- •Вимірювання температури термоперетворювачами опору Методичні вказівки
- •Основні теоретичні відомості Термоперетворювачі опору
- •Вимірювання опору термоперетворювача лабораторним мостом
- •Логометри
- •Автоматичні мости
- •Перевірка вторинних приладів
- •Послідовність виконання роботи
- •Протокол лабораторної роботи
- •Перевірка автоматичного моста
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вимірювання температури термоперетворювачами опору Методичні вказівки
Вимірювання опору термоперетворювача лабораторним мостом
Принципова електрична схема зрівноваженого лабораторного моста показана на рис.1. В одне з плечей моста включено ТО з опором . В діагональ живлення CD увімкнене джерело постійного струму Б, у вимірювальну діагональ АВ – нуль-гальванометр (НГ). Міст зрівноважується за допомогою змінного опору R3 , при цьому стрілка НГ повинна встановитися на нульовій відмітці. В стані рівноваги моста справедлива рівність добутків опорів протилежних пліч, тобто
. (4)
З (4) випливає, що
(5)
Рис. 1. Принципова схема зрівноваженого
лабораторного моста.
R1 ,R2, – постійні опори;
R3 – змінний опір;
Rt – невідомий опір
ТО;
Б – батарея;
НГ – нуль-гальванометр
Відношення
-
величина постійна і може бути встановлена
залежно від величини опору термометра
за допомогою перемикача (N), винесеного
на верхню панель моста. Опір R3
набирають на вимірювальних декадах
моста. Користуючись таблицею значень
відношень
відповідної номінальної статичної
характеристики, за значенням опору
термоперетворювача
визначають температуру t.
Двопровідне
ввімкнення термоперетворювача в мостову
схему допустиме лише в тих випадках,
коли відстань між ними незначна, а
температура оточення постійна. В інших
випадках для зменшення похибки
вимірювання внаслідок змін опору ліній
зв'язку застосовують трипровідну схему
увімкнення термоперетворювача
.
Опір одного з провідників додають до
опору термоперетворювача (ліва
частина рівняння (4)),
а опір другого провідника – до опору
резистора
(права частина рівняння (4)).
Зміни довжини лінії або температури
оточення викликатимуть однакові зміни
опорів провідників і не впливатимуть
на результат вимірювання. Таке
включення
показане на рис.
3 і
рис.4.
Логометри
Логометр являє собою магнітоелектричний міліамперметр, який складається а двох жорстко з'єднаних між собою рамок, розміщених під деяким кутом. Кут повороту такої рухомої системи φ є функцією відношення струмів (І1 , І2 ) в обох рамках
.
(6)
Принципова схема логометра показана на рис. 2. Постійний магніт має полюсні наконечники N та S, між якими розміщується циліндричне осердя 1 з м'якої сталі, навколо якого обертається рухома система з двох рамок 2, 3. До рамок прикріплена стрілка 4, що переміщується відносно шкали 5, проградуйованої в градусах Цельсія (oС).
Рис. 2. Принципова схема
магнітоелектричного логометра
N , S – полюсні наконечники постійного
магніта;
R1 – постійний опір;
Rt – опір термоперетворювача
опору;
1 – циліндричне осердя;
2, 3 – рамки;
4 – стрілка;
5 – шкала.
Повітряний зазор між полюсами магніту і осердям виконують нерівномірним, в результаті чого магнітна індукція в ньому буде непостійна. Найбільше значення магнітна індукція буде мати в середині наконечників, найменше – біля країв.
Обидві рамки живляться від спільного джерела постійного струму Б. В рамці 2 струм визначається опором рамки 2 та опором R1. В рамці 3 струм визначається опором самої рамки 3 та опором термоперетворювача . Розміри рамок 2, 3, а відповідно і їх опори однакові. Напрямки струмів І1 і І2 такі, що обертові моменти рамок M1, M2 скеровані назустріч один одному. В стані рівноваги моменти рівні M1 = M2 і виконується рівність:
, (7)
де K1, K2 – конструктивні параметри рамок;
B1, B2 – магнітні індукції в зонах розміщення рамок.
При зміні температури зміниться опір і через одну з рамок потече більший струм, рівність (7) порушиться і рухома система повертатиметься в сторону більшого моменту. При цьому рамка, по якій тече більший струм потрапляє в зазор з меншою магнітною індукцією, внаслідок чого діючий на неї момент зменшується. Навпаки, друга рамка входить в зазор з більшою магнітною індукцією і її момент збільшується. Поворот рамок продовжується доти, доки їх обертові моменти не зрівняються. Кожному положенню рухомої системи, тобто, кожному значенню кута повороту стрілки відповідає певне співвідношення магнітних індукцій
,
(8)
або з врахуванням (7) отримаємо
,
(9)
що означає пряму
залежність кута повороту рухомої системи
від значення опору термоперетворювача
.
Покази приладу не залежать від коливань
напруги живлення, тому що при цьому
однаково змінюються обидва струми I1
, I2.
В сучасних логометрах для підвищення чутливості і здійснення температурної компенсації використовується симетрична мостова схема (рис.3).
Рис. 3. Мостова електрична схема
логометра
R1, R2, R3 – постійні
опори;
R4 – мідний опір;
R5, R6 – підгоночні опори;
Rt – опір термоперетворювача
опору;
Rк – контрольний опір.
В такій схемі резистор R4 виконується з міді, що дозволяє зменшити вплив зміни температури оточуючого середовища на покази приладу. Опорами резисторів R1, R2, R3 встановлюють певний діапазон вимірювань. Резистори R5, R6 використовують для підгонки опорів з'єднувальних проводів до розрахункового значення. Для перевірки такої підгонки закорочують термоперетворювач , а з Rk закорочення знімають. Опір Rk дорівнює опору термоперетворювача при температурі, яка позначена на шкалі логометра червоною рискою. Якщо опір з'єднувальних проводів буде дорівнювати розрахунковому значенню, то при включенні Rk замість стрілка приладу повинна стати на червону риску. Якщо ця умова не виконується, то необхідно підгоночними резисторами R5 , R6 скоректувати опір з'єднувальних проводів.
Логометри виготовляють як показуючі, так і регулюючі (сигналізуючі).
