ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою МКіВМ
професор В.КРИСА
“____”________________ 2005р.
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ
В умовах надзвичайного стану” Тема № 7. “медична служба механізованої (танкової) бригади”
Підготовлена
начальником навчальної частини кафедри МК та ВМ
полковником м.с. Плісом Б.Я.
Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2005 р.
Протокол №_________.
Івано-Франківськ, 2005
Перелік скорочень
АВ – аптечка військова
адн – артилерійський дивізіон
АК – армійський корпус
АП – автоперев’язочна
АС – автобус санітарний
БЗ – бактеріальні засоби
БМП – бойова машина піхоти
бмтз – батальйон матеріально-технічного забезпечення
БС – постраждалі від бойового стресу
В – вбиті
ДДА – дизенфекційно-душовий автомобіль
ЗБВ – загальні бойові втрати
зрадн – зенітно-ракетний артилерійський дивізіон
КІС – киснева інгаляційна станція
КП – командний пункт
мб – механізований батальйон
мбр – механізована бригада
медр – медична рота
МПБ – медичний пункт батальйону
МПР – медичний пост роти
МТЗ – матеріально-технічне забезпечення
НБУ – небойові ураження
НМ – накидка медична
ОМЗВ – організація медичного забезпечення військ
ОР – отруйні речовини
П – поранені
ПлЗ – полонені та зниклі без звістки
ПСТ – пост санітарного транспорту
рвб – ремонтно-відновлювальний батальйон
РЕБ – радіоелектронна боротьба
РПН – ремінь прив’язний до нош санітарних
РР – радіоактивні речовини
РХБз – радіаційний, хімічний і біологічний захист
СДП – стерилізаційно-дистиляційна установка на причепі
СЕВ – сортувально-евакуаційне відділення
СМВ – сумка медична військова
СО – санітарна обробка
СП – сортувальний пост
СПл – сортувальна площадка
СС – сумка санітарна
тб – танковий батальйон
ТПУ – тиловий пункт управління
Х – хворі
ШП – шолом для поранених в голову
Вступ
Успішне вирішення будь-яких завдань медичного забезпечення військ (сил), що покладаються на військового лікаря залежить не тільки від рівня професійної лікарської підготовки, але також і від знання та уміння організовувати його виконання. Особливо важливе значення організаційної сторони медичного забезпечення на воєнний час було неодноразово доведено досвідом роботи військової медицини у Великій Вітчизняній війні та у воєнних конфліктах останніх років. Саме цим визначається значення і місце організації медичного забезпечення військ в загальній системі підготовки та удосконалення військових лікарів.
Навчальна дисципліна “Організація медичного забезпечення військ” (ОМЗВ) як складова військової медицини інтегрує в собі закономірності та принципові положення військово-медичних та інших немедичних наук (дисциплін). Серед військово-медичних дисциплін ОМЗВ найбільш щільно поєднана з військовою хірургією, військовою терапією, військовою епідеміологією, військовою гігієною, військовою стоматологією, управлінням повсякденною діяльністю медичної служби, з історією військової медицини, організацією забезпечення військ медичним майном та технікою тощо.
Медична служба бригади є однією з ланок медичної служби Збройних Сил України від результатів роботи якої в значній мірі залежить збереження та зміцнення здоров`я особового складу, своєчасне надання пораненим і хворим медичної допомоги.
Більшість випускників Української військово-медичної академії в основному призначаються на первинні посади саме в цій ланці медичної служби. Тим самим підтверджується важливість вивчення та опанування даного матеріалу, що дозволить військовим лікарям успішно виконувати свої функціональні обов`язки та набути необхідних знань і навичок для повного розуміння всієї системи медичного забезпечення військ у воєнний час.
Студенти вищих медичних навчальних закладів повинні мати глибокі знання стосовно організації та функціонування медичної служби механізованої (танкової) бригади, як майбутні офіцери медичної служби запасу.
Наведені в посібнику дані щодо організаційної структури механізованої (танкової) бригади та її медичної служби є навчальними.
