
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Методичні вказівки
- •Тематичний план практичних занять з соціальної медицини
- •Тема 1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я як наука. Предмет, методи, значення для охорони здоров’я
- •Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 2. Здоров’я населення як медико-соціальна проблема. Методика вивчення та оцінка чинників, які впливають на здоров’я населення
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 3. Медико-соціальні проблеми демографічних показників. Методика вивчення та оцінка показників природного руху
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •4.3. Практичні завдання:
- •5. Зміст теми:
- •Класифікації населення залежно від ступеня розвитку процесу його постаріння
- •Демографічні показники населення України та м. Полтави за 2006-2011 роки (на 1000 населення)
- •Лікарське свідоцтво про смерть n 153
- •Тема 4. Методика вивчення та оцінка показників смертності немовлят
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання:
- •2/3 Народжених живими у поточному році
- •1/3 Народжених живими у минулому році
- •Мал. 1 Вплив основних чинників на рівень смертності немовлят.
- •Тема 5. Методика вивчення та оцінка показників загальної захворюваності
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання:
- •Тема 6. Методика вивчення та оцінка показників захворюваності інфекційної, важливої неепідемічної та госпітальної.
- •Актуальність теми
- •Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання:
- •Частота госпіталізованих інфекційних хворих:
- •Тема 7. Тенденції та особливості окремих видів захворюваності (соціально-значущі та небезпечні захворювання)
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання
- •Тема 8. Організація різних видів медичної допомоги міському населенню
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні роботи які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми: Система охорони здоров'я в Україні
- •4. Санаторно-курортні заклади:
- •Сутність видів медичної допомоги
- •Тема 9. Організація та зміст роботи закладів первинної медико-санітарної допомоги
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні запитання до заняття:
- •Типова організація первинної медико-санітарної допомоги в сільській місцевості
- •Тема 10. Організація та зміст роботи лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання.
- •Вплив роботи сімейного лікаря на показники здоров’я населення, на роботу стаціонарів, на потребу у швидкій допомозі, на оцінку населенням діяльності системи оз.
- •Завдання сімейного лікаря (згідно завдань, покладених на амбулаторію сімейного лікаря, затверджених моз України)
- •Координація медичних маршрутів пацієнта
- •Сімейний лікар Центру пмсд або відділення см поліклініки
- •Організація педіатричної допомоги сімейним лікарем
- •Особливості охоплення дитячого населення первиною медичною допомогою на засадах загальної практики-сімейної медицини
- •Координаційно-комунікаційна функція лікаря зп-см. Організація співпраці сімейного лікаря з різними закладами , соціальними службами.
- •2. Єднальний ланцюг між командою і сім'єю пацієнта, чи пацієнтом.
- •Мета диспансеризації населення
- •Диспансерні групи
- •Моделі роботи сімейного лікаря
- •Тема 11. Організація та зміст роботи закладів охорони здоров’я, які надають вторинну та третинну медичну
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання.
- •2.2. Навантаження лікаря в стаціонарі:
- •3.2. Окремо визначають післяопераційну летальність:
- •3.3. Структура причин лікарняної летальності:
- •Кількість хворих, доставлених до стаціонару пізніше 24 годин • 100 Кількість хворих, доставлених для надання термінової допомоги
- •Тема 12. Організація медичної допомоги сільському населенню на різних етапах медичного забезпечення
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1 Етап – сільська лікарська дільниця.
- •1. Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (цпмсд).
- •Типова організація пмсд в сільській місцевості
- •2. Сільська лікарська амбулаторія – амбулаторія загальної практики-сімейної медицини.
- •3. Фельдшерсько-акушерський (фельдшерський) пункт.
- •1. Центральна районна лікарня.
- •Структура центральної районної лікарні
- •Тема 13. Організація екстреної (швидкої) та невідкладної медичної допомоги. Зміст роботи центрів та станцій емд, облік та аналіз їх діяльності.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •1. Звернення за екстреною медичною допомогою
- •2. Обов’язок надання екстреної медичної допомоги
- •3. Відповідальність за відмову в наданні екстреної медичної допомоги
- •4. Правила виклику бригад швидкої медичної допомоги
- •1) Супроводжується:
- •2) Зумовлений:
- •5. Надання пацієнтам невідкладної медичної допомоги цпмсд.
- •6. Нормативи надання екстреної медичної допомоги
- •7. Критерії надання екстреної медичної допомоги:
- •Тема 14. Методика обчислення та аналіз показників діяльності лікувального закладу за даними річного звіту
- •1. Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання:
- •Розділи аналізу діяльності поліклініки
- •I. Загальні дані про поліклініці. Штати.
- •Число зайнятих лікарських посад (посад середнього медперсоналу) х 100 Число штатних лікарських посад (посад середнього медперсоналу)
- •2. Кількість територіальних ділянок.
- •3. Середня чисельність населення на одній ділянці: Середньорічна чисельність населення, що обслуговується Число територіальних ділянок
- •IV. Диспансерна робота
- •1. Показники, що характеризують організацію та обсяг диспансеризації:
- •2. Показники, що характеризують активність і якість диспансеризації:
- •2.2. Питома вага знову взятих на диспансерне спостереження серед хворих,
- •3. Показники, що характеризують ефективність диспансеризації.
- •V. Лікувально-консультативна робота
- •1. Якість лікування хворих.
- •2. Якість діагностики
- •2.1. Частота збігів клініко-поліклінічних діагнозів:
- •2.2. Розбіжність клініко-поліклінічних діагнозів:
- •VI. Висновок.
