2.8.2 Кодек g.723.1

Рекомендація G.723.1 затверджена ITU-T в листопаді 1995 року. Форум IMTC вибрав кодек G.723.1 як базовий для додатків IP-телефонії. Кодек G.723.1 виробляє кадри тривалістю 30 мс з тривалістю попереднього аналізу 7.5 мс. Передбачено два режими роботи: 6.3 Кбіт/с (кадр має розмір 189 бітів, доповнених до 24 байтів) і 5.3 Кбіт/с (кадр має розмір 158 бітів, доповнених до 20 байтів). Режим роботи може змінюватися динамічно від кадру до кадру. Обидва режими обов'язкові для реалізації.

Оцінка MOS складає 3.9 в режимі 6.3 Кбіт/с і 3.7 в режимі 5.3 Кбіт/с.

Кодек специфікований на основі операцій як з плаваючою точкою, так і з фіксованою точкою у вигляді коду на мові С. Реалізація кодека на процесорі з фіксованою точкою вимагає продуктивності близько 16 MIPS.

Кодек G.723.1 має детектор мовної активності і забезпечує генерацію комфортного шуму на віддаленому кінці в період мовчання. Ці функції специфіковані в додатку A (Annex A) до рекомендації G.723.1. Параметри фонового шуму кодуються дуже маленькими кадрами розміром 4 байта. Якщо параметри шуму не змінюються суттєво, передача повністю припиняється.

2.8.3 Кодек g.726

Алгоритм кодування АДІКМ (рекомендація ITU-TG.726, прийнята в 1990 р.), забезпечує кодування цифрового потоку G.711 зі швидкістю 40, 32, 24 або 16 Кбіт/с, гарантуючи оцінки MOS на рівні 4.3 (32 Кбіт/с), що часто приймається за еталон рівня якості телефонного зв'язку (toll quality). У додатках IP-телефонії цей кодек практично не використовується, тому що він не забезпечує достатньої стійкості до втрат інформації.

2.8.4 Кодек g.728

Кодек G.728 використовує оригінальну технологію з малою затримкою LD-CELP (low delay code excited linear prediction) і гарантує оцінки MOS, аналогічні АДІКМ G.726 при швидкості передачі 16 Кбіт/с. Даний кодек спеціально розроблявся як більш досконала заміна АДІКМ для обладнання ущільнення телефонних каналів, при цьому було необхідно забезпечити дуже малу величину затримки (менше 5 мс), щоб виключити необхідність застосування ехокомпенсаторів. Ця вимога була успішно виконано вченими Bell JLabs в 1992 році: кодер має тривалість кадру тільки 0.625 мс. Реально затримка може досягати 2.5 мс, так як декодер повинен підтримувати синхронізацію в рамках структури з чотирьох кадрів.

Недоліком алгоритму є висока складність - близько 20 MIPS для кодера і 13 MIPS для декодера - і відносно висока чутливість до втрат кадрів.

2.8.5 Кодек g.729

Кодек G.729 дуже популярний в додатках передачі мови по мережах Frame Relay. Він використовує технологію CS-ACELP (Conjugate Structure, Algebraic Code Excited Linear Prediction). Кодек використовує кадр тривалістю 10 мс і забезпечує швидкість передачі 8 Кбіт/с. Для кодера необхідний попередній аналіз сигналу тривалістю 5 мс.

Існують два варіанти кодека:

• G.729 (схвалений ITU-T у грудні 1996), що вимагає близько 20 MIPS для кодера і 3 MIPS для декодера;

• спрощений варіант G.729A (схвалений ITU-T в листопаді 1995), що вимагає близько 10.5 MIPS для реалізації кодера і близько 2 MIPS для декодера.

У специфікаціях G.729 визначені алгоритми VAD, CNG і DTX. У періоди мовчання кодер передає 15-бітові кадри з інформацією про фоновий шум, якщо тільки шумова обстановка змінюється.