Розділ 1. Умови діяльності військово-медичної служби та ймовірні санітарні втрати військ в сучасних воєнних конфліктах
В надзвичайно складних умовах сучасної війни вирішальний вплив на діяльність медичної служби будуть мати наступні чинники:
несподіваність нападу, тобто спосіб розв'язання війни; при несподіваному нападі медична служба перебуває в найбільш несприятливих умовах, оскільки вона повинна відновити свою боєздатність (втрати), прийняти участь в ліквідації наслідків нападу, організувати медичне забезпечення бойових дій;
виникнення втрат на суші, в морі, в глибокому тилу вимагає від медичної служби високої бойової готовності, маневреності і взаємозамінності її формувань, а також чіткої взаємодії;
нерівномірність і одномоментність виникнення санітарних втрат різко збільшить їх невідповідність, особливо на початку війни, з наявними силами та засобами медичної служби, тобто, як правило, потреб буде багато, а сил мало;
зростання небезпеки виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань через скупчення великої маси військ і населення на обмеженій території, погіршення харчування і умов розміщення військ і населення, масового їх пересування, послаблення захисних реакцій організму, погіршення епідемічної обстановки та вплив інших несприятливих чинників;
втрати серед особового складу медичної служби, знищення її майна і оснащення;
поява нових видів бойових уражень, викликаних зброєю, яка не застосовувалась раніше, що потребує їх вивчення, впровадження нових методів надання медичної допомоги та лікування і, можливо, зміни організаційних форм медичного забезпечення;
складність надання окремих видів медичної допомоги на надводних кораблях і підводних човнах в ядерному осередку на морі, складність евакуації поранених і хворих з кораблів на військово-морські бази;
діяльність медичної служби переважно в польових умовах (брак тепла, оснащення, світла, води), в зоні бойових дій і ядерних осередків (нервово-психічне напруження), при перевантаженні лікувальних закладів і їх вимушеної передислокації (радіаційна і хімічна обстановка).
Вирішальний вплив на організацію медичного забезпечення механізованої (танкової) бригади при веденні бойових дій будуть задавати величина і структура санітарних втрат, які залежать від виду зброї, що застосовує противник, чисельності особового складу бригади, співвідношення сил сторін та інших факторів оперативної обстановки. Тому розрахунок величини і структури ймовірних санітарних втрат особового складу бригади має велике значення при плануванні медичного забезпечення бригади на воєнний час.
За досвідом Великої Вітчизняної війни полк за добу бою втрачав пораненими від 2-3% до 20-25% особового складу. Втрати хворими вимірювались у порівняно невеликих межах і були в середньому 0,08-0,1% від кількості особового складу за добу. Співвідношення різних категорій санітарних втрат складало: поранені складали 95-97%, контужені – 2-4%, обпечені – 0,5-1%. Ця структура була більш-менш постійною, питома вага санітарних втрат за окремими категоріями змінювалася незначно.
Структура санітарних втрат військ у деяких воєнних конфліктах другої половини ХХ ст. наведена у табл. 1.
Таблиця 1
Структура санітарних втрат військ за досвідом різних війн,
локальних конфліктів та розрахунків, у % до підсумку
Категорії санітарних втрат |
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. |
Війна в Афганістані 1979-1989 рр. |
Чеченська Республіка, за станом на 1995 р. |
Розрахун-кові дані
|
Бойові СВ, в тому числі: Поранені Уражені із закритою травмою та контужені Опіки Відмороження Небойові СВ, в тому числі: Небойова травма Хворі Інші |
64,7
61, 0 1,6
0,5 1,6 35,3
0,6 34,7 - |
7,2
6,9 0,3
- - 92,8
3,3 89,0 0,5 |
44,2
40,8 -
2,3 1,1 55,8
18,7 36,7 0,4 |
72,0
62,0 6,0
4,0 - 28,0
3,0 25,0 - |
Разом |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Застосування у воєнних конфліктах останніх десятиріч нових видів вогнепальної зброї призвело до значної зміни структури вогнепальних поранень. Так, під час війни у В’єтнамі при застосуванні кулькових бомб, у порівнянні з даними Великої Вітчизняної війни, значно збільшилася питома вага поранень голови, хребта, грудної клітки і живота з одночасним зменшенням частки поранень кінцівок (табл. 2).
Таблиця 2
Структура вогнепальних поранень за даними Великої Вітчизняної війни
та війни у В’єтнамі
Локалізація поранень |
Структура поранень, % |
|
Велика Вітчизняна війна |
Війна у В’єтнамі |
|
Череп |
5,53 |
13,0 |
Обличчя, щелепи, очі |
6,08 |
14,3 |
Хребет |
0,57 |
6,0 |
Грудна клітка |
10,34 |
20,6 |
Живіт |
2,39 |
7,0 |
Кінцівки |
75,09 |
39,1 |
Всього: |
100,0 |
100,0 |
Розрахункова величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в сучасних воєнних конфліктах наведена в таблиці 3.
