16.4.2. Бюджетна пряма та зміни у цінах: крива «ціна-споживання»

Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до (рис. 16.9.а). Бюджетна лінія обертається назовні праворуч уздовж абсциси, причому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару , – він стає дешевшим порівняно з благом . Відтинки показують максимальні кількості товару , які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав увесь свій дохід лише на нього. Точки визначають рівноважні комбінації товарів та за різних рівнів ціни блага . З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, отримаємо криву «ціна-споживання».

Крива «ціна-споживання» показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будують криву індивідуального попиту (рис. 16.9 б).

Контрольні запитання

1. Які аксіоми покладено в основу ординалістського підходу?

2. Назвіть властивості кривих байдужості.

3. Що таке граничний коефіцієнт заміщення двох благ?

4. Чим визначають нахил бюджетного обмеження?

5. Як переміститься бюджетна пряма, якщо грошовий дохід споживача: а) збільшиться, б) зменшиться?

6. Як переміститься бюджетна пряма, якщо ціна продукту, відкладеного по горизонтальній осі: а) зросте, б) знизиться?

7. Як визначають рівновагу споживача в ординалістській теорії?

8. Що відображає крива «дохід-споживання»?

9. Що відображає крива «ціна-споживання»?

Тестові завдання

1. Яке з названих тверджень неправильне:

а) зниження доходу перемістить бюджетну лінію вправо;

б) зниження доходу в сполученні зі збільшенням цін благ обов’язково перемістить бюджетну лінію вліво;

в) збільшення в цінах благ перемістить бюджетну лінію вліво;

г) збільшення доходу перемістить бюджетну лінію вправо.

2. Зміна в нахилі бюджетної лінії є лише результат змін у:

а) перевагах споживача;

б) ціни одного чи двох благ;

в) доходу;

г) граничної норми заміщення.

3. Карта кривих байдужості припускає, що:

а) дохід залишається постійним, але ціни двох благ змінюються в прямій залежності від кількості куплених благ;

б) два розглянутих блага є абсолютно взаємозамінними;

в) споживач отримує більшу корисність у певній точці вище на кривій байдужості, ніж у деякій точці нижче на цій самій кривій байдужості;

г) що далі крива байдужості від початку координат, то вищий рівень загальної корисності.

4. У кожній точці на кривій байдужості:

а) дохід однаковий;

б) ціни двох благ однакові;

в) загальна корисність однакова;

г) усе з перерахованого – правильно.

5. Під час руху вздовж тієї чи іншої бюджетної лінії:

а) ціни обох благ і грошовий дохід є постійними;

б) у кожній точці на ній споживач одержує однакову корисність;

в) грошовий дохід змінюється, але ціни благ залишаються постійними;

г) ціни обох благ змінюються, але грошовий дохід залишається постійним.

6. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюють:

а) його перевагами та розмірами доходу;

б) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купують;

в) лише його перевагами;

г) тільки цінами товарів, що купують.

7. Якщо і відносна ціна одного з двох благ, і MRS дорівнюють 5, споживач може отримати максимальну корисність:

а) споживаючи лише одне з цих благ;

б) споживаючи обидва блага в однакових кількостях;

в) споживаючи обидва блага у цих кількостях;

г) інформації недостатньо.

8. Унаслідок зміни власного доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. У новому рівноважному наборі граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу та цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати, що:

а) його добробут знизився;

б) його добробут зріс;

в) його дохід знизився;

г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.

9. Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилася, то відношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться незмінним;

г) інформації недостатньо.

10. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то ви дійдете висновку, що:

а) обидва блага є досконалими субститутами;

б) блага – досконалі комплементи;

в) крива байдужості благ характеризується спадною MRS;

г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.

11. Ціна груш та яблук однакова (2 гр. од. за 1 кг). Домашня господарка намагається максимізувати свою корисність, купуючи груші та яблука. Як фаховий економіст, Ви рекомендували б їй:

а) купувати однакову кількість яблук і груш, поки ціна на них однакова;

б) витратити весь свій можливий дохід на груші та яблука;

в) купити таку кількість яблук і груш, щоб MRS між ними дорівнювала 1;

г) зробити б) і в) одночасно.

12. Споживач купує лише банани й апельсини. Ціна бананів — 2 гр. од., апельсинів — 1,5 гр. од. Споживач може витрачати на ці товари щотижня 16 гр. од. Якщо він максимізує корисність, його норма граничної заміни апельсинів на банани становитиме:

а) 3/4;

б) 4/3;

в) 1/8;

г) 3/32.

13. Бюджетну пряму споживача описують рівнянням: 15X+25Y=900. Оптимальний кошик споживача містить 30 од. Y, а кількість товару X у цьому кошику становить:

а) 10 од.;

б) 30 од.;

в) 50 од.;

г) 60 од.

14. Крива «дохід-споживання»:

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів; на її основі будують криву індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу; на її основі будують криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін обох товарів; на її основі будують криву індивідуального попиту;

г) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу; на її основі будують криву ринкового попиту.

15. Крива «ціна-споживання»:

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів; на її основі будують криву індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу; на її основі будують криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною смаків та вподобань;

г) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною доходу; на її основі будують криву ринкового попиту.

Задачі

1. Дані, наведені в таблиці, характеризують криві байдужості певного споживача.

Набір байдужості	Кількість одиниць X	Кількість одиниць У
А	2	10
В	3	8
С	5	6
В	7	5
Е	10	4

Назвіть оптимальний набір товарів X та У, купуючи який споживач максимізує корисність, якщо відомо: ціни на товари X та У становлять відповідно 9 та 7,5 гр. од., а дохід споживача – 90 гр. од.

2. Дохід споживача І. Петренка становить 200 грн. Споживчий набір складається з картоплі й молока. Ціна картоплі – 10 грн за 1 кг, а молока – 20 грн за 1 л. Переваги споживача описують за допомогою функції корисності: U(x _к, х_м) = x _кх_м^. Скільки картоплі входить в оптимальний набір споживача?

3. Раціональний споживач купує 4 од. блага Х і 9 од. блага У, і причому витрачає дохід 100 грн. Визначте ціни на товари Х та У, якщо відомо: гранична норма заміщення товаром Х товару У у точці рівноваги споживача становить 4.