3.4.2. Типи грошових систем: металевого та паперово-кредитного обігу. Демонетизація золота (для самостійного опрацювання)

Економісти розрізняють два типи грошових систем: металевого обігу, в яких грошовий метал виконує всі функції грошей або покладений в основу грошової системи; паперово-кредитного грошового обігу, що ґрунтується на паперових грошах.

Історії відомо два види металевих систем: біметалізм; монометалізм.

Біметалізм – це грошова система, в якій за золотом і сріблом законодавчо закріплена роль грошей. Він тривалий час панував у країнах Західної Європи. Валютні метали відігравали рівноправну роль у грошовій системі, кожен метал використовували для певного кола операцій: золото було призначено для панів, великих купців і церкви; срібло – для звичайних операцій. За цієї грошової системи є два види цін – у золотих і срібних грошах (золото і срібло – брати-вороги).

Держава визначає ціннісне співвідношення обох грошових металів. Якщо ринкова ціна одного з валютних металів знижується, то вигідно скуповувати цей метал і карбувати з нього монети. Наприклад, коли срібло дешевшає, золоті монети зникають з обігу, і в ньому панує срібло. Отже, фактичними грішми стає метал, ціна якого на світовому ринку знизилася (погані гроші витісняють добрі – закон Грешема). Використання двох еквівалентів спричиняло труднощі у визначенні вартісного співвідношення між золотом і сріблом. Окрім цього ж, коштовні метали постійно відпливали з Європи, а також щораз більшу кількість золота і срібла тезаврували, тобто використовували для виготовлення прикрас. Тому в більшості країн у другій половині ХІХ ст. утвердилася система золотого монометалізму (в Австрії – 1892 р., Японії – 1897 р., США – 1900 р.).

Монометалізм – грошова система, у якій лише один метал становить її основу (золото або срібло). Уперше золотий монометалізм запроваджено в Англії наприкінці ХVIII ст. (законодавчо закріплено 1816 р.).

Залежно від характеру розміну паперових грошей на золото було три різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт; золотозливковий і золотодевізний стандарт; золотодоларовий стандарт.

Золотомонетний стандарт – найдорожча й одночасно, і високостабільна грошова система. Він має такі ознаки: по-перше, у грошовому обігу обов’язково перебували золоті монети. Усі інші види грошей розмінювали на золото за номіналом; по-друге, країна визначала золотий уміст своєї грошової одиниці, який не змінювався десятиріччями; по-третє, золото вільно ввозили в країну та вивозили з неї; по-четверте, підтримували жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою кількістю грошей.

Після Першої світової війни золотомонетний стандарт зберігся лише в США. У країнах-переможницях (Англія, Франція та ін.) було запроваджено урізану систему золотого монометалізму – золотозливковий стандарт, за якого паперові гроші обмінювали на золото лише у випадку подання суми, передбаченої законом. Наприклад, в Англії ця сума становила 1700 фунтів стерлінгів, у Франції – 215 тис. франків, що відповідало ціні стандартного зливка 12 кг. У більшості країн, зокрема переможених (Німеччині, Австрії та ін.), було усталено золотодевізний стандарт. У такій системі паперові гроші обмінювали на іноземну валюту (девізи), яку розмінювали на золото. За обох цих різновидів золотого монометалізму в обігу вже немає золотих монет, а монетарне золото зосереджене в державі. У 30-х роках XX ст ці урізані форми золотого монометалізму було ліквідовано.

Після Другої світової війни золотий монометалізм відновився, проте в ще урізанішій формі – золотодоларового стандарту. В усіх країнах розмін паперових грошей на золото не був відновлений. Лише для урядів та центральних банків країн-членів Міжнародного валютного фонду зберігалася можливість обміняти долари США, якими володіли ці країни, на зливки золотого запасу США. Наприкінці 1949 р. золотий запас США досяг 21, 8 тис. т, що становило 70% світових резервів. Однак після цього стягування золота в США припинилося. Золотий запас 1960 р. становив 15, 8 тис. т (44%), а 1972 р. – лише 8,6 тис. т (21%). Золотого запасу США ледве б вистачило, щоб обміняти 25% доларових активів іноземних власників. Обмін доларів на золото припинено 1971 р. Грошові системи, в яких золото виконує всі функції грошей або покладено в основу цих систем, зникли.

У 70-х роках остаточно утвердився новий тип грошової системи, в основі якої – паперові гроші. Формування такої системи у всіх країнах практично розпочалося від часу витіснення золота з обігу

Сучасна грошова система має такі ознаки: її основу становлять паперові гроші; хронічне знецінення грошей; широкий розвиток безготівкового обігу та скорочення обігу готівки; зростання ролі держави у стабілізації грошового обігу.