14.1.3. Цінова еластичність попиту та загальний виторг виробника

К онцепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Одна з них - визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Загальний виторг продавців (TR=P·Q) водночас є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності та зміною видатків становить інтерес для обох сторін (рис. 14.2).

З міни видатків покупця (виторгу продавця) на рис. 14.3 зображені прямокутниками (+,–). На верхньому відтинку кривої попиту, де попит на товар еластичний, зростання виторгу внаслідок збільшення обсягу продажу (+) перевищує його втрати від зниження ціни з до . У нижній частині кривої, де попит нееластичний, втрати виторгу від зниження ціни (–) перевищують приріст (+), отже, знижувати ціну нема сенсу. На частині (б) рис. 14.2 загальний виторг зростає зі зниженням ціни в еластичному інтервалі. За одиничної еластичності попиту зміна ціни не змінює загального виторгу. В цьому інтервалі цін загальний виторг максимальний. Зниження ціни на нееластичній частині кривої попиту зменшує загальний виторг.

О

Рис.14.3. Зв’язок між еластичністю

Попиту і видатками (виторгом)

тже, якщо попит на товар еластичний, ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності ( ) виторг досягає максимальної величини, що ілюструє крива TR (див. рис. 1.2).

14.1.4. Визначники цінової еластичності попиту(для самостійного опрацювання)

Визначниками цінової еластичності попиту є:

1. Кількість і близькість товарів-замінників: що більше близьких і досконалих замінників має товар, то еластичніший попит на нього, і навпаки.

2. Частка доходу, що витрачається на благо: що більшу частку доходу витрачають на благо, то більше споживач буде змушений скоротити споживання у випадку підвищення його ціни. Що більшу частку має товар у видатках споживача, то еластичніший є попит на нього, і навпаки.

3. Чинник часу в споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час.

4. Важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності нееластичний, на предмети розкоші – еластичний за ціною.

14.1.5. Інші концепції еластичності попиту: перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту й еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють, на скільки відсотків переміститься крива попиту під впливом цього нецінового чинника. Концепція перехресної еластичності попиту дає змогу виміряти, чутливість споживчого попиту одного продукту (наприклад, X) до змін ціни деякого іншого продукту (наприклад, У).

Перехресна еластичність попиту – це відсоткова зміна обсягу попиту на один товар за зміни на 1% ціни іншого товару:

або .

Для товарів-замінників перехресна еластичність попиту додатна , тому що за зростання ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Величина попиту на продукт X прямо залежить від зміни ціни продукту Y. Для взаємодоповнюючих товарів перехресна еластичність попиту від’ємна , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар-доповнювач. Величина попиту на продукт X перебуває у оберненій залежності від зміни ціни продукту Y. У випадку, коли два товари незалежні у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю ( ).

Еластичність попиту за доходом вимірює відсоток зміни величини попиту на продукт, зумовленої деяким відсотком зміни доходу споживача.

Еластичність попиту за доходом – це відсоткова зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною доходу:

або

Товари, яких зі зростанням доходу купують більше, називають нормальними, або товарами вищої споживчої цінності.

Еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною ( ), для товарів нижчої споживчої цінності – від’ємною ( ), тобто споживачі зменшують обсяг закупівель таких товарів, коли їхні доходи зростають, для нейтральних благ – нульовою ( ). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю , предмети першої необхідності – меншу за одиницю .