2.7. Контроль та регулювання якості

Контроль якості – це одна з основних функцій у процесі управління якістю. Це також найбільш об'ємна функція щодо застосовуваних до нього методів, яким присвячена велика кількість робіт в різних галузях знання. Значення контролю полягає в тому, що він дозволяє вчасно виявити помилки, щоб потім оперативно виправити їх з мінімальними втратами.

Контроль – це діяльність, що включає проведення вимірів, експертизи, випробування або оцінки однієї або кількох характеристик об'єкта і порівняння отриманих результатів з встановленими вимогами для визначення, чи досягнута відповідність по кожній з цих характеристик.

Більш широке трактування контролю, передбачає три етапи: визначення нормативів, зіставлення запланованих і отриманих результатів і прийняття коригуючих заходів та більше відповідає терміну «управління». Справді, при розширеному тлумаченні контролю відбувається дублювання функцій, які поряд з контролем вже були виділені у вигляді самостійних управлінських функцій. Перший етап розширеного контролю – визначення нормативів – дублює функцію планування, а третій етап – прийняття коригувальних заходів – дублює функції, розробки заходів, прийняття рішень та їх реалізації.

У залежності від місця контролю і етапів робіт існують:

• контроль проектування;

33

• вхідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів;

• контроль за станом технологічного обладнання;

• операційний контроль під час виготовлення;

• авторський нагляд за виготовленням;

• активний контроль за приладами, вбудованими в технологічне обладнання;

• приймальний контроль готової продукції;

• контроль монтажу та нагляд за експлуатацією на об'єктах.

Залежно від ступеня охоплення виділяють:

• вибірковий контроль;

• суцільний контроль.

При контролі якості продукції використовуються різні фізичні, хімічні та інші методи, які можна розділити на дві групи: руйнівні та неруйнівні.

Особливим видом контролю є випробування готової продукції. У словнику термінів Європейської організації з якості дається таке визначення: випробування – це визначення або дослідження однієї або декількох характеристик виробу під впливом сукупності фізичних, хімічних, природних чи експлуатаційних факторів і умов.

Випробування проводяться за відповідними програмами.

Для аналізу результатів контролю якості широкого поширення набули методи статистичного контролю якості. Найбільш відомими серед них стали «сім інструментів контролю якості», які спочатку широко застосовувалися в гуртках якості в Японії, а потім і в інших країнах, завдяки своїй ефективності і доступності для рядових працівників підприємств. До складу цих «семи інструментів» входять: метод розшарування, графіки, діаграми розкиду, діаграма Парето, причинно-наслідкова діаграма, контрольні карти, гістограми.

2.8. Ефективність управління якістю

Весь персонал - від вищого керівництва до рядового співробітника-повинен бути залучений в діяльність з управління якістю.

Принцип залучення втілюється в таких діях і проявах, як:

• прийняття на себе відповідальності за рішення проблем;

• активний пошук можливостей покращення;

• активний пошук можливостей підвищення професіоналізму;

• добровільна передача знань і умінь у колективах;

• орієнтація на створення цінності для споживача;

• раціоналізаторство і творчість;

• краще представлення організації споживачів та суспільства;

• ентузіазм і гордість працівників від усвідомлення того, що вони є частиною організації.

При повному залученні співробітників досягається потужний ефект, при якому сукупний результат колективної роботи істотно перевершує суму результатів окремих виконавців.

34

У стратегічному плані ефективність управління якістю продукції на даному етапі необхідно оцінювати за критерієм «висока якість - низька ціна». Найважливішою умовою реалізації такого підходу до забезпечення якості продукції; є те, що підвищення якості продукції на одному підприємстві може здійснюватися тільки заради економії витрат праці споживача, тобто на іншому, технологічно суміжному підприємстві. Це передбачає, що в рамках прямих господарських зв'язків між підприємствами більш високі показники якості продукції виробника і відповідна економія споживача (підвищення продуктивності праці, зниження матеріальних витрат) повинні складати найважливіший елемент економічних відносин.

У практичному відношенні критерієм, що відображає загальний стратегічний курс, може служити збільшення коефіцієнта ефективності праці, обумовлене впливом створюваної системи управління якістю продукції.

Ефективність праці - це критерій, економічний стимул і джерело оплати праці всіх категорій працівників за підвищення якості продукції, що випускається, за впровадження науково-технічних нововведень на підприємстві, починаючи з робочого місця, за застосування стандартів з підвищеними споживчими властивостями. Аналіз за цим критерієм дозволяє визначити принципові недоліки існуючих систем управління якістю, вказувати шляхи та методи їх комплексного вдосконалення і взаємного узгодження з цілями і завданнями соціально-економічного розвитку суспільства в цілому і суспільного виробництва.

Рекомендована література

1. Корзун П. В. Маркетинг та управління якістю / П. В. Корзун. – Пітер.: СПб., 2006. – 270 с.

2. Павлов В. С. Управління якістю: Навч. посібник / В. С. Павлов.- М.: Инфра-М, 2007. – 229 с.

3. Саранча Г. А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управлення якості / Г. А. Саранча. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 672 с.

4. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації / М. І. Шаповал. – К:, 2002. – 172 с.

5. Шандрівська О. Є., Креховецька А. З. Удосконалення управління якістю процесів і продукту на засадах менеджменту / О. Є. Шандрівська, А. З. Креховецька // Науково-технічний збірник Української академії друкарства «Наукові записки». – № 2 (10). – Львів: Видавництво Української академії друкарства, 2006. – С.15-24.

6. Шандрівська О. Є. Управління якістю процесів та продукту: проблеми та підходи до їх розв’язання / О. Є. Шандрівська, А. З. Топольницька // Науково-технічний збірник Української академії друкарства «Наукові записки». – № 8. – Львів: Видавництво Української академії друкарства , 2005. – С. 49-55.

35

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть цілі правління якості.

2. Назвіть принципи управління якості.

3. Назвіть стратегії управління якості.

4. Перелічіть складові підвищення якості.

5. Розкрийте суть системного підходу до управління якості.

6. Опишіть загальну модель контролю якості.

7. Назвіть основні моменти управління якістю японських моделей.

8. Назвіть особливості управління якості японської моделі.

1. 9.Перелічіть інструменти управління якості.

9. Назвіть цілі європейської премії якості.

10. Назвіть основне завдання моделі ЕFQМ.

11. Назвіть положення на яких базується модель ЕFQМ.

12. Розкрийте суть комплексної системи управління якості.

13. Назвіть нормативно-правові засади забезпечення якості.

14. Назвіть категорії стандартів, які діють на території України.

15. Перелічіть розділи, що містить стандарт загальних технічних умов.

16. Назвіть вимоги до якості продукції.

17. Назвіть розділ в якому знаходяться вимоги до якості продукції.

18. Назвіть підрозділи розділу «Загальні технічні Вимоги».

19. Назвіть, що визначає міжнародна стандартизація.

20. Назвіть визначення сертифікації.

21. Назвіть, що представляє собою сертифікація.

22. Назвіть схеми за якими може проводитися сертифікація.

23. Розкрийте суть обов’язкової сертифікації.

24. Розкрийте суть добровільної сертифікації.

25. Назвіть визначення поняття «контроль».

26. Назвіть визначення поняття «контроль якості».

27. Назвіть види контролю.

28. Опишіть процес контролю.

29. Назвіть дії та прояви ефективності управління якості.

30. Назвіть критерії за оцінюється ефективність управління якості.

36