- •Чинні Накази моз щодо організації пмсд:
Класифікації населення залежно від ступеня розвитку процесу його постаріння
1 Група – демографічна молодість – частка осіб у віці 60 років і старше менше 8 %.
1 Група - переддень старіння - частка осіб у віці 60 років і старше 8-12 %.
3 Група - власне старіння - частка осіб у віці 60 років і старше 10-12%.
4 Група - – демографічна старість - частка осіб у віці 60 років і старше 12 % та більше.
Середня очікувана тривалість життя в Україні у 2008—2010 рр. складала 69, 3 роки, в тому числі у міських поселеннях – 70, 0 років, у сільських – 67, 8 років.
Природний рух населення — зміна кількості і складу населення в результаті народжуваності і смертності (без урахування його механічного переміщення). Показники природного руху – це народжуваність, смертність та природний приріст населення.
Перш за все розраховується загальний показник народжуваності. Як і більшість показників природного приросту, він визначається числом народжених у розрахунку на 1000 населення:
Загальний показник народжуваності Число народжених живими за рік • 1000
(частота народжуваності) Середньорічна чисельність населення
Але більш точно процес відтворення населення можна охарактеризувати, якщо розраховувати народжуваність не серед усього населення, а лише серед жінок фертильного віку (15-49 років). Цей показник називається спеціальним показником народжуваності (фертильності, плодючості) і розраховується таким чином:
Число народжених живими за рік • 1000
Спеціальний показник народжуваності Число жінок у віці 15-49 років
Оцінка рівня народжуваності
Загальний коефіцієнт народжуваності |
Оцінка рівня народжуваності
|
До 10 |
Дуже низький |
10-14,9 |
Низький |
15-19,9 |
Нижче середнього |
20-24,9 |
Середній |
25-29,9 |
Вище середнього |
30-39,9 |
Високий |
40 і більше |
Дуже високий |
Крім вищезазначених застосовуються ще такі спеціальні показники:
• сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);
• брутто-коефіцієнт відтворення — число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років;
• нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення, - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.
Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-коефіцієнт - 1,2, сумарний коефіцієнт - 2,2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний, показники, що перевищують вказані рівні, визначають розширене відтворення, а показники нижче вказаного рівня - звужене відтворення.
Демографічне навантаження - це узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство та економіку невиробничим населенням.
Коефіцієнт демографічного навантаження = кількість громадян на досліджуваній території, що не відносяться до працездатного населення, тобто пенсіонерів і дітей / кількість громадян на досліджуваній території, що відносяться до працездатного населення.
Серед чинників, що впливають на народжуваність, більша частина сприяє її зменшенню. До них належать:
• зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;
• активне залучення жінок до суспільного життя (відчутна роль у зменшенні народжуваності в перші роки існування СРСР і менш відчутна в сучасних умовах зростаючого безробіття);
• диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн;
• зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці;
• незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок;
• економічна ситуація в суспільстві.
Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження – за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана до органу ЗАГСу не пізніше 1 місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини — не пізніше 3 - х діб.
Реєстрація проводиться при пред'явленні довідки лікувального закладу про народження дитини - "Медичне свідоцтво про народження" (форма № 103/0-95), яке видається під час виписки матері зі стаціонару всіма закладами охорони здоров'я, де приймали пологи. У випадках пологів удома медичне свідоцтво про народження видає той заклад охорони здоров'я, медичний працівник якого (лікар, фельдшер, акушерка) приймав пологи.
У виняткових випадках – при народженні дитини вдома чи в іншому місті без подання медичної допомоги – реєстрація народження дитини проводиться органами реєстрації актів громадянського стану. Факт і час народження в таких випадках повинні бути підтверджені підписами двох свідків, а також заповненням "Медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/0-96). Довідка видається медичним закладом, на обліку в якому знаходиться новонароджений. При багатоплідних пологах медичне свідоцтво про народження заповнюється на кожну дитину окремо.
Найнижча народжуваність спостерігається у північних та східних областях Сумській, Чернігівській, Луганській, Донецькій, найвища — у західних областях — Рівненській, Волинській, Закарпатській. У 2010 році найбільша на народжуваність в Україні була зафіксована у Рокитнівському районі Рівненської області — 22,3 на 1000 осіб (24,0 у 2008 р.). Найнижча — у Недригайлівському районі Сумської області — 7,2 (7,4 в 2008 р).
Смертність населення — процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники:
Загальний показник смертності = число померлих за рік х 1000
середньорічну чисельність населення
Віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності з розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн є характерною досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання, потім — новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить високою є частка хвороб органів дихання (переважно у дітей і людей похилого віку) та органів травлення. У 1995—2010 pp. смертність у світі становила 3,45%; в Африці —6,2%; Північній Америці 1,8%; Азії — 3,48%; Європі — 1,72%.
Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадянського стану (ЗАГС) за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа.
Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше 3 - х діб з дня смерті чи виявлення трупа. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом «Лікарське свідоцтво про смерть» (ф. № 106/0-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф. № 106-1/0-95). Всі заклади охорони здоров’я, що мають право видавати ці документи, ведуть журнал обліку померлих.
Структура загальної смертності населення за причинами з року в рік стабільна і відповідає структурі смертності по Україні.
Перше місце займають хвороби системи кровообігу – 63,4 із них п'яту частину складають цереброваскулярні хвороби;
На другому місці новоутворення – 18,5%;
Третє місце посідають зовнішні причини, що призводять до смерті – 5,6%.
На четвертому місці – хвороби органів травлення – 4,7%.
Показник природнього прирісту=показник народжуваності-показник смертності
У таблиці 3 наведені демографічні показники природного руху населення України та м. Полтави за 2006-2011.
Таблиця 3.