Тема 12. Макроекономічна нестабільність

12.1. Економічні коливання та їх причини.

12.1.1. Поняття економічних коливань.

12.1.2. Теорії економічних коливань.

12.2. Причини безробіття. Закон Оукена.

12.2.1. Зміна природної норми безробіття.

12.2.2. Причини безробіття.

12.2.3. Закон Оукена.

12.2.4. Ринок праці та його формування у перехідних економіках (для самостійного опрацювання).

12.3. Поняття та види інфляції. Методи боротьби з інфляцією.

12.3.1. Види та наслідки інфляції.

12.3.2. Інфляція попиту та інфляція пропозиції.

12.3.3. Крива Філіпса. Дезінфляція.

12.1. Економічні коливання та їх причини

12.1.1. Поняття економічних коливань

Усі країни прагнуть зростання виробництва та низького безробіття й інфляції. Утім, тенденція до економічного зростання простежується лише у довгостроковому періоді. У короткостроковому періоді зростання виробництва чергується із його спадом. Економічні коливання – це періодичні зміни обсягу національного виробництва, зайнятості та доходів населення. Економічні коливання називають ще діловими циклами. Тривалість ділових циклів може становити від кількох років до декількох десятиліть. Відповідно до цього розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові ділові цикли. У макроекономіці здебільшого розглядають ділові цикли тривалістю до двадцяти років, –середньострокові цикли.

Коливання ділової активності не завжди творять діловий цикл. Це стосується, зокрема, сезонних коливань в аграрному та будівельному секторах, пов’язаних із природними умовами виробництва і збуту товарів.

Дослідники виокремлюють чотири фази ділового циклу: спад, піднесення, дно, вершина. За спрощеною класифікацією розглядають тільки дві фази ділового циклу: спад і піднесення. Визначальною фазою ділового циклу уважають спад, – із спаду розпочинається і спадом завершується будь – який діловий цикл

Спад як фаза ділового циклу – це звуження обсягу національного виробництва (реального ВВП) упродовж не менше як двох кварталів поспіль. За спаду виробництва зайнятість населення та його доходи, а відтак попит на товари і послуги й прибутки підприємств зменшуються. Глибокий, тривалий спад уважають депресією, неглибокий,

короткочасний – рецесією. За депресії звуження виробництва та зайнятості може поєднуватися із зниженням цін.

Піднесення є дзеркальним відображенням спаду. У фазі піднесення обсяг національного виробництва, зайнятість та доходи населення зростають. За піднесення обсяг реального ВВП поступово зростає до рівня природного ВВП. Піднесення нерідко завершується діловим «бумом», а економіка виявляється «перегрітою» і стикається з черговим спадом.

Дно і вершина є поворотними фазами ділового цикл – від спаду до піднесення та від піднесення до спаду відповідно.

Ділові цикли простежуються від часів Промислової революції. Найглибшим з-поміж них уважають Велику світову депресію 1929-1933 рр. Безпрецендентне звуження виробництва у США, Німеччині, Англіі та інших країнах поєднувалося із глибокою кризою банківської системи.

Більшість країн із перехідною економікою у 90-х рр. ХХ ст. потерпали через транзитивний спад виробництва. Одним з найглибших та найтриваліших такий спад виявився в Україні, насамперед через політичні прорахунки та несформованість приватного сектору та національного ринку.

Упродовж ділового циклу обсяг виробництва, доходи, зайнятість, рівень цін, проценті ставки тощо коливаються. Утім, ключовими показниками економічних коливань уважають динаміку обсягу виробництва, доходів населення і зайнятості.

Економічні коливання пов’язані насамперед із змінами рівня ділової активності у галузях, що виробляють капітальні блага та споживчі блага тривалого користування. У галузях, що виробляють товари і послуги поточного вжитку, коливання обсягу виробництва та зайнятості є менш глибокими. Неоднаково реагують на спад виробництва й галузі з різним рівнем концентрації виробництва. У галузях з високим рівнем концентрації істотно скорочуються обсяги виробництва, а ціни майже не знижуються. Навпаки, у галузях з невисоким рівнем концентрації виробнива знижується не стільки.обсяг виробництва, а рівень цін.