
- •Розділ 1 революція 1917 – початку 1918 років в україні
- •1. 1. Лютнева демократична революція і Україна Повалення царського самодержавства
- •Утворення місцевих органів влади Тимчасового уряду
- •Організація рад
- •Утворення Української Центральної Ради
- •1.2. Політична боротьба та революційні виступи у березні – на початку липня 1917 р. Загальноросійські політичні партії після Лютневої революції
- •Українські політичні партії та організації
- •Більшовицький курс на соціалістичну революцію
- •1.3. Розгортання національно-визвольного руху та проголошення автономії України Перші кроки національно-визвольного руху
- •Український національний конгрес
- •Початок руху за утворення українського війська
- •Перший Український військовий з’їзд
- •Започаткування вільного козацтва
- •Центральна Рада після Національного конгресу. Переговори в Петрограді
- •Перший Всеукраїнськийселянський з’їзд
- •Другий Всеукраїнський військовий з’їзд
- •Перший Універсал Центральної Ради. Проголошення автономії Ради. Проголошення автономії України
- •Ставлення російських партій до автономії України
- •Утворення Генерального Секретаріату
- •Угода з Тимчасовим урядом
- •Другий Універсал Центральної Ради
- •Збройний виступ самостійників у Києві
- •Наступ шовіністичних сил на українство
- •1.4. Назрівання політичної кризи (липень-жовтень 1917 р.)
- •Загострення політич ної ситуації
- •Корніловський заколот і його розгром
- •Розладнання державного життя
- •З’їзд народів Росії
- •Назрівання політичної кризи
- •1.5. Жовтневе збройне повстання в Петрограді. Проголошення Української Народної Республіки
- •Перемога збройного повстання в Петрограді. Іі Всеросійський з’їзд рад і проголошеннярадянської влади
- •Жовтневі дні в Україні
- •Перехід влади до Центральної Ради
- •Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки
- •Політика та діяльність Центральної Ради
- •Вибори до Всеросійських Установчих зборів
- •Ультиматум Раднаркому Центральній Раді
- •1.7. Боротьба за владу в Україні. Проголошення незалежності Української Народної Республіки Оголошення Раднаркомом Росії війни Центральній Раді. Сили сторін
- •Початок наступу радянських військ. Збройне повстання в Катеринославі
- •Боротьба на півдні. Повстання в Одесі
- •Бої на Лівобережній Україні
- •Бій під Крутами
- •IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності унр
- •Боротьба за Київ. Переїзд Центральної Ради на Волинь
- •Вибори до УкраїнськихУстановчих зборів та їх підсумки
- •Переговори у Бресті. Мирний договір між Четверного союзу
- •1.8. Початок перебудови старого державного і суспільного ладу. Соціально-економічні перетворення. Більшовицькі плани перебудови суспільства
- •Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади
- •Терор радянських військ щодо населення
- •Російська федерація й Україна
- •Початок одержавлення економіки Росії
- •Аграрні перетворення
- •Розв’язання продовольчої проблеми
- •Місце Центральної Ради в історії України і причини її поразки
- •2.1. Наступ німецьких і австро-угорських військ та окупація ними України. Відновлення влади Центральної Ради
- •2. 2 Українська держава за гетьманування Павла Скоропадського
- •2. 3. Директорія. Відновлення Української Народної Республіки Падіння гетьманського режиму. Прихід до влади Директорії
- •Відновлення унр. Державне будівництво
- •Злука зунр з унр
- •Конгрес трудового народу України
- •Аграрна політика Директорії
- •Військові сили унр.Розгул отаманщини
- •Зовнішня політика Директорії
- •Директорія і Раднарком Росії. Початок другої війни Радянської Росії проти унр
- •Директорія і Антанта
- •2.4. Поразка військових сил Директорії
- •2.7 Україна в другій половині 1919 року. Наступ денікінських військ
- •Денікінський режим в Україні
- •Директорія і уга в боротьбі за збереження унр
- •Боротьба в тилу денікінських військ
- •Контрнаступ Червоної Армії і відновлення радянської влади в Україні
- •2.8 Радянська влада в Україні наприкінці 1919 - у 1920 році
- •Цк ркп(б) і Україна
- •Відновлення органів радянської влади
- •Відновлення більшовицьких парторганізацій. Криза в кп(б)у
- •Утвердження однопартійної системи влади
- •Продовження політики "воєнного комунізму". Мілітаризація економіки
- •Хлібна розверстка
- •Комітети незаможних селян
- •Земельна політика
- •Культурне будівництво
- •2.9 Радянсько-польська війна і Україна Напередодні війни
- •Варшавський договір Петлюри з Пілсудським
- •Наступ польських армій і військ унр
- •Контрнаступ радянських військ
- •Закінчення війни з Польщею
- •Ризький мир
- •2.10 Розгром білогвардійських військ Врангеля. Кінець армії унр Наступ Врангеля влітку 1920 р.
