Тема з «Дослідження процесів використання трудових ресурсів аграрного сектору»

Метою практичного заняття є оволодіння студентом навичок проведення аналізу використання робочої сили аграрного сектору в сучасних умовах становлення ринкової економіки в Україні.

Пропонується розпочати дослідження з аналізу ефективності використання робочої сили за допомогою показників, наведених у таблиці 11.

Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці, що характеризує співвідношення результатів праці ( вартості валової продукції) та її витрат ( річних витрат праці). Отже, продуктивність праці – це показник її ефектив­ності, результативності, то характеризується співвідношен­ням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. В залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продук­тивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу

Трудомісткість – це обернений показник рівня про­дуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).

Таблиця 11

Ефективність використання робочої сили в господарстві

Показники	Базисний рік	Звітний рік
Річні витрати робочого часу, тис. люд.-год.	145,2
Середньорічна кількість працівників, осіб	110
в тому числі керівників, осіб	25
робітників, осіб	85
Вартість валової продукції (у порівняльних цінах 2000р.), тис. грн.	1200
Відпрацьовано одним середньорічним робітником за рік, люд.-год.	145,2*1000/110=1320
Потреба в: - персоналі, осіб	145,2*1000/1965,2=74
- фахівцях, осіб	74/15=5
- працівниках, осіб	74-5=69
Ступінь забезпеченості підприємства: - персоналом, %	110/74*100=148,6%
- фахівцях, осіб	25/5*100=500
- працівниках, осіб	85/69*100=123,2
Річна продуктивність праці, грн. /люд.-год.	1200/145,2=8,3
Трудомісткість, люд.-год./ грн.	145,2/1200=1/8,3=0,12
Річний виробіток на одного середньорічного робітника, грн./ос.	1200/110=10,9
Рівень використання робочого часу, %	1320/1965,2*100=67,2%
Недовикористання робочого часу, тис. люд.-год.	110*( 1965-1320)/1000=71
Недоотримано продукції ( резерв), тис. грн.,	71*8,3=589
У % до фактичного обсягу виробництва	589/1200*100=49,1

Примітка.

Робочий рік триває 289 днів при тривалості робочої зміни 6,8 год., таким чином річний фонд робочого часу на одного середньорічного робітника становить 289*6,8=1965,2 люд.-год.

Найсуттєвішою ознакою сільської праці є сезонність виробництва, що полягає у неспівпадінні робочого і календарного періодів.

Сезонність характеризується неоднаковим розподілом витрат праці або безпосередніх виконавців протягом року.

Тому дослідження основних показників сезонності праці пропонується розпочати з аналізу розподілу витрат праці за місяцями року.

Дані про це слід оформити у вигляді таблиці ( табл. 12).

Таблиця 12

Показники сезонного використання робочої сили в господарстві

Показники	Базисний рік	Звітний рік
Середньомісячні витрати праці на одного працівника, люд.-год.	1320/12=110
Витрати праці одного середньорічного працівника в місяці: - з максимальним навантаженням	190
- з мінімальним навантаженням	44
Коефіцієнт нерівномірності сезонного навантаження	190/110=1,7
Розмах сезонності	190-44=146
Амплітуда сезонних коливань	190/44=4,3
Коефіцієнт сезонного використання трудових ресурсів	44/110=0,4

Основними показниками, що характеризують сезонність виробництва, є коефіцієнт сезонності праці. Він визначається шляхом відношення кількості відпрацьованих днів у кожному місяці до середньомісячної кількості відпрацьованих днів за рік. Наступним показником сезонності праці є коефіцієнт нерівномірності

сезонного навантаження – це відношення затрат праці в місяці максимального напруження до середньорічних затрат праці.Також у дослідженні необхідно визначити показник амплітуди сезонних коливань, що розраховується, як відношення витрат праці в місяці максимальної зайнятості до витрат праці в місяці з мінімальною зайнятістю або як відношення різниці витрат праці в ці місяці до середньорічних витрат.