8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками

Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об'єктах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають комплексного вирішення.

Боротьба з шумом в умовах галузі здійснюється різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Відносно джерела шуму колективні засоби поділяють на такі, що зменшують шум на шляху його поширення і такі, що знижують шум у джерелі його виникнення. Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення: покращення конструкції машин, застосування матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків в сполучених деталях та інше.

На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру.

Основними з них є:

• усунення причини шуму або його послаблення в процесі проектування технологічних процесів і конструювання обладнання;

• ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;

• зменшення щільності звукової енергії,виробничих приміщень, відбитої від стін і перекриття;

• раціональне планування приміщень і цехів;

• використання засобів індивідуального захисту від шуму;

• раціоналізація режимів праці в умовах шуму;

• профілактичні заходи медичного характеру.

На галузевих об'єктах використовуються трактори, автомобілі, комбайни, інші сільськогосподарські машини та механізми, при роботі яких виникають механічні коливання, що є причиною появи потужного звукового поля.

При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.

Акустична потужність машини розраховується або приймається за стандартами або інструкціями на машини.

Для повітродувок, вентиляторів, пристроїв з газоповітряними струменями акустичну потужність вентиляторів визначають за формулою:

На галузевих об’єктах шум у джерелі його виникнення в технологічних процесах і при роботі машин послабляється різними конструктивними заходами: безударні і зворотно-поступові рухи частин машин з обертовими рухами, установлюють агрегати на амортизатори і фундаменти, демпфують металеві деталі пружними матеріалами з великим внутрішнім тертям (гумою, азбестом, войлоком), що поглинають коливальну енергію; зменшують рівень вібрації деталей шляхом зміни їх жорсткості або маси; використовують гнучкі зв'язки (пружини і прокладки); замінюють металеві деталі на пластмасові і гумові.

Окрім вказаного, проводиться статичне і динамічне зрівноважування рухомих частин машин, використовують мінімальні допуски у сполучних деталях.

В умовах галузі захист від шуму здійснюється акустичними засобами - звукопоглинанням та звукоізоляцією. Значення коефіцієнта звукопоглинання надані в табл. 3.3.

З метою найбільшого поглинання середньої і високої частоти звуку і найменшого його відбиття, необхідно використовувати пористі і м'які матеріали. Низькочастотні шуми краще поглинаються облицювальними панелями. При співпаданні частот звукової хвилі і власних коливань панелей виникає резонансне явище і відбувається найбільше поглинання енергії шуму. Ефективність звукопоглинаючих матеріалів характеризується коефіцієнтом поглинання. Якщо цей коефіцієнт дорівнює 0, тоді вся енергія відбивається без поглинання, якщо – 1, тоді вся енергія поглинається.

Ефективними звукоізоляційними матеріалами є метали, бетон, дерево, щільні пластмаси та інші. Ефективність звукоізоляції залежить від багатьох чинників: розмірів огорож, його фізико-механічних характеристик, звукопоглинання в приміщенні та інше. Для більшості будівельних конструкцій і матеріалів є таблиці з даними щодо їх звукоізолюючих властивостей. Методи акустичних розрахунків наведені в СНиП-П-12-77.

Звукоізолююча здатність деяких матеріалів, що використовуються |

для огороджень, наступна:

• залізо товщиною 0,7мм 25 дБ

• войлок товщиною 15мм 9 дБ

• залізобетон товщиною 80мм 44 дБ

• стіна дерев'яна оштукатурена 40 дБ

• цегляна кладка в 1 цеглу (25см) 43 дБ

Звукоізоляція шумних вузлів машин (зубчатих, ланцюгових передач) або агрегату здійснюється за допомогою звукоізолюючого кожуха. Кожухи виготовляють із сталевих листів з внутрішнім облицюванням з войлока, пінополіурітану або шлаковати. Кожух установлюють на віброізолюючі прокладки з азбесту, войлоку або гуми. Якщо неможливо використати надійну звукоізоляцію, використовують встановлення екранів.

Метод екранування використовують тоді, коли інші методи малоефективні чи їх неможливо використати з техніко-економічної точки зору. Екран є деякою перешкодою на шляху поширення повітряного шуму, за котрим виникає звукова тінь. Найбільш розповсюдженим матеріалом для виготовлення екранів є сталь чи алюміній (листи товщиною 1...3 мм, вкриті збоку джерела шуму звукопоглинаючим матеріалом). Акустична ефективність екрану залежить від його форми, розмірів, розміщення відносно джерела шуму і робочого місця.

Властивість звуковідбиваючого екрана ґрунтується на тому, що шум, який розповсюджується від джерела, за екраном створює так звану звукову тінь, де він значно знижується.

Загальну класифікацію засобів і методів захисту від шуму наведено в ДЕСТ 12.1.029-80 "ССБП. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація".

Основними документами, що регламентують безпеку при роботі з ультразвуком є "Санітарні норми і правила при роботі на промислових ультразвукових установках", а також ДЕСТ 12.1.001-83 "ССБП. Ультразвук. Загальні вимоги безпеки" і ДЕСТ 12.2.051-80 "ССБП. Обладнання технологічне ультразвукове. Вимоги безпеки".

В основі попередження шкідливої дії ультразвуку, а також шуму ультразвукового технологічного обладнання лежать заходи технологічного характеру: створення автоматичного ультразвукового обладнання (для мийки тари, очистки деталей), а також установок з дистанційним управлінням і перехід на використання малопотужного обладнання.

Боротьба з негативною дією виробничого інфразвуку повинна вестись в таких самих напрямках, що і боротьба з шумом. Боротьба з інфразвуком включає комплекс заходів, що є компетенцією технічного і медичного спрямування.

1. Послаблення інфразвуку в його джерелі, усунення причин виникнення.

2. Ізоляція інфразвуку.

3. Поглинання інфразвуку встановленням глушників.

4. Індивідуальні засоби захисту.

5. Медична профілактика.

6.Раціональне планування приміщень і інфразвукового обладнання.

Зважаючи на складність протидії інфразвуку, починати цей процес слід ще на стадії проектування агрегатів чи розробки проектного завдання на будівництво об'єктів.