Максимізація корисності

Одиниці товарів за порядком	Граничні корисності товарів
	, ют.	на 1 грн , (ют./грн)	, ют.	на 1 грн (ют./грн)
1	2	3	4	5
1	10	5	24	6
2	8	4	20	5
3	7	3,5	18	4,5
4	6	3	16	4
5	5	2,5	12	3
6	4	2	6	1,5

Потім споживач обирає третю одиницю Y – 4,5 ют./грн. І, нарешті, можна додати до кошика ще по одній одиниці товарів X і Y, які мають по 4 ют./грн. Усього в кошику маємо набір . Перевіряємо, чи вистачає доходу на такий набір: Споживач витратив увесь дохід.

Обчислимо величину загальної корисності кошика:

ютилів.

Жодна інша комбінація товарів не дасть більшої загальної корисності у межах доходу в 20 грн. Останні грошові одиниці, витрачені на товари споживачем, додали до кошика однакову граничну корисність з розрахунку на 1 грн, тобто 8/2 = 16/4 = 4.

Правило максимізації корисності (другий закон Госена): корисність максимізується вибором такого кошика у межах бюджету, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

де – граничні корисності останніх спожитих одиниць відповідних благ, – ринкові ціни відповідних благ. Це співвідношення має назву принципу рівної корисності або еквімаржинального принципу.

15.3.2. Парадокс вартості (для самостійного опрацювання)

Критики теорії корисності сформулювали в XVIII ст. парадокс води й алмазів. Вода життєво необхідна всім, вона повинна мати максимальну корисність, а алмази – мінімальну. Відповідно, ціни на воду мали бути максимальні, а на алмази – мінімальні. Відповідь знайшли у розмежуванні загальної і граничної корисності. Незважаючи на те, що гранична корисність води може бути низькою, бо води багато і ціна її низька, загальна корисність від її споживання винятково велика, адже споживають чималу кількість води. І навпаки, загальна корисність алмазів низька. Дуже висока ціна, яка відображає рідкісність алмазів, змушує споживачів купувати відносно малі їхні кількості. Отже, загальна корисність води відносно велика, а загальна корисність алмазів відносно мала. Однак ціну, яку люди готові платити за благо, визначають саме граничною корисністю. Вода приносить нам набагато більшу загальну корисність, аніж алмази, хоча корисність додаткового літра води значно менша, ніж корисність додаткового алмаза.

Контрольні запитання

1. Які основні властивості корисності блага?

2. Сформулюйте перший та другий закон Госена.

3. Проаналізуйте зв’язок між загальною та граничною корисністю.

4. Чи може гранична корисність на окреме благо бути від’ємною? Коли?

5. Визначити граничний та загальний споживчий надлишок.

6. У чому полягає парадокс вартості?

7. Охарактеризуйте зв’язок між кривою граничної корисності та кривою індивідуального попиту.