Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_PF.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.45 Mб
Скачать

1.3. Методи оцінювання потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту

Потребу у фінансових ресурсах для реалізації проекту визначають за окремими напрямками інвестиційних витрат (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Напрями інвестиційних витрат

Статті інвестиційних витрат

Напрямки/об’єкти інвестування

1. Витрати підготовчого періоду

Передпроектні дослідження; розробка ТЕО; розробка бізнес-плану; розробка і затвердження проектно-кошторисної документації; витрати на реєстрацію, ліцензування; інші витрати, які за своєю суттю можуть бути віднесені до підготовчих і здійснення яких підтверджено документально

2. Витрати на формування основного капіталу

Нове будівництво, ремонт, реконструкція будинків, споруд, інженерних комунікацій, об’єктів обслуговуючої, транспортної, логістичної, соціальної інфраструктури; модернізація, технічне переоснащення матеріально-технічної бази; придбання, транспортування, монтаж основного та допоміжного устаткування і обладнання; інші витрати, які за своєю природою можуть бути віднесені на формування основного капіталу і здійснення яких підтверджено документально

3. Витрати на формування оборотного капіталу

Формування початкових запасів товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів); витрати на придбання МШП; інші (обігові кошти для забезпечення операційної та фінансової діяльності у рамках проекту)

Оцінювання потреби у фінансових ресурсах здійснюється у декілька етапів, завдання кожного із яких визначається змістом фази життєвого циклу інвестиційного проекту. Так, на етапі передпроектних досліджень встановлюється рамкова оцінка, на етапі обґрунтування – прогнозна, на етапі планування – планова, на етапі мобілізації – остаточна на момент початку реалізації проекту, на етапі закриття – остаточна по завершенню (табл.3.3). Варто зауважити, що точність (достовірність) оцінки зростає по мірі проходження чергових фаз життєвого циклу проекту.

Таблиця 3.3

Процес визначення потреби у фінансових ресурсах для реалізації інвестиційного проекту

Фаза/етап життєвого циклу проекту

Передпроектні дослідження

Обгрунтування проекту

Планування, проектування

Мобілізація

Реалізація, закриття

Завдання

  • Оцінка рамок інвестиційних витрат

  • Ідентифікація обмежень, оцінка ризиків

  • Визначення потенційних джерел фінансування

  • Обгрунтування системи критеріїв відбору та вибору оптимального варіанту проекту та системи його фінансування

  • Формування та аналіз життєздатних альтернатив проекту

  • Вибір оптимального варіанту фінансування

  • Оцінювання планової потреби у фінансових ресурсах на базі даних проектно-кошторисної та інвесторської документації

  • Визначення рамкових умов контрактів з учасниками проекту, у тому числі – з фінансово-кредитними інституціями

  • Оцінювання остаточної потреби у фінансових ресурсах на основі вибору та акцептації пропозицій оферентів

  • Конкретизація та деталізація витрат з урахуванням умов договорів з учасниками проекту, у тому числі – з фінансово-кредитними інституціями

Актуалізація витрат у процесі моніторингу та перегляду умов договорів

Вид оцінки

Рамкова оцінка потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту

Прогнозна оцінка потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту

Планова оцінка потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту

Остаточна оцінка потреби у фінансових ресурсах на момент початку реалізації проекту

Остаточна оцінка потреби у фінансових ресурсах по завершенню проекту (фактична оцінка)

Для оцінки інвестиційних витрат (а, отже і потреби у фінансових ресурсах) вже на етапі передпроектних досліджень необхідно визначити:

  • рамки проекту;

  • непередбачувані витрати та прогнозовану інфляцію;

  • вартість і джерела фінансування передінвестиційних досліджень.

