Тема 16. Ординалістська модель поведінки споживача

16.1. Аналіз кривої індиферентності (байдужості).

16.1.1 Крива індиферентності.

16.1.2. Граничний коефіцієнт заміщення для двох товарів.

16.1.3. Карта кривих індиферентності та їі види (для самостійного опрацювання).

16.2. Бюджетна пряма та її властивості.

16.3. Визначення стану рівноваги споживача.

16.4. Бюджетна пряма та зміни у доходах і цінах.

16.4.1. Бюджетна пряма та зміни у доходах: крива «дохід-споживання»

16.4.2. Бюджетна пряма та зміни у цінах: крива «ціна-споживання»

16.1. Аналіз кривої індиферентності (байдужості)

16.1.1. Крива індиферентності

В основу ординалістського підходу покладено такі припущення (аксіоми уподобань):

1. Порівняність. Людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її погляду.

2. Транзитивність. Споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ привабливіший для суб’єкта, ніж набір , а той у свою чергу переважає привабливістю набір , то набір буде привабливішим також і за набір .

3. Ненасичуваність. Усі блага бажані для споживача, збільшення благ у наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу тому, де більша кількість товарів.

На ринку існує множина споживчих кошиків. З-поміж них споживач завжди може знайти кошики, однаково привабливі для нього, адже вони мають ідентичний рівень корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називають набором байдужості.

Будь-яка комбінація двох благ може бути показана точкою в прямокутній системі координат. З’єднавши точки з комбінаціями товарів, що забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, ми одержимо криву байдужості – лінію рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, котрі забезпечують один і той самий рівень корисності.

Рухаючись уздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому самому рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ із вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для більшості благ.

• в процесі просування донизу кривою байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів, але, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його дохід обмежений. Для того, аби визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

16.1.2. Граничний коефіцієнт заміщення для двох товарів

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називають граничним коефіцієнтом заміщення (MRS). Він може бути визначений як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

К рива байдужості (рис. 16.1) стає пологішою за просування вздовж неї донизу, а гранична норма заміщення зменшується, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага заради отримання додаткової одиниці товару у процесі зменшення в кошику запасу товару і збільшення запасу товару . Так, під час зміни кошиків Б на В за додаткову одиницю він готовий віддати 2 , отже, MRS=2; за зміни кошиків В на Г – лише 1,25 , MRS=1,25.