- •3.Охарактеризуйте основні властивості жирних кислот
- •Загальні відомості
- •Розщеплення
- •Реакції жирних кислот
- •Автоокислення та пригіркання
- •9.Опишіть методику одержання пеніциліну і лізину
- •18.Опишіть,що являють собою мультиферментні системи.
- •28.В чому полягає особливість технології сичужних жирів
- •29. Опишіть будову мікробної клітини:внутрішньоклітинні структури у прокаріот і еукаріот
- •34.Опишіть способи застосування пробіотиків в тваринництві та птахівництві
- •43.Опишіть основні властивості амінокислот та методи їх аналізу
- •9.1. Амінокислоти
- •Властивості амінокислот
- •44.Наведіть способи забезпечення клітини мікроорганізму киснем
- •54.Охарактеризуйте основні положення та висновки хромосомної теорії спадковості
- •59.Опишіть роль водневого зв’язку біохімії біологічних агентів
- •1. Сутність і природа водневого зв'язку
- •2. Визначення водневого зв'язку
- •3. Види водневого зв'язку
- •4. Енергія водневого зв'язку
- •5. Водневі зв'язку з властивості органічних сполук
- •63.Опишіть новітні нетрадиційні напрямки біотехнології:генна інженерія ,генетично модифіковані рослини та тварини
- •65. Основні стадії бродіння. Шляхи перетворення глюкози до піровиноградної кислоти(пвк),їх енергетична ефективність
- •78.Наведіть сучасні методи отримання нових форм промислових мікроорганізмів
- •79.Опишіть технологічну схему виробництва кормових дріжджів
18.Опишіть,що являють собою мультиферментні системи.
У клітинах метаболічні перетворення субстратів здійснюються послідовно декількома ферментами. Кожний з цих ферментів каталізує певну ділянку загального метаболічного шляху. Сукупність ферментів, які каталізують перетворення субстрату в продукт через ланцюг послідовних реакцій, має назву мультиферментний комплекс (мультиферментна система).
Виділяють декілька видів організації мультиферментних систем:
функціональна організація – у цьому випадку ферменти структурно не зв’язані один з одним, але сумісно каталі-зують один процес. Зв’язувальним елементом у такій системі є метаболіти, які послідовно перетворюються під дією ферментів такої системи. Приклади: ферменти гліколізу, глікогенолізу, глікогенезу тощо;
структурно-функціональна організація – у разі такої будови системи ферменти структурно і функціонально зв’язані один з одним та функціонують як єдиний комплекс. Приклади: піруватдегідрогеназний комплекс,
α-кетоглутаратдегідрогеназний комплекс, синтаза жирних кислот тощо.
мішаний тип організації – у цьому випадку частина фер-ментів зв’язана структурно, частина лише функціональ-но, але всі вони функціонують як єдина система. Приклади: цикл лимонної кислоти (цикл Кребса), аероб-ний катаболізм глюкози тощо;
мембрано-зв’язані – іноді ферменти мультиензимного комплексу поєднуються за допомогою мембран, в струк-туру яких вони вбудовані. Приклади: дихальний ланцюг мітохондрій, мікросомальний електронотранспортний ланцюг.
Ферменти, які працюють разом, утворюють надмолекулярні комплекси, які можуть бути асоційовані з клітинними структурами. Шрер (1985) запропонував визначення таких утворень і назвав їх метаболони. Метаболон – надмолекулярний комплекс ферментів, що каталізують реакції певного метаболічного шляху, та структурних елементів клітини (плазматичної або мітохондріальної мембран, ЕПР тощо). Так, наприклад, існує точка зору про те, що асоціація гліколітичних ферментів в еритроцитах відбувається на інтегральному мембрано-зв’язаному глікопротеїні. Іншим прикладом метаболону може бути інтеграція ферментів циклу Кребса і внутрішньої мембрани мітохондрій. Якірною ділянкою цієї системи буде один із ферментів – сукцинатдегідрогеназа – інтегральний білок-фермент мітохондріальної мембрани.
Кожна клітина організму має свій специфічний набір ферментів. Деякі з них містяться у всіх клітинах, інші присутні тільки в деяких.
У клітині робота кожного ферменту, як правило, не індивідуальна, а тісно пов'язана з іншими ферментами, тобто з окремих ферментів формуються поліферментні системи, або конвейєри. Субстрат іноді під час свого перетворення проходить довгий ланцюг реакцій, у яких бере участь багато ферментів. Продукт реакції, яка каталізується першим ферментом, служить субстратом для другого ферменту і т. д. Прикладом може бути процес гліколізу. Усі ферменти гліколізу наявні в розчинному стані. У процесах перетворення глюкози до молочної кислоти бере участь цілий ряд ферментів. Положення кожного ферменту в ланцюзі встановлюється за спорідненістю із субстратами (починаючи з глюкози), кожен з яких відповідно є продуктом реакції, каталізованої попереднім ферментом. Це збільшує швидкість ферментативних реакцій, і в такому ланцюзі проміжні продукти не накопичуються.
Чимало поліферментних ансамблів структурно зв'язані з якою-небудь органелою (мітохондрії, рибосоми, ядро) або з біомембранами і складають високоорганізовані системи, що забезпечують життє-воважливі функції, наприклад, тканинне дихання, тобто, перенос електронів і протонів від субстратів до кисню через систему дихальних ферментів, закріплених на внутрішній мембрані мітохондрій.
Деякі ферменти, що беруть участь у реакції одного ланцюга метаболізму, об'єднуються в мультиензимні комплекси з певною функцією. Типовим прикладом подібних надмолекулярних комплексів є піруватдегідрогеназний комплекс, що складається з декількох ферментів, які беруть участь в окисленні піровиноградної кислоти до ацетил-КоА, або синтетаза жирних кислот, що складається із семи структурно зв'язаних ферментів, котрі виконують функцію синтезу жирних кислот.