- •Поразка військ Врангеля у Північній Таврії
- •Підготовка розгрому врангелівців
- •Штурм Перекопу і Чонгару. Оволодіння Кримом
- •Ліквідація військ унр
- •2.11 Національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. Східна Галичина. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Початок польсько- української війни
- •Зовнішня політика зунр
- •Внутрішня політика зунр
- •Окупація Східної Галичини польськими військами
- •Радянська влада в Галичині у 1920 р.
- •Північна Буковина і Хотинщина
- •Закарпаття
- •Революція і Громадянська війна 1917-1920 рр. В історії України
- •Внутрішнє становище України
- •3.2 Запровадження нової економічної політики Перехід до нової економічної політики
- •Ліквідація повстанства
- •Голод 1921-1923 рр.
- •3.3 Входження Української срр до складу срср Республіка після Громадянської війни. Договірна федерація
- •Підготовка до об’єднання республік. Боротьба адміністративних і демократичних тенденцій
- •Утворення срср і входження до нього України
- •Конституційне оформлення Союзу рср
- •Зміни в Конституції усрр
- •3.4 Відбудова народного господарства на принципах непу Подолання політичних і господарських труднощів
- •Відбудова промисловості і транспорту
- •Проголошення курсу на індустріалізацію
- •Відродження сільського господарства
- •Розвиток торгівлі
- •Обмеження чинності принципів непу
- •Поліпшення матеріального добробуту трудящих
- •3.5 Національно-державне будівництво. Українізація Визначення кордонів і реформа адміністративно-територіального устрою усрр
- •Утворення Молдавської асрр
- •Мета і труднощі українізації
- •Хід українізації
- •3.6 Розвиток культури Заходи з ліквідації неписьменності
- •Народна освіта
- •Культурно-освітня робота
- •Підготовка спеціалістів. Вища школа
- •Література і мистецтво
- •3.7 Суспільно-політичне життя трудящих. Подальше посилення тоталітарної системи Замість диктатури пролетаріату – диктатура партії
- •Кп(б)у та ліквідація інших політичних партій
- •Держава і православна церква
- •Розширення повноважень дпу
- •Проголошення курсу на пожвавлення діяльності Рад і громадських організацій
- •Розділ 4 прискорена індустріалізація і насильницька колективізація. Тоталітарний режим (1929-1938 рр.)
- •4.1 Суспільно-політичне життя. Зміцнення тоталітарного режиму
- •Суперечливість політичного розвитку
- •Великий терор. Атмосфера страху
- •4.2 Індустріальний розвиток усрр Перший п’ятирічний план у промисловості
- •Форсування темпів індустріалізації
- •Згортання непу
- •Підсумки у розвитку промисловості
- •Наростання адміністративно-командних методів у господарській діяльності
- •Стаханівський рух
- •4.3 Колективізація сільського господарства
- •Перехід до суцільної колективізації
- •Проведення форсованої насильницької колективізації
- •Розкуркулення
- •Дезорганізація сільськогосподарського виробництва
- •Голод 1932-1933 рр.
