- •1.Пояснювальна записка
- •2. Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристикИ
- •3.Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •4.Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді на питання
- •5. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •1. Основні законодавчі акти та нормативна база охорони праці.
- •2. Закон України „Про охорону праці”, структура, основні положення.
- •3. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.
- •4. Державне управління охороною праці.
- •5. Організація охорони праці на виробництві.
- •6. Права громадян на охорону праці під час роботи.
- •7. Навчання з питань охорони праці працівників підприємств.
- •8. Інструктажі з питань охорони праці.
- •9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •10. Гарантії охорони праці жінок та неповнолітніх.
- •11. Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •12. Державний нагляд за охороною праці.
- •13. Ступеневий та громадський контроль за охороною праці на виробництві.
- •15. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •16. Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •17. Вентиляція виробничих приміщень, види вентиляції.
- •18. Природне освітлення, види, нормування, експлуатація.
- •19. Штучне освітлення, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •20. Шум, його параметри, дія на людину, нормування, методи та засоби захисту.
- •21. Інфразвук та ультразвук.
- •22. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •23. Іонізуюче випромінювання.
- •24. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
- •Класифікація приміщень по небезпеки враження електричним струмом
- •25. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •26. Класифікація виробництв за пожежо-вибухонебезпечністю.
- •27. Суть і складові системи попередження пожеж.
- •28. Суть і складові системи пожежного захисту.
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •29. Способи і засоби гасіння пожежі.
- •30. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки людини.
- •Розподіл імовірності виникнення смертельних нещасних випадків та травмування працівників у галузі освіти
- •6. Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів Література
- •Інтернет-ресурси
17. Вентиляція виробничих приміщень, види вентиляції.
Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. За способом переміщення повітря розрізняють системи природної, механічної і змішаної вентиляції. Головним параметром вентиляції є повітрообмін, тобто обсяг повітря, що видаляється (Lв) або надходить у приміщення (Lп).
Система вентиляції, переміщення повітря при якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків усередині і зовні приміщення, називається природною вентиляцією. Різниця тисків обумовлена різницею щільності зовнішнього і внутрішнього повітря і вітровим напором, що діє на будову.
При дії вітру на поверхнях будинку з навітряної сторони утвориться надлишковий тиск, на підвітряній стороні – розрядження.
Неорганізована природна вентиляція – інфільтрація (природне провітрювання) — здійснюється зміною повітря в приміщеннях через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення.
Для постійного повітрообміну необхідна організована вентиляція. Організована природна вентиляція може бути витяжна без організованого припливу повітря (канальна) і припливна - витяжка з організованим припливом повітря (канальна і безканальна аерація). Канальна природна витяжна вентиляція без організованого припливу повітря широко застосовується в житлових і адміністративних будинках.
Вентиляція, за допомогою якої повітря подається в приміщення чи видаляється з них з використанням механічних побудників руху повітря, називається механічною вентиляцією.
Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною, якщо ж вона призначена для видалення повітря - витяжною. Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням повітря – припливно-витяжна вентиляція. В окремих випадках для скорочення експлуатаційних витрат на нагрівання повітря застосовують, системи вентиляції а частковою рециркуляцією (до свіжого повітря підмішується повітря, вилучене із приміщення),
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою, При загальнообмінній вентиляції необхідні параметри повітря підтримуються у всьому об'ємі приміщення. Таку систему доцільно застосовувати, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню.
Відповідно до санітарних норм усі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (L, м3/год) може бути визначений різними методами в належності від конкретних умов.
При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин баланс повітрообміну може бути визначений за формулою:
L= n•L” (1)
де n - число працюючих;
L”- витрата повітря на одного працюючого, прийнята в залежності від об'ему приміщення, що приходиться на одного працюючого V, м3 (при V < 20 м3 L”= 30м3/год; при V= 20...40 м3 L” = 20 м3/год; при V > 40 м3 і при наявності природної вентиляції повітрообмін не розраховують); при відсутності природної вентиляції (герметичні кабіни) L”=60 м3/год).
При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрообмін визначається, виходячи з їхнього розведення до допустимих концентрацій.
Для орієнтованого визначення повітрообміну (L, м3/год) застосовується розрахунок по кратності повітрообміну. Кратність повітрообміну (К) показує, скількох разів за годину міняється повітря у всьому об'ємі приміщення (V, м3):
L=К•V (2)
де К - коефіцієнт кратності повітрообміну (К = 1…10).