- •1 Технічна реалізація ip-телефонії
- •1.1 Визначення ip-телефонії
- •1.2 Види з’єднань в мережі ip-телефонії
- •1.3 Побудова мережі ip-телефонії
- •1.3.1 Побудова мережі за рекомендацією h.323
- •1.3.2 Мережа на базі протоколу sip
- •1.4 Вплив мережі на показники якості ip-телефонії
- •2 Огляд протоколів ip-телефонії
- •2.1 Протокол ip
- •2.2 Протокол udp
- •2.3 Протокол tcp
- •2.4 Протокол rtp
- •2.5 Стандарт h.323
- •2.6 Протокол sip
- •2.7 Протокол mgcp
- •2.8 Протоколи кодування мовної інформації
- •2.8.1 Кодек g.711
- •2.8.2 Кодек g.723.1
- •2.8.3 Кодек g.726
- •2.8.4 Кодек g.728
- •2.8.5 Кодек g.729
- •2.8.6 Кодеки, стандартизовані etsi
- •2.9 Протокол rsvp
- •3 Вибір варіантів побудови корпоративної мережі на основі ip-телефонії
1.2 Види з’єднань в мережі ip-телефонії
Мережі IP - телефонії надають можливості для з'єднань користувачів чотирьох основних типів:
«Від телефону до телефону», як показано на рис. 1.1. Виклик йде із звичайного телефонного апарату до АТС, на один з виходів якої підключений шлюз IP-телефонії, і через IP-мережу доходить до іншого шлюзу, який здійснює зворотні перетворення.
Рисунок 1.1 – Схема зв’язку «телефон – телефон»
(http://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/539/538946/538946_html_395ce77e.png)
«Від комп'ютера до телефону», як показано на малюнку 1.2. Мультимедійний комп'ютер, що має програмне забезпечення IP-телефонії, звукову плату (адаптер), мікрофон і акустичні системи, підключається до IP-мережі або до мережі Інтернет, і з іншого боку шлюз IP-телефонії має сполучення через АТС із звичайним телефонним апаратом.
Слід зазначити, що у з'єднаннях 1 і 2 типів замість телефонних апаратів можуть бути включені факсимільні апарати, і в цьому випадку мережа IP-телефонії повинна забезпечувати передачу факсимільних повідомлень.
Рисунок 1.2 - Схема зв’язку «комп’ютер – телефон»
(http://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/539/538946/538946_html_m369d77da.png)
«Від комп'ютера до комп'ютера», як показано на малюнку 1.3. У цьому випадку з'єднання встановлюється через IP-мережу між двома мультимедійними комп'ютерами, обладнаними апаратними та програмними засобами для роботи з IP-телефонією.
Рисунок 1.3 - Схема зв’язку «комп’ютер – комп’ютер»
(http://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/539/538946/538946_html_m5de7f587.png)
«Від WEB браузера до телефону», як показано на малюнку 1.4. З розвитком мережі Інтернет став можливим доступ і до мовних послуг. Наприклад, на WEB-сторінці компанії в розділі «Контракти» розміщується кнопка «Виклик», натиснувши на яку можна здійснити мовне з'єднання з представником даної компанії без набору телефонного номера.
Рисунок 1.4 - Схема зв’язку «WEB браузер – телефон»
(http://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/539/538946/538946_html_15f110cf.png)
1.3 Побудова мережі ip-телефонії
1.3.1 Побудова мережі за рекомендацією h.323
Мережа IP-телефонії (згідно рекомендаціям ITU H.323) являє собою набір наступних пристроїв, сполучених по IP-мережі, рис. 1.5:
- термінал (Terminal);
- шлюз (gateway);
- контролер зони (gatekeeper);
- пристрій керування конференціями (Multipoint Control Unit-MCU).
Термінал Н.323 - кінцевий пристрій користувача мережі IP-телефонії, який забезпечує двосторонній мовний (мультимедійний) зв'язок з іншим терміналом Н.323, шлюзом або пристроєм управління конференціями.
Шлюз IP-телефонії реалізує передачу мовного трафіку по мережах з маршрутизацією пакетів IP по протоколу Н.323. Основне призначення шлюзу - перетворення мовної інформації, що поступає з боку ТМЗК, у вигляд, придатний для передачі по мережах з маршрутизацією пакетів IP. Крім того, шлюз перетворює сигнальні повідомлення систем сигналізації DSS1 і ЗКС7 в сигнальні повідомлення Н.323 і виробляє зворотне перетворення, відповідно до Рекомендації ITU H.246.
Рисунок 1.5 – Архітектура мережі H.323
(http://wiki.kspu.kr.ua/images/b/b5/VoIP_1.5.png)
У контролері зони зосереджений весь інтелект мережі IP-телефонії. Мережа, побудована відповідно до рекомендації Н.323, має зонну архітектуру, рис. 1.6. Контролер зони виконує функції управління однією зоною мережі IP-телефонії, в яку входять: термінали, шлюзи, пристрої керування конференціями, зареєстровані у даного контролера зони. Окремі фрагменти зони мережі Н.323 можуть бути територіально рознесені і з'єднуватися один з одним через маршрутизатори.
Рисунок 1.6 – Зона мережі H.323
(http://wiki.kspu.kr.ua/images/1/16/VoIP_1.6.png)
Найбільш важливими функціями контролера зони є:
реєстрація кінцевих та інших пристроїв;
контроль доступу користувачів системи до послуг IP-телефонії за допомогою сигналізації RAS;
контроль, управління і резервування пропускної здатності мережі;
ретрансляція сигнальних повідомлень Н.323 між терміналами.
В одній мережі IP-телефонії, що відповідає вимогам рекомендації ITU Н.323, може знаходитися декілька контролерів зон, що взаємодіють один з одним по протоколу RAS.
Крім основних функцій, визначених рекомендацією Н.323, контролер зони може відповідати за аутентифікацію користувачів і нарахування плати (біллінг) за телефонні з'єднання.
Пристрій управління конференціями забезпечує можливість організації зв'язку між трьома або більше учасниками. Рекомендація Н.323 передбачає три види конференції, рис. 1.7:
централізована (тобто керована MCU, з яким кожен учасник конференції з'єднується в режимі точка-точка);
децентралізована (коли кожен учасник конференції з'єднується з іншими її учасниками в режимі точка-група точок);
змішана.
Рисунок 1.7 – Види конференції в мережах H.323
(http://wiki.kspu.kr.ua/images/3/31/VoIP_1.7.png)
