе в межах дуги сd на промені R (рис. 18.6). Причиною існування спадного ефекту масштабу є значне збільшення витрат фірми на управління в умовах зростання розмірів виробництва. На великій фірмі виникають труднощі, пов’язані з координацією, контролем, організацією виробничої діяльності, які зменшують середню продуктивність факторів виробництва.
