1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика

Економічна теорія виконує декілька функцій:

• світоглядну – дає цілісну картину розвитку національної економіки й економічних систем, тенденцій їхнього розвитку;

• теоретико-пізнавальну – досліджує та пояснює явища і процеси економічного життя, забезпечує науковість висновків, узагальнень;

• методологічну – є методологічною (теоретичною) основою усієї системи інших економічних дисциплін;

• практичну – виявлені принципи, теорії та закони становлять основу вироблення економічної політики держави, здійснення економічних реформ.

Розрізняють позитивну та нормативну економічну науку.

Позитивна економічна наука має справу з фактами й уникає суб’єктивних оцінних суджень. Вона формує наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку.

Нормативна економічна наука передбачає оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід треба рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої економічної проблеми. Оцінні судження або нормативні твердження виникають на рівні обґрунтування економічної політики.

Теорії та принципи економічної науки є неодмінно передумовою розроблення економічної політики, спрямованої на розв’язання певних економічних проблем. Це так звана прикладна економічна наука, або економічна політика.

Цілі економічної політики:

1. Економічне зростання. Необхідно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

2. Повна зайнятість. Відповідною роботою необхідно забезпечити всіх, хто бажає і здатний працювати.

3. Економічна ефективність. Необхідно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

4. Стабільний рівень цін. Треба уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції та дефляції.

5. Економічна свобода. Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності.

6. Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші надмірно розкошують.

7. Економічна забезпеченість. Треба забезпечити гідне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих, хто не спроможний заробити принаймні мінімального доходу.

8. Торговельний баланс. Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

1.4. Філософія економічної науки

Виокремлюють три філософські концепції: класичну (ліберальну), кейнсіанську і марксистську.

Класичну концепцію започаткували ще А. Сміт і Д. Рікардо, нині вона відома як лібералізм. Основним її постулатом є те, що лише приватна власність ефективна. Єдиним ефективним засобом, який забезпечує регулювання економіки, її збалансованість та стабільність є ринковий механізм. Державне втручання у господарську життя, на думку лібералів, блокує діяльність ринку, тобто порушує механізм передавання інформації.

Кейнсіанська концепція пов’язана з іменем видатного економіста ХХ ст. – англійця Дж. М. Кейнса. Він висловлювався за змішану економіку, в якій мали б місце різні формами власності, в тому числі й державній. Учений заперечував наявність у ринковій системі автоматичного механізму, що забезпечує збалансованість і стабільність, а отже, обґрунтував неминучість державного регулювання економіки.

Марксистська концепція вважає, що ринкова економіка й інші, ґрунтовані на приватній власності, неефективні, вони – втіленням хаосу та нерівності. Основою справедливого ладу комуністи вважають усезагальну суспільну, а фактично – державну власність. Марксистська доктрина обстоює зрівняльний характер розподілу, економічну рівність людей.