1.4. Нормативно-правове забезпечення галузі стандартизації

Для того щоб розроблена в процесі проектування технічна документація задовольняла всі вище перераховані вимоги необхідний безперервний, раціонально організований контроль, а саме: технологічний, конструктивний та нормо контроль.

Метою нормо контролю є цілковите в технічній документації додержання вимог чинних стандартів, широке застосування у виробах в процесі їх проектування стандартизованих та уніфікованих структурних елементів.

Розділяють наступні нормативні документи зі стандартизації:

1. Державні стандарти України – ДСТУ.

2. Галузеві стандарти України – ГСТУ.

3. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок – СТТУ.

4. Технічні умови України – ТУУ.

5. Стандарти підприємств – СТП.

12

До органів державної служби стандартизації відносять:

1. Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт).

2. Український науково-дослідницький Інститут стандартизації, сертифікації та Інформатики (УкрНДІССІ).

3. Державний науково-дослідницький Інститут "Система" (ДНДІ "Система").

4. Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ).

5. Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції.

6. Технічні комітети зі стандартизації (ТК).

7. Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

Об'єктами державної стандартизації є:

а) об'єкти організаційно-методичні та загально-технічні, а саме:

• організація проведення робіт зі стандартизації;

• термінологічні системи різних галузей знань і діяльності;

• класифікація і кодування технічно-економічної та соціальної інформації;

• системи та методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювання, аналізу), методи випробувань;

• метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт);

• вимоги технічної безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;

• системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;

• системи величин та одиниць;

• типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення, інструменти, деталі, тощо);

• інформаційні технології, включаючи програмні і технічні засоби інформаційних систем;

• достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;

б) продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;

в) складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення, а саме банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона довкілля, вимоги до вживаних природних ресурсів;

г) об'єкти державного соціально-економічного та науково-технічного призначення.

Держстандарт України здійснює організацію та подальше координування робіт зі стандартизації та роботи державної системи стандартизації, проводить встановлення в державних стандартах даної системи загальні організаційно-технічні правила здійснення робіт зі стандартизації, проводить міжгалузеву

13

координацію даних робіт, в тому числі планування, розробку, видання, поширення і використання державних стандартів, регламентує порядок проведення державної реєстрації нормативних документів та приймає участь в проведенні заходів з міжнародної стандартизації у відповідності з міжнародними договорами України, проводить організацію навчання та професійної підготовки спеціалістів у галузі стандартизації.

Міністерства приймають участь у виконанні робіт зі стандартизації та організовують дану діяльність в рамках своєї компетенції через застосування своїх служб стандартизації, головних або базових служб стандартизації.

Завданнями технічних комітетів є здійснення організації та забезпечення процесів розробки, експертизи, погодження та підготовки до затверджених ДСТУ та іншої нормативної документації зі стандартизації, а також здійснення робіт з міжнародної стандартизації.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) розробляють самі спілки.

СТП розробляються службами стандартизації СТП.

В системі стандартизації та управління якості важливе місце займає правове забезпечення, яке виступає однією з функцій державної системи управління якістю продукції. Правове забезпечення зі стандартизації та управління якістю містить наступні види діяльності:

1. Правове регулювання.

2. Правозастосовну діяльність.

3. Правоохоронну діяльність.

Законодавство в галузі стандартизації, метрології та управління якістю продукції передбачає виконання наступних задач, а саме:

1. Регулювання діяльності державних органів, підприємств та організацій різних форм власності, а також громадян щодо розробки, виробництва, реалізації та використання продукції.

2. Визначення прав, обов’язків та відповідальності всіх учасників процесу суспільного виробництва з ціллю найбільш повного задоволення потреб споживачів в продукції високої якості, що відповідає вимогам безпеки для життя та здоров’я людей і збереження навколишнього природного середовища.

Законодавство в цих сферах поділяється на дві групи, а саме:

1. Правові норми щодо якості продукції, що містяться в нормативних актах з широкого кола питань.

2. Нормативні акти, спеціально видані з питань стандартизації, метрології та управління якістю продукції, що визначають напрями державної політики в сфері управління якістю.

Розвиток міжнародних торговельних відносин висуває вимоги до створення єдиного підходу щодо оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування.

У розвитку міжнародної стандартизації виявляють зацікавленість не лише індустріально розвинені країни, а й країни, що розвиваються і,

14

відповідно, створюють власну національну економіку.

Міжнародна стандартизаціє є не лише наслідком, а й інструментом управління науково-технічним та економічним розвитком у світі. Вона сформувалась на основі міжнародного поділу праці та процесів спеціалізації та кооперації виробництва, що поглибились на цій основі.