Таблиця 3
Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади
в сучасних воєнних конфліктах за добу бою (у %)
Вид зброї |
Наступ |
Оборона |
Звичайна зброя |
до 8,0 |
до 5,0 |
Сильнодіючі отруйні речовини |
до 1,5 |
до 1,5 |
Хворі |
0,08-0,1 |
0,08-0,1 |
На даний час при розрахунках величини імовірних санітарних втрат використовують Тимчасову методику розрахунку втрат особового складу на воєнний час, затверджену начальником Генерального штабу Збройних Сил України 9 березня 2002 р., яка дозволяє враховувати інтенсивність операції (бойових дій), ступінь участі частин та підрозділів в операції (бойових діях) та коефіцієнти імовірних середньодобових санітарних втрат для кожного підрозділу, частини та угруповання, які беруть участь в операції (бойових діях).
Протягом останніх років підрозділи та частини Збройних Сил України беруть активну участь у міжнародних навчаннях спільно з військовими формуваннями країн-членів НАТО. Тому офіцерам медичної служби Збройних Сил України необхідно знати і використовувати у своїй практичній діяльності розрахункові показники санітарних втрат особового складу військ, які прийняті в арміях країн-членів НАТО.
Директивою Союзного Командування Європи від 26 жовтня 1993 р. № 85-8 “Принципи, політика та параметри планування медичного забезпечення Союзного Командування Європи” встановлені показники загальних бойових втрат (ЗБВ), які складаються із вбитих (В), полонених та зниклих без звістки (ПлЗ), поранених в бою (П) та постраждалих від бойового стресу (БС). Структура ЗБВ представлена в табл. 4.
Таблиця 4
Структура загальних бойових втрат (у %)
Категорія загальних бойових втрат |
Кількість (у %) |
Безповоротні втрати, в тому числі: |
25 |
Вбиті в бою |
17 |
Полонені та зниклі без звістки |
8 |
Бойові санітарні втрати, в тому числі: |
75 |
Поранені в бою |
58 |
Постраждалі від бойового стресу |
17 |
Всього: |
100 |
Вище вказаною директивою визначені показники ЗБВ на день для підрозділів, частин, з’єднань та об’єднань Сухопутних військ. Для бригади показник ЗБВ складає 8,3% від чисельності особового складу.
Небойові санітарні втрати складаються із хворих (Х) та постраждалих від небойових уражень (НБУ). При генеральному плануванні використовують показник перебування хворих у закладах медичної служби – 0,135% на день та показник перебування постраждалих від небойових уражень у закладах медичної служби – 0,03% на день. Таким чином небойові санітарні втрати складуть 0,165% на день.
Виходячи із показників ЗБВ для бригади (8,3% на день), структури бойових санітарних втрат та структури небойових санітарних втрат розрахункові санітарні втрати для бригади складуть 6,39% на день (табл. 5).
Таблиця 5
Структура санітарних втрат Сухопутних військ Союзного Командування Європи НАТО (у % на день до чисельності особового складу)
Категорія санітарних втрат |
Санітарні втрати (у %) |
Бойові санітарні втрати, в тому числі: |
6,225 |
Поранені в бою |
4,814 |
Постраждалі від бойового стресу |
1,411 |
Небойові санітарні втрати, в тому числі: |
0,165 |
Хворі |
0,135 |
Постраждалі від небойових уражень |
0,03 |
Всього: |
6,390 |
Контрольні питання для самоперевірки
1. Умови діяльності військово-медичної служби у воєнний час.
2. Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в різних видах бойових дій.
3. Величина і структура санітарних втрат особового складу в арміях країн-членів НАТО.