- •Заходи з організаційно-господарського зміцнення колгоспів
- •Підсумки другої п’ятирічки у галузі сільського господарства
- •4. Народна освіта, наука і культура Культура і більшовицький режим. Згортання українізації
- •Ліквідація неписьменності
- •Розвиток шкільної освіти
- •Культурно-освітня робота
- •Підготовка спеціалістів
- •Література і мистецтво
- •4.5 Суспільно-економічне становище народних мас. Конституція усрр 1937 року Зміни чисельності і соціальної структури населення
- •Оплата праці і політика примусової колективізації
- •Матеріальне забезпечення населення
- •Житлове і комунальне будівництво
- •Медичне обслуговування
- •Конституція срср 1936 р. Конституція урср 1937 р. Розходження між словом і ділом
- •Розділ 5 західноукраїнські землі у міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •5.1 Соціально-економічне і політичне становище
- •Економіка та становище трудящих
- •Політичний і національний гніт
- •5.2 Суспільно-політичне життя. Революційно-визвольний рух. Крах сподівань на справедливе вирі-шення галицької проблеми і загострення політичної боротьби
- •Легальні українські партії
- •Комуністичні організації
- •Діяльність прогресивної інтелігенції
- •Організація українських націоналістів
- •Революційно-визвольний рух
- •Карпатська Україна
- •Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії до Західної України
- •З’єднання Західної України з урср
- •Включення Північної Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бесарабії до складу урср
- •Радянізація західноукраїнських земель у 1939-1941 рр.
- •6.2 Українська рср напередодні нападу військ нацистської Німеччини Третя п’ятирічка. Посилення адміністративно- командного тиску в економіці
- •Підсумки розвитку промисловості в ході здійснення індустріалізації
- •Стан сільського господарства
- •Заходи по зміцненню обороноздатності срср. Грубі помилки та прорахунки сталінського керівництва
- •6.3 Напад нацистської Німеччини. Воєнні дії у червні 1941 – липні 1942 рр. Напад німецьких військ на срср. Початок Великої Вітчизняної війни
- •Бої в прикордонних районах
- •Мобілізація сил на відсіч ворогові
- •Переведення економіки на воєнні рейки. Евакуація
- •Оборона Києва. Катастрофа на Південно-Західному фронті
- •Бої на Південному фронті. Оборона Одеси
- •Бої в районі Харкова, Донбасі та Криму
- •Розгром німецько-фашистських військ під Москвою. Зимовий наступ Червоної Армії 1941-1942 рр.
- •Утворення антигітлерівської коаліції
- •Бойові дії в Криму. Героїчна оборона Севастополя
- •Бойові дії на Південно-Західномунапрямі. Катастрофа під Харковом у травні 1942 р.
- •6.4 Нацистська окупація України. Рух опору Окупаційний режим
- •Радянське підпілля та партизанський рух у 1941-1942 рр.
- •Організація Українських Націоналістів у 1941-1942 рр.
- •6.5 Визволення українських земель від нацистських окупантів (грудень 1942 - жовтень 1944 рр.)
- •6. 6 Україна в завершальний період війни (кінець 1944 – травень 1945 рр.) Відновлення радянської влади. Початок відбудови економіки і культури
- •Збройна боротьба в Західній Україні
- •Участь воїнів і партизанів України у визволенні від нацистів країн Європи. Кінець війни
- •Місце і роль України у Великій вітчизняній війні
- •Возз’єднання Закарпаття з Україною у складі срср
- •Врегулювання територіальних питань з Румунією та Польщею
- •Входження Криму до складу урср
- •6.2 Суспільно-політичне життя в Україні Відновлення структур тоталітарної системи. Марність сподівань громадськості на лібералізацію сталінського режиму
- •Радянизація західно-українських земель
- •6.3 Відбудова та подальший розвиток народного господарства Втрати урср під час війни
- •Четвертий п’ятирічний план відбудови та розвитку народного господарства
- •Відбудова та подальший розвиток промисловості та транспорту
- •Стан сільського господарства
- •Колективізація сільського господарства на західноукраїнських землях
- •7.4 Матеріальний рівень життя населення і стан культури Матеріальний рівень життя населення
- •Стан культури
- •Секретна доповідь м.С. Хрущова на хх з’їзді кпрс. Вплив цієї події на суспільно-політичне життя в Україні. Органічна неможливість тоталітарних структур до реформування
- •Шістдесятники. Поява дисидентів
- •Жовтневий (1964 р.) пленум цк кпрс. Кінець „Відлиги”
- •8.2 Соціально-економічний розвиток республіки Реформа управління промисловістю та будівництвом
- •Розвиток промисловості
- •Розвиток сільського господарства
- •8.3 Матеріальний рівень життя населення і стан культури Матеріальний рівень життя населення
- •Стан культури
- •Опозиційний рух
- •9.2 Стан економіки Господарська реформа 1965 р. Та її невдача
- •Розвиток промисловості
- •Стан сільського господарства
- •9.3 Матеріальний рівень життя населення і стан культури Матеріальний рівень життя населення
- •Стан культури
