Тема 3. Форми організації виробництва. Товарна економіка

3.1. Натуральне і товарне виробництво.

3.1.1. Основні ознаки натурального виробництва.

3.1.2. Причини виникнення та розвитку товарної форми виробництва.

3.1.3. Види товарного виробництва.

3.2. Товар і його властивості.

3.2.1. Споживна вартість. Корисність. Економічні й позаекономічні блага.

3.2.2. Підходи до визначення мінової вартості: з позиції виробництва; з позиції споживача.

3.3. Гроші та ціни.

3.3.1. Суть грошей. Їхні функції.

3.3.2. Ціна та її функції. Види цін.

3.4. Грошові системи та їх типи.

3.4.1. Суть, структура грошової системи.

3.4.2. Типи грошових систем: металевого та паперово-кредитного обігу. Демонетизація золота.(для самостійного опрацювання).

3.1. Натуральне і товарне виробництво

3.1.1. Основні ознаки натурального виробництва

Людство знає дві форми виробництва – натуральне і товарне. Першим склалося натуральне господарство – господарство, в якому продукти праці призначені для безпосереднього задоволення власних потреб виробника, тобто для споживання в межах домогосподарства, що їх виготовило.

Здебільшого натуральним було господарство первісних общин і патріархальних селянських сімей, латифундій у рабовласницьких державах та середньовічних феодальних маєтках. Його характеризували такі ознаки:

1. Кожна господарська одиниця була відособлена і стосовно виробництва, і стосовно споживання.

2. Поділу праці між господарськими одиницями ще не існувало, хоч усередині домогосподарств праця вже була поділена.

3. Господарства мали однаковий набір видів праці.

4. Основна галузь натуральної економіки, де була зайнята абсолютна більшість працездатного населення, – це сільське господарство, внаслідок чого населення позбавлено мобільності;

5. Обмежена мета виробництва – задоволення одноманітних, примітивних за характером потреб.

Малоефективну натуральну форму виробництва ХVІІ-ХІХ ст. в європейських країнах витіснило товарне виробництво – виготовлення продуктів для обміну на ринку.

За цієї форми виробництва люди задовольняють власні потреби, обмінюючись продуктами своєї праці. Становлення товарного господарства пов’язане з поглибленням поділу праці, розвитком ремесла і міст.

3.1.2. Причини виникнення та розвитку товарної форми виробництва

Матеріальною основою товарного виробництва є суспільний поділ праці, тобто спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продукції або на виконанні певних операцій.

У сучасній економіці виокремлюють три рівні поділу праці:

1) у межах національної економіки – на окремі сфери та роди, території (загальний поділ праці);

2) у межах її великих сфер – на окремі галузі (частковий поділ праці);

3) усередині підприємства – між цехами, майстернями, робочими місцями (одиничний поділ праці).

Розвиток спеціалізації посилює взаємозалежність економічних одиниць, оскільки передбачає кооперацію – зв’язок спеціалізованих господарських одиниць чи їхніх підрозділів, обмін різними видами діяльності та продукцією. Спеціалізація і кооперація – це два взаємопов’язані процеси.

Спеціалізація передбачає обмін продуктами праці. Спочатку обмін відбувався у формі прямого продуктообміну, що тепер ми б назвали бартером. Із поглибленням поділу праці виникли гроші, й обмін стає життєво необхідним.

Однак суспільного поділу праці ще недостатньо для товарного виробництва. Для його виникнення потрібна ще економічна відокремленість виробників. Економічна відокремленість означає, що, по-перше, економічні ресурси й вироблені життєві блага перебувають у приватній власності окремих людей або їхніх груп і, по-друге, сам виробник вирішує, що виробляти і кому продавати виготовлену продукцію.