Визначення рамок проекту передбачає опис:

  • усіх видів діяльності, які за планом мають бути представлені на виробничих площах;

  • додаткових операцій, пов’язаних з виробництвом, видобуванням корисних копалин, очищенням стічних вод і викидів;

  • систем логістики (вхідної та вихідної) - зовнішній транспорт і склади для сировини і матеріалів, зовнішній транспорт і склади для готової продукції, побічної продукції, відходів і викидів);

  • інших доповнювальних видів діяльності (створення соціальної, у тому числі житлової та обслуговуючої інфраструктури, професійна підготовка, маркетингова та рекламна діяльність, створення рекреаційних об’єктів тощо— у масштабах необхідних для досягнення цілей проекту).

Непередбачувані витрати поділяються на матеріальні та фінансові. Матеріальні - пов’язані з точністю прогнозу продажу, проектних вимог, матеріалів і послуг. Фінансові непередбачувані витрати (інфляція, базова ставка позикового відсотка тощо) істотніше впливають на фінансові можливості проекту, ніж матеріальні, оскільки впливають на величину інвестицій в основний і оборотний капітал, виробничі витрати та обсяги продажу. Важливо оцінити відмінності в темпах зростання цін по окремих статтях витрат: вартість сировини і матеріалів, заробітна плата, вартість обладнання і послуг. Суттєвим є вплив інфляції на інвестиційні витрати проектів, реалізація яких триває впродовж кількох років. Для адаптації фінансового плану до очікуваного рівня інфляції витрати, що підлягають оцінці (з урахуванням і матеріальних непередбачуваних витрат), повинні кумулятивно зростати відповідно до оцінених темпів інфляції.

Витрати на передінвестиційні дослідження оцінюють, як правило, у відсотках до суми інвестицій, а їх трудомісткість – у людино-місяцях. Ці витрати в розрахунку на один людино-місяць включають: заробітну плату, витрати на відрядження, переїзд і проживання, витрати на креслення, картування, написання, друк, а також конторські накладні витрати. Витрати на передінвестиційні дослідження, виражені у відсотках до витрат на інвестиції, приблизно становлять:

  • 0,2—1 % — для аналізу інвестиційних можливостей (або не більше 1—2 люд./міс.);

  • 0,25—1,5 % — для попереднього обґрунтування (або від 6 до 12 люд./міс.);

  • 1,0—3,0 % — для ТЕО невеликих промислових проектів (від 12 до 15 люд./міс.);

  • 2,0—10 % — для ТЕО великих промислових проектів або для проектів з дослідними технологіями або складними ринками (мінімум 15 люд./міс.).

Методи оцінки (і, відповідно – точність) потреби у фінансових ресурсах для формування основного капіталу залежать від фази чи етапу життєвого циклу проекту (табл.3.4).

Таблиця 3.4

Методи оцінки потреби у фінансових ресурсах для формування основного капіталу проекту

Фаза/етап життєвого циклу проекту

Вид оцінки

Метод оцінки

Передпроектні дослідження

Рамкова оцінка

На основі даних проектів-аналогів

Обгрунтування проекту

Прогнозна оцінка

По укрупнених показниках

Планування, проектування

Планова оцінка

На підставі даних проектно-кошторисної документації

Мобілізація

Остаточна оцінка

на момент початку реалізації проекту

На основі тендерних пропозицій та умов контрактів

Реалізація, закриття

Фактична оцінка

На підставі звітних документів

Потребу у коштах для формування оборотного капіталу, авансованого у проект, теж визначають з використанням різних методів:

  1. Метод відсотку від товарообігу. Мета цього методу — показати, як можна обрахувати фінансові потреби в робочому капіталі. Цей метод передбачає, що зміна обсягу продажу продукції впливає як на величину активів, так і на розміри зобов’язань.

  2. Метод балансу грошових надходжень. Потреба у коштах на кожен період визначається як сальдо грошових потоків від операційної та фінансової діяльності.

  3. Метод підрахунку тривалості фінансового циклу полягає у розрахунку тривалості повного обороту готівки у рамках операційної діяльності.

  4. Метод нормування активів і зобов’язань.

Доцільність застосування кожного із перелічених методів залежить від бажаної точності оцінки потреби у фінансових ресурсах для формування оборотного капіталу, авансованого у проект.