Міністетрство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Реферат

на тему:

«Види знімків дистанційного зондування Землі»

Виконав:

Студент географічного факультету 2-го курсу

Заочної форми навчання

Сергієнко Володимир

Зміст

Вступ

1. Дистанційне зондування Землі

2. Методи дистанційного зондування

3. Основні задачі, які вирішуються за допомогою методів дистанційного зондування Землі

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Для ефективного вирішення багатьох природоресурсних (пошук корисних копалин), природоохоронних (екологічний моніторинг навколишнього середовища), економічних і соціальних проблем (реєстрація прав на землекористування, житлове і виробниче будівництво, організація транспортного руху та інше) необхідне оперативне виконання робіт щодо моніторингу земель, створення і поновлення різноманітних кадастрових карт, планів тощо.

Тривалий час дані космічного дистанційного зондування та аерознімання використовували як системи реєстрації спеціалізовані аналогові фотокамери з фотоплівкою у ролі елемента, що фіксує зображення. Через обмежену кількість касет з фотоплівкою на борту космічного апарату, а відповідно недовгий час активного існування супутника на орбіті, космічні дані були занадто дорогими, тому вони не могли конкурувати з такою ланкою ДЗЗ, як аерознімання.

Метою роботи є теоретичні та методологічні аспекти питань дистанційного зондування Землі.

Для досягнення поставленої мети в роботі були вирішені наступні задачі:

• визначено поняття дистанційного зондування Землі;

• проведено характеристику історії дистанційного зондування Землі;

• відзначено питання, які вирішуються за допомогою дистанційного зондування Землі;

• охарактеризовано методи дистанційного зондування;

• визначено основні задачі, які вирішуються за допомогою методів дистанційного зондування Землі.

Об’єктом дослідження є  дистанційне зондування Землі.

Метою роботи є види знімків дистанційного зондування Землі.

В ході дослідження були використані наступні методи: метод критичного аналізу наукової і методичної літератури, а також опис, узагальнення (синтез), пояснення.

1. Дистанційне зондування Землі

Дистанційне зондування Землі – процес отримання даних про поверхню Землі методом аерофотозйомки або шляхом спостереження і вимірювань із космосу [1].

Дистанційне зондування Землі – комплекс заходів, які спрямовані на отримання даних про Землю з відстані (повітря або космосу) з використанням електромагнітного випромінювання різних діапазонів частот [2].

Дистанційне зондування землі (ДЗЗ) - це спосіб отримання інформації про земну поверхню та розташовані на ній об'єкти шляхом реєстрації електромагнитного випромінювання, що відбивається від них, без безпосереднього контакту.

Досить часто, говорячи про дистанційне зондування, мають на увазі знімання землі з космосу. Між тим до цього способу збору данних відноситься і аерофотознімання, і повітряне лазерне сканування.

Історія розвитку методів ДЗЗ бере свій початок з середини 19 ст.. У 1855 році Гаспар Турнашон (Надар) - відомий французький фотограф, журналіст, військовий офіцер - запропонував ідею фотографування Землі з повітряної кулі для потреб картографування та спостереження за територією, а 23 жовтня 1958 року здійснив її, зробивши з повітняної кулі з висоти 80 метрів фотографії селища Petit-Bicetre в передмісті Парижу.

24 квітня 1909 році під час демонстраційного польоту Вілбера Райта асистуючий йому оператор зняв з борту літака короткий фільм.

За досить короткий час, аерофотознімання стає дуже поширеним способом отримання інформації про місцевість. Під час Першої світової війни майже усі сторони застосовують його для розвідки та спостереження за супротивником. А через короткий термін часу повітряне знімання стане важливим елементом отримання інформації не тільки для військових, а і для цивільних задач.

А майже відразу після закінчення Другої світової війни бере початок нова історія - історія дистанційного зондування землі з космосу.

24 жовтня 1946 року камерою, встановленою на борту ракети V-2, з висоти 65 миль було отримано перший космічний знімок землі.

14 серпня 1959 року американським супутником Explorer-6 було зроблено перший супутниковий знімок землі.

Справжня ера дистанційного зондування землі із космосу почалась з виведенням на орбіту 23.07.72 року американського супутника ДЗЗ Landsat-1. Landsat-1 був обладнаний камерами для отримання фотографічного зображення землі в видимому та ближньому інфрачервоному диапазоні з просторовою здатністю 75 м та чотирьх-канальним сканером для радіометричного знімання з просторовою здатністю 60 метрів.

18 жовтня 2001 року на орбіту було виведено перший комерційний супутник QuickBird американської компанії DigitalGlobe з просторовою роздільною здатністю 0,6 м, дані якого на комерційних засадах стали доступними усім зацікавленим [3].

Дані ДЗЗ дозволяють вирішувати наступні питання:

1. Створення кадастрових інформаційних систем:

– створення і супроводження кадастра надр України (геоінформаційної системи обліку покладів корисних копалин та візуалізації їх на тривимірній карті);

– створення і супроводження кадастра водних ресурсів України (геоінформаційна система обліку стану водних ресурсів України);

– ствоерння і супроводження кадастру лісів України (геоінформаційна система обліку та та моніторингу стану лісів, рекреаційних насаджень та ін.)

– створення і супроводження кадастру грунтів України (геоінформаційна система стану родючості та забрудненості грунтів України);

– створення та супроводження кадастру місць утилізації побутових відходів в Україні (геоінформаційна система обліку та моніторингу місць захоронення твердих побутових відходів на Україні);

– створення та супроводження кадастру місць утилізації небезпечних відходів та отруйних речовин на Україні (геоінформаційна система обліку та моніторингу місць захоронення небезпечних відходів на Україні);

– створення геоінформаційної системи обліку викидів токсичних газів та забруднення повітря на Україні (конкретних територій) [4].

2. Моніторингові напрями:

– моніторинг, виявлення та відображення місць незаконного видобутку вугілля (копанок);

– моніторинг незаконних вирубок лісів (щорічний);

– моніторинг наявності об’єктів будівництва в зонах моніторингу;

– моніторинг стану місць захоронення та утилізації твердих побутових відходів (звалищ) в зоні моніторингу;

– моніторинг стану берегів річок, водоймищ та морського узбережжя в зоні моніторингу;

– моніторинг забруднення прибережних вод України нафтопродуктами , скиду баластних вод з судів, які заходять в порти України;

– моніторинг місць відкритого видобутку корисних копалин в Україні (кар’єрів) з можливістю визначення балансу видобутку (за окремими об’єктами);

– моніторинг стану дамб гідроелектростанцій дніпровського каскаду;

– моніторинг рухливості поверхні Землі, просадки ґрунтів, попередження зсувів та техногенних аварій [4].

3. Програми створення геоінформаційних продуктів з використанням методів дистанційного зондування Землі з космосу:

– створення тривимірної векторної карти України або окремих територій країни;

– створення детальних векторних карт як окремих територій, так і України в цілому;

4. Поставка знімків із супутників дистанційного зондування Землі:

– поставка космічних знімків оптичних супутників RapidEye;

– поставка радарних космічних знімків RadarSat2 [4].