У міжнародному масштабі процеси стандартизації створюють сприятливі умови для організації та здійснення торгівлі шляхом формування єдиних підходів до управління якістю продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності та безпеки й охорони навколишнього природного середовища, що передбачає розробку та впровадження міжнародних стандартів. У даних стандартах наводяться міжнародні рекомендації, які не є обов’язковими для країн, однак відповідність продукції нормам що регламентують дані стандарти визначає її вартість та здатність конкурувати з товарами-аналогами на світовому ринку. Конкурентоспроможність продукції національних товаровиробників на світовому ринку є одним з визначальних стимулів для країн, які бажають приймати участь у міжнародній діяльності зі стандартизації.

Міжнародні стандарти розробляються наступними організаціями, а саме:

1. Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO).

2. Міжнародною електротехнічною комісією (IEC).

3. Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU).

Такі організації як ISO та IEC проводять тісне співробітництво щодо питань стандартизації з різними організаціями економічного та науково-технічного профілю на міжнародному та регіональному рівнях.

Головною метою діяльності ISO є забезпечення розвитку стандартизації та суміжних з нею галузей для сприяння у розвитку міжнародного обміну товарами та послугами, а також розширення сфер співробітництва в економічній, технічній, науковій та інтелектуальній галузях.

Основними напрямами діяльності ISO є наступні:

1. Розроблення та затвердження міжнародних стандартів.

2. Проведення заходів, що сприяють у координації та уніфікації національних стандартів.

3. Здійснення співробітництва з іншими міжнародними організаціями, що виявляють інтерес у розв’язані суміжних проблем та вивчення проблем стандартизації на основі їх запитів.

4. Обмін інформацією щодо проблем стандартизації.

Членами ISO є національні організації зі стандартизації (комітети-члени), що наділені правом одного голосу. ISO – це неурядова організація, що користується консультативним статусом ООН і являє собою найбільшу міжнародну організацію в сфері стандартизації зі широкого кола питань, членами якої є 160 країн світу.

Основними завданнями міжнародного науково-технічного співробітництва в галузі стандартизації є [1]:

15

• зближення та гармонізація національної стандартизації України з міжнародними та регіональними системами, прогресивними національними системами стандартизації інших країн;

• удосконалення та розвиток фонду НД України з питань стандартизації на засадах застосування міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн, а також систематизація, узагальнення та максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу;

• проведення цілеспрямованої науково-технічної та економічної політики шляхом розроблення міжнародних і регіональних стандартів на базі НД України на нові конкурентоспроможні види продукції та послуг;

• поліпшення нормативного забезпечення торговельного, економічного і науково-технічного співробітництва з іншими країнами та участь в міжнародному розподілі праці;

• забезпечення захисту інтересів країни під час розроблення міжнародних, регіональних і міждержавних стандартів;

• забезпечення єдності вимірювань;

• забезпечення взаємного визнання результатів оцінки відповідності вимогам технічних регламентів.

Рекомендована література

1. Кириченко, Л. С. Стандартизація і сертифікація товарів та послуг: підруч. / Л. С. Кириченко, А. А. Самойленко. – Х. : Вид-во "Ранок", 2008. – 240 с. : іл.

2. Саранча Г. А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якості / Г. А. Саранча. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 672 с.

3. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації / М. І. Шаповал. – К:, 2002. – 172 с.

4. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навч. посібник / В. І. Павлов, О. В. Мишко, І. В. Опьонова, Н. В. Павліха. – Київ: Конкор, 2004. – 230 с.

5. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993р. № 46 – 93.

6. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/46-93.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняттю «стандартизація».

2. Назвіть головну мету стандартизації.

3. Охарактеризуйте суть параметричної стандартизації.

4. Що таке переважні числа?

5. Назвіть етапи процесу розробки параметричних стандартів.

16

6. Що таке параметричний ряд?

7. Що таке діапазон параметричного ряду?

8. Назвіть та охарактеризуйте принципи стандартизації.

9. Перерахуйте методи стандартизації.

10. Суть методу симплікації.

11. Суть методу уніфікації.

12. Суть методу типізації.

13. Суть методу специфікації.

14. Суть методу агрегування.

15. Суть програмно-цільового методу стандартизації.

16. Назвіть різновиди уніфікації, які використовуються в промисловості.

17. Суть загальної уніфікації.

18. Суть модифікаційної уніфікації.

19. Суть між типової уніфікації.

20. Суть внутрішньо типової (розмірно-конструктивної) уніфікації.

21. Охарактеризуйте вимоги яким повинні відповідати конструкторські та технологічні документи.

22. Назвіть мету нормо контролю.

23. Назвіть нормативні документи зі стандартизації.

24. Перерахуйте функціональні підрозділи державної служби стандартизації.

25. Назвіть об’єкти державної стандартизації.

26. Назвіть види діяльності, що формують правове забезпечення процесу стандартизації.

27. Назвіть міжнародні організації зі стандартизації.

28. Назвіть головну мету діяльності ISO.

29. Охарактеризуйте основні напрями діяльності ISO.

30. Назвіть основні завдання міжнародного науково-технічного співробітництва в галузі стандартизації.

17