Розділ 2. Завдання, організаційна структура медичної служби механізованої (танкової) бригади
Завдання медичної служби механізованої бригади
На медичну службу механізованої (танкової) бригади покладаються наступнi основні завдання:
- розшук поранених i хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збiр, вивiз (винiс) з поля бою (з пiдроздiлiв);
- евакуацiя поранених i хворих з пiдроздiлiв в медичну роту бригади i в військовий польовий пересувній госпіталь;
- медичне сортування поранених та хворих та своєчасне надання їм долікарської, першої лiкарської та невідкладних заходів квалiфiкованої медичної допомоги, а також пiдготовка до подальшої евакуацiї тих iз них, хто цього потребує;
- тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених та хворих;
- лiкування легкопоранених i легкохворих iз термiнами вiдновлення боєздатностi до 10 дiб;
- проведення нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих військовослужбовців;
- проведення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань;
- організація та проведення медичної розвiдки в смузi бойових дiй (району розташування) бригади;
- медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу бригади, організація і здійснення медичних заходів щодо його зміцнення;
- проведення спеціальних медичних заходiв із захисту особового складу бригади вiд зброї масового ураження;
- забезпечення підрозділів бригади медичним майном, медичною технiкою та її технiчне обслуговування;
-
організація та проведення бойової i
гуманiтарної пiдготовки медичного складу
та вiйськово-медичної пiдготовки особового
складу бригади , а також пропагування
гігієнічних знань та здорового способу
життя;
- ведення медичного облiку, звiтностi, узагальнення досвiду роботи медичної служби.
Організаційна структура медичної служби механізованої
(танкової) бригади
Медичну службу бригади очолює начальник медичної служби - лiкар органiзатор, який пiдпорядкований безпосередньо командиру бригади, а з спецiальних питань начальнику медичної служби армійського корпусу.
Медична служба бригади включає:
медичну роту бригади;
медичні пункти механізованих (танкових) батальйонів;
медичні пункти артилерійських дивізіонів (адн) – два самохідних адн, реактивний адн, протитанковий адн;
медичний пункт роти радіоелектронної боротьби (РЕБ);
фельдшер ремонтно-відновлювального батальйону (рвб);
фельдшер зенітно-ракетного артилерійського дивізіону (зрадн);
фельдшер батальйону матеріально-технічного забезпечення (бмтз);
санітарні інструктори окремих підрозділів: вузлу зв’язку, роти РХБз, розвідувальні роти, групи інженерного забезпечення, батареї управління та радіолокаційної розвідки, роти снайперів (рис. 1).
Основним підрозділом медичної служби бригади є медична рота бригади (медр), яку очолює командир медичної роти – лікар-хірург. Із всіх питань своєї діяльності він підпорядковується начальнику медичної служби бригади.
Рис. 1. Організаційно-штатна структура
медичної служби механізованої бригади
У кожному механізованому (танковому) батальйоні, артилерійському дивізіоні є медичний пункт батальйону (дивізіону) (МПБ), який очолює начальник МПБ – фельдшер (помічник лікаря). Він підпорядковується безпосередньо командиру батальйону (дивізіону), а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби бригади.
У кожній механізованій роті (батареї) медичне забезпечення організують та здійснюють санітарні інструктори. Вони підпорядковуються безпосередньо командирам рот (батарей), а з питань організації медичного забезпечення виконують вказівки начальника МПБ. У механізованих (артилерійних) взводах медичне забезпечення здійснюють стрільці-санітари. Вони підпорядковуються безпосередньо командирам взводів, а із спеціальних питань – санітарним інструкторам рот (батарей).
Слід зазначити, що в роті радіоелектронної боротьби (РЕБ) медична служба представлена медичним пунктом роти, який очолює фельдшер (прапорщик). Він підпорядкований безпосередньо командиру роти, а зі спеціальних питань – начальнику медичної служби бригади.
У зенітно-ракетному артилерійському дивізіоні (зрадн), ремонтно-відновлювальному батальйоні (рвб), батальйоні матеріально-технічного забезпечення (бмтз) медична служба представлена фельдшером (помічником лікаря), який безпосередньо підпорядковується командиру батальйону (дивізіону), а з питань медичного забезпечення – начальнику медичної служби бригади.
В окремих підрозділах бригади (вузол зв’язку, рота РХБз, розвідувальна рота, група інженерного забезпечення, батарея управління та радіолокаційної розвідки, рота снайперів) медичне забезпечення здійснюють санітарні інструктори, які безпосередньо підпорядковані командирам своїх підрозділів, а зі спеціальних питань – начальнику медичної служби бригади.
У танкових ротах санітарних інструкторів, а в танкових взводах санітарів-стрільців немає.