- •Розділ 10 україна на шляху до свободи і незалежності
- •10.1 Наростання соціально-економічної кризи Необхідність соціально-економічних і суспільно-політичних реформ.Перебудова
- •Спроби реформувати адміністративно-командну систему управління народним господарством
- •Кризовий стан економіки економіки
- •Падіння рівня життя народу
- •10.2 Радикальні зміни у суспільно-політичному житті країни. Переростання перебудови в антикомуністичну, демократичну революцію Політична реформа. Гласність. Початок революційних змін
- •10.3 Національно - культурне відродження в Україні Боротьба за піднесення соціального статусу української мови
- •Духовне розкріпачення народу. Повернення історичної пам'яті, забутих і репресованих діячів української культури
- •Відродження Української греко-католицької та Української авто-кефальної православної церков. Забезпечення свободи совісті в Україні
- •Відродження культури національних меншин в Україні
- •Розділ 11 розбудова української незалежної держави
- •11.1 Проголошення незалежності
- •Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.
- •Президентські вибори
- •1 Грудня 1991 р. Л. Кравчук
- •Розпад срср. Створення снд
- •11.2 Україна на міжнародній арені Визнання незалежності України державами світу
- •Основні завдання, напрями та пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •Участь України в міжнародних організаціях
- •Ядерне роззброєння України
- •Україна і снд
- •Відносини України з Росією
- •Відносини України з іншими країнами світу
- •10.3 Суспільно-політичне життя
- •Внутрішньополітична ситуація в Україні під час президентства л. Кравчука (кінець 1991-перша половина 1994 рр.)
- •5 Грудня 1991 р. На урочистому засіданні Верховної Ради України л. Кравчук склав присягу Президента і проголосив програмні орієнтири своєї політики.
- •Вибори до Верховної Ради в 1994 р.
- •Президентські вибори влітку 1994 р. Л.Кучма
- •Прийняття Конституції 28 червня 1996 р.
- •Вибори до Верховної Ради в 1998 р.
- •Президентські вибори 1999 р.
- •Політична ситуація в Україні в 2000 - на початку 2002 р.
- •Вибори до Верховної Ради весною 2002 р.
- •10.4 Стан економіки Соціально-економічна ситуація в Україні в перші роки незалежності
- •Соціально-економічна програма Президента л.Кучми та її реалізація
- •10.5 Становище у сфері культури Становище української мови
- •Становище культури національних меншин в Україні
- •Стан освіти
- •Стан науки
- •Розвиток літератури і мистецтва
- •Відродження релігійного життя в Україні
Перехід влади до Центральної Ради
Центральна Рада перебрала владу в Києві, а потім і на більшій частині України до своїх рук. На вечірньому засіданні 31 жовтня вона прийняла постанову про об’єднання українських земель, у якій вирішила “поширити в повній мірі владу Генерального Секретаріату на всі відокремлені Тимчасовим урядом землі України, де більшість населення є українці, а саме: Херсонщину, Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Вороніжчини”. Центральна Рада також постановила поповнити Генеральний Секретаріат п’ятьма генеральними секретарями: М.Ковалевський – із продовольчих справ, М.Порш – праці, М.Ткаченко – торгівлі та промисловості, С.Петлюра – військових справ, В.Єщенко – шляхів, О.Зарубін – пошт і телеграфу. 1 листопада Центральна Рада звернулася до населення Києва та Київського військового округу з відозвою, у якій сповіщала, що командування штабу КВО вночі залишило довірені йому установи і що Військовий генеральний комітет тимчасовим командуючим округу призначив підполковника В.Павленка. Центральна Рада заявляла, що вона і її Генеральний Секретаріат, який є “однорідним революційно-демократичним урядом України”, уживуть усі заходи для відновлення спокою та порядку, не допускаючи ніяких самочинних, анархічних виступів. Генеральний Секретаріат теж випустив відозву, якій закликав війська та всіх громадян припинити збройну боротьбу. “Українська Центральна Рада, - говорилось далі у відозві, - обрана всіма народами України і виражає волю всієї революційної демократії. По суті – це крайова Рада селянських, робітничих і солдатських депутатів. Усі війська й усі партії повинні визнавати владу Генерального Секретаріату Української Центральної Ради та цілковито підкорятися його розпорядженням. Досить кровопролиття! Хто буде продовжувати вести криваву боротьбу – той ворог батьківщини і революції!”. У найближчі дні в більшості місцевостей України ради й інші організації найвищою владою в Україні визнали Центральну Раду. Так, 4 листопада об’єднане засідання Київських рад робітничих і солдатських депутатів у питанні про крайову владу постановило, що вищим органом влади в Україні є Центральна Рада. Разом з тим за пропозицією більшовиків засідання визнало необхідною реорганізацію Центральної Ради, для чого слід було негайно скликати Всеукраїнський з’їзд рад.
Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки
В умовах, коли Тимчасового уряду не стало, а Раднарком Центральна Рада за уряд усієї Росії не визнала, перед нею постало питання: а як бути далі? Після тривалих дискусій увечері 6 листопада почалося засідання Малої Ради, яке відкрив М.Грушевський. “У грізний момент, який настав, - заявив він, - треба рятувати Україну від анархії та громадянської війни. Після довгих міркувань Генеральний Секретаріат Центральної Ради визнав, що єдиний фундамент, який можна підвести під крайову владу, щоб вона стала дійсною, фактичною владою, це – проголошення Української Народної Республіки, яка буде повноправним членом у могутній спілці вільних народів Росії”. Після цього Грушевський зачитав текст Третього Універсалу. “Віднині, - проголошувалося в Універсалі, - Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими допомогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів. До Установчих зборів України вся влада творити лад на землях наших, давати закони і правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України. Маючи силу і владу на рідній землі, ми тою силою і владою станемо на охороні прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії”. До території Української Народної Республіки (УНР) Центральна Рада включала землі, заселені переважно українцями: Київщину, Поділля, Волинь, Чернігівщину, Полтавщину, Харківщину, Катеринославщину, Херсонщину, Таврію (без Криму). Остаточне визначення кордонів УНР, щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Воронежчини та суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, мало бути встановлено за згодою організованої волі народів. В Універсалі Центральна Рада визначала основні пункти політичних і соціально-економічних перетворень. Проголошувалось скасування права приватної власності на землі поміщицькі й інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського призначення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні. Ці землі визнавалися власністю всього трудового народу та мали перейти до нього без викупу. Ними до Українських Установчих зборів повинні були порядкувати земельні комітети, обрані народом. Для робітників на всіх підприємствах установлювався восьмигодинний робочий день. Над виробництвом мав бути запроваджений державний контроль. Центральна Рада обіцяла вжити рішучих заходів, щоб негайно розпочати мирні переговори з Німеччиною та її союзниками. В Універсалі вказувалось, що в Українській Народній Республіці забезпечуються всі свободи, здобуті Всеросійською революцією: свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи, житла. За всіма народами, в Україні сущими, визнавалося право на національно-персональну автономію. Проголошувалася ліквідація смертної кари, заведення справедливого суду, поширення та закріплення місцевого самоврядування. Вибори до Українських Установчих зборів призначалися на 27 грудня 1917 р., а день їх скликання – 9 січня 1918 р. Наприкінці в Універсалі Центральна Рада зверталася до народу: “Громадяне! Іменем Народної Української Республіки у федеративній Росії ми, Українська Центральна Рада, закликаємо всіх до рішучої боротьби зі всяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і непереможній республіці Росії здоров’я, силу і нову долю. Вироблення тих форм має бути проведено на Українських Установчих зборах”. Унаслідок поіменного голосування Універсал був прийнятий 42 голосами членів Малої Ради, утримались 5 чол.: два меншовики, два російські есери й один представник польського демократичного центру. Це було вже 7 листопада.