3.Охарактеризуйте основні властивості жирних кислот(329)

9.Опишіть методику одержання пеніциліну і лізину

18.Опишіть,що являють собою мультиферментні системи.

28.В чому полягає особливість технології сичужних жирів

29.опишіть будову мікробної клітини:внутрішньоклітинні структури у прокаріот і еукаріот.(пирог 44)

34.опишіть способи застосування пробіотиків в тваринництві та птахівництві(пирог 448)

43.опишіть основні властивості амінокислот та методи їх аналізу(310,324)

44.наведіть способи забезпечення клітини мікроорганізму киснем(272)

54.охарактеризуйте основні положення та висновки хромосомної теорії спадковості

59.опишіть роль водневого зв’язку біохімії біологічних агентів

http://ua-referat.com/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%60%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA

63.опишіть новітні нетрадиційні напрямки біотехнології:генна інженерія ,генетично модифіковані рослини та тварини

65.основні стадії бродіння. шляхи перетворення глюкози до піровиноградної кислоти(пвк),їх енергетична ефективність(333)

78.наведіть сучасні методи отримання нових форм промислових мікроорганізмів

79.опишіть технологічну схему виробництва кормових дріжджів(233)

3.Охарактеризуйте основні властивості жирних кислот

Жи́рні кисло́ти (кислоти жирів), або карбоксильні кислоти — органічні сполуки, що складаються з вуглецевого ланцюжка, довжиною до 24 атомів вуглецю з карбоксильною групою (-СООН) на одному кінці.

Загальні відомості

Ковалентні зв'язки між атомами вуглецю можуть бути одинарні або подвійні, коли створюються подвійні зв'язки, атоми вуглецю мають один, а не два атоми водню. Ланцюжки з одинарним зв'язком мають максимальну кількість атомів водню, тому вони називаються насиченими. Ланцюжки з одним подвійним зв'язком називаються ненасиченими, а двома і більше (як правило розташовані в молекулі через одну групу CH₂) — поліненасиченими. Вони також розрізняються за кількістю атомів карбону в ланцюзі, а у випадку ненасичених кислот, по положенню та конформації (як правило більшість природніх кислот знаходяться у цис- конформації). Умовно жирні кислоти поділяються на нижчі (до семи атомів карбону), середні (вісім-дванадцять атомів карбону) та вищі (більше дванадцяти атомів). Судячи по історничній назві дані речовини повинні бути компонентами жирів, але на сьогодні це термін поширюється на значно більшу групу речовин. Жирні кислоти входить до складу складних ліпідів, які відіграють значну роль в біології клітини.

Карбонові кислоти, починаючи із масляної кислоти (С4) вважаються жирними, хоча жирні кислоти отримані безпосередньо із тваринних жирів мають в основному вісім і більше атомів карбону (Каприлова кислота). Кількість атомів карбону в натуральних жирних кислотах в основному парне, що зумовлене їхнім біосинтезом за участі ацетил-коферменту А.

Велика група жирних кислот (відомо більш ніж 400, хоча із них найбільш поширені близько 12-ти) знаходяться в олії насіння.

Незамінними жирними кислотами вважаються ті, які не можуть бути синтезованими в організмі. Для людського організму такими кислотами є ті, в яких є хоча б один подвійний зв'язок на відстані більш ніж дев'ять атомів карбону від карбоксильної групи.

Біохімія

Розщеплення

Жирні кислоти у вигляді тригліцеридів накопичуються у жирових тканинах. При потребі під дією таких речовин як адреналін, норадреналін, глюкагон и адренокортикотропіназапускається процес ліполізу. Звільнені жирні кислоти виділяються в кровотік, по якому і потрапляються в клітини, яким потрібна енергія. Спочатку за участі АТФ відбувається зв'язування (активація) із коферментом А (КоА). При цьому АТФ гідролізує до АМФ із вивільненням двух молекул залишку неорганічної фосфатної кислоти (P_i).

R-COOH + КоА-SH + АТФ > R-CO-S-КоА + 2P_i + H⁺ + АМФ

Синтез

У рослинному та тваринному організмі жирні кислоти утворюються як продукти вуглеводного та жирового обміну. Синтез жирних кислот відбувається як процес, протилежний розщепленню в цитозолі.

Циркуляція

Травлення і всмоктування

Коротко- та середньоланцюгові жирні кислоти всмоктуються напряму в кров через капіляри кишечного тракту і проходять через воротну вену, разом із іншими поживними речовинами. Жирні кислоти із довшими ланцюгами занадто великі, щоб безпосередньо потрапити через малі отвори капілярів кишечника. Замість цього вони поглинаються жирними ворсинками стінок кишечника і наново синтезуються в тригліцериди. Тригліцериди покриваються холестерином та білками з утворенням хіломікрону. Всередині ворсинки хіломікрони потрапляють влімфатичні судини. Потім транспортується по лімфатичним судинам до місця, поряд із серцем, де кровоносні артерії та вени найбільші. Там грудний канал і позбувається хіломікрон, які потрапляють до підключених вен. Таким чином тригліцериди транспортуються до місць, в яких є потреба.^[1]

Види існування в організмі

Жирні кислоти існують в різних формах на різних стадіях циркуляції крові. Вони поглинаються в кишечнику, утворюючи хіломікрони, але в той же час існують і у вигляді ліпопротеїнів низької густини після перетворювання в печінці. При виділенні із адіпоцитів жирні кислоти поступають у вільному вигляді в кров.

Розгалужені кислоти

Розгалужені карбонові кислоти не відносяться до жирних кислот. Їх можна знайти в деяких ефірних оліях. Так в олії валеріани міститься ізовалеріанова кислота. 

Насичені жирні кислоти

Загальна формула: CnH2n+1COOH або CH3-(CH2)n-COOH

Мононенасичені жирні кислоти

Загальна формула: СН₃-(СН₂)_m-CH=CH-(CH₂)_n-COOH (_m=_ω−2; _n=_Δ−2)

Поліненасичені жирні кислоти

Загальна формула: СН3-(СН2)m-(CH=CH-(CH2)х(СН2)n-COOH

Кислотність

Кислоти з коротким вуглеводневим хвостом, такі, як мурашина та уксусні кислоти, повністю змішуються з водою і дисоціюють з утворенням достатньо кислих розчинів (pKa 3.77 и 4.76, відповідно). Жирні кислоти із більш довгим хвостом несуттєво відрізняються по кислотності. Наприклад, pKa нонанової кислоти становить 4.96. Але зі збільшенням довжини хвоста розчинність жирних кислот у воді зменшується дуже швидко, в результаті кислоти мало змінюють pH розчину. Значення величини pKa для кожної кислоти набувають тільки в реакціях, в які ці кислоти здатні вступати. Кислоти, які нерозчинні у воді, можуть розчинятися в теплому етанолі, і відтитровані розчином гідроксиду натрія, використовуючи фенолфталеїн, в якостііндикатора до блідо-рожевого кольору. Такий аналіз дозволяє визначити вміст жирних кислот в порції тригліцеридів після гідролізу.