Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
для самостійної роботи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
334.85 Кб
Скачать

Тема 1. Вугільна промисловість в системі економіки України її розвиток

Функціонування і розвиток вугільної промисловості в умовах ринкових відносинах.

Паливні ресурси України. Значення вугільної промисловості для економіки України.

Характеристика основних вугільних басейнів України. Вугільна галузь України в ринкових умовах.

Методичні вказівки

Вивчаючи дану тему, студенти повинні з'ясувати, що за ознаками дії на предмет праці всі галузі промисловості поділяються на видобувні і обробні.

Серед видобувних галузей промисловості провідне місце належить гірничовидобувній, яка є постачальником сировини, палива та будівель­них матеріалів. Її продукція - мінеральна сировина, використовується енергетичною, паливною, металургійною, хімічною промисловостями.

Найбільшу питому вагу в гірничовидобувній галузі займає паливна промисловість.

Паливо (вугілля, нафта, газ і сланці) є основним джерелом енергії.

Кам'яне і буре вугілля є також сировиною для хімічної промисловості. До основних методів хімічної переробки вугілля відносяться:

  • коксування ,

  • напівкоксування,

  • газифікація і гідрування.

Залежно від мети використання все вугілля поділяється на енергетичне і технологічне.

Ознайомитися з основними вугільними басейнами нашої держави. В Україні вугілля видобувається у трьох основних вугільних басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському і Дніпровському буровугільному.

Видобуток вугілля в нашій державі характеризується великими втратами, які значно перевищують його ціну. Внаслідок цього практично переважна більшість вугільних підприємств (понад 91%) є збитковими і потребують значної державної дотації. За розрахунками її щорічний обсяг має становити щонайменше 4-5 млрд. грн.

Для утримання позицій вітчизняного виробника вугільної продукції на внутрішньому ринку необхідно ухвалити низку законодавчих та норма­тивно-методичних документів, за допомогою яких можна було б вирі­шити наступні питання: створення організаційних засад оптового ринку енергетичного та коксівного вугілля, визначення обсягів капітальних вкладень з держбюджету на розвиток діючих шахт, визначення важелів державного впливу на виробництво та постачання вугільної продукції, зокрема процеси формування цін на підприємствах, які отримують державну підтримку і ін.

Питання для роздумів та самоконтролю

  1. Які методи хімічної переробки вугілля існують?

  2. Дайте характеристику коксуванню

  3. Коли застосовують гідрування?

  4. Дайте характеристику Донецькому вугільному басейну.

  5. В залежності від мети використання вугілля поділяється на…

  6. Які перспективи регіону на сучасному етапі?

Тема 2 Розробка та обґрунтування виробничої програми підприємства

Поняття виробничої програми та правила Ії розробки. Особливості формування виробничої програми підприємств вугільної промисловості. Складові елементи формування виробничої програми. Натуральні показники виробничої програми, їх значення. Розробка виробничих програм у вартісному виразі.

Методичні вказівки

Вивчаючи дану тему, студенти повинні з'ясувати сутність, принципи розробки виробничої програми. План виробництва і реалізації продукції (виробнича програма) - це науково обґрунтоване планове завдання по обсягу, номенклатурі, асортименту, якості, термінам і вартості продукції, що випускається, а також виконання різних робіт промислового характеру в планованому період, розроблене на основі укладених договорів і затверджене на підприємстві відповідним органом..

Виробнича програма складається з наступних розділів:

1. Планове завдання по обсягу, номенклатурі й асортименту продукції, що

випускається.

2. Планове завдання по якості продукції, що випускається, (підвищення сортності,

довговічності, надійності ).

3. План по спеціалізації і кооперуванню.

При розробці виробничої програми необхідно дотримуватися наступних принципів:

  • наукове обґрунтування використання виробничих потужностей, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

  • систематичне відновлення номенклатури й асортименту продукції, що випускається, і підвищення її якості;

  • погодженість виробничої програми підприємства з виробничими програмами інших підприємств, тісно зв'язаних по лінії кооперування;

  • найбільш повне і раціональне використання всіх наявних ресурсів на підприємстві;

  • безупинне нарощування випуску реалізації продукції, якщо вона користується попитом.

Виробничу програму характеризують наступні показники: кількісні і якісні, натуральні і вартісні.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях у номенклатурі й асортименті.

Натуральні вимірники залежать від специфіки продукції, що випускається, тому вона може бути зазначена в погонних метрах, м3 , штуках, кг, т, секціях і інших одиницях, а також в умовних.

Обсяг виробництва продукції в натуральному вимірі встановлюють на основі обсягу постачань: ,

де В - обсяг виробництва в натуральних одиницях;

ОП - обсяг постачань у натуральних одиницях;

Зп, Зк - запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець періоду, натуральних одиниць.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробки, валового і внутрівиробничого обороту, обсяг незавершеного виробництва .

Валова продукція - показник, що характеризує в грошовому вираженні загальний обсяг продукції, зробленої на підприємстві незалежно від того, чи буде вона реалізована на стороні чи спожита усередині даного підприємства.

У валову продукцію включаються:

  • вартість готових виробів, вироблених за звітний період в основних, допоміжних, підсобних і побічних цехах;

  • вартість напівфабрикатів свого виготовлення, відпущених на сторону, і робіт промислового характеру, виконаних підприємством по замовленнях зі сторони;

  • зміна залишків незавершеного виробництва

де ВП - валова продукція;

ТП - товарна продукція;

НЗВп, НЗВк - вартість залишків незавершеного виробництва на початок і кінець періоду;

НФп, НФк - вартість залишків напівфабрикатів власного виробництва для власних потреб на початок і кінець періоду;

Іп, Ік - вартість інструмента свого виробництва для власних потреб на початок і кінець планового періоду.

Товарна продукція - вироблена і призначена для реалізації підприємством готова продукція і закінчені роботи виробничого характеру на сторону.

де В - випуск продукції i –го виду в натуральних одиницях;

Ц - оптова ціна підприємства одиниці продукції;

n - кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві;

Р - вартість робіт і послуг на сторону.

Реалізована продукція ( чи обсяг продажу ) - продукція, що уже продана підприємством і оплачена покупцем.

Моментом реалізації вважається надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника за умови, що оплачувана продукція дійсно була відвантажена споживачу.

Обсяг реалізованої продукції можна визначити по формулі:

де Знпп, Знпк - залишки нереалізованої продукції на початок і кінець періоду.

Чиста продукція – частина вартості товарної продукції за винятком матеріальних витрат, необхідних для її виробництва.

Обсяг чистої продукції підприємства визначається по формулі:

де М - матеріальні витрати на виробництво продукції ;

А - сума амортизаційних відрахувань.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

Обсяг виробництва продукції в натуральному вимірі (В) може бути визначений, виходячи з обсягу матеріальних ресурсів (М), що поставляються підприємству і норми витрат цього виду ресурсів на одиницю продукції (Нр):

Від рівня використання виробничої потужності ( ВП ) підприємства (максимально можливого обсягу випуску продукції при встановленому обсязі виробничих фондів і організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції ( В ) :

де ВП - виробнича потужність підприємства.;

Квп - коефіцієнт використання виробничої потужності.