Мотивація безпосередніх партнерів

1. Виробничо-економічна	Зменшення капітальних витрат і ризиків при створенні нових потужностей Придбання джерел сировини або нової виробничої бази Розширення діючих виробничих потужностей Реалізація переваг дешевих чинників виробництва Можливість запобігти циклічності або сезонності виробництва Пристосування до процесу скорочення
2. Маркетингова	Зростання ефективності існуючого маркетингу Придбання нових каналів торгівлі Проникнення на конкретний географічний ринок Вивчення потреб, набуття управлінського досвіду на нових ринках та ін. Пристосування до умов країни, яка приймає капітал
3. Інші мови	Пропагандистські, престижні Персональні Екологічні

У свою чергу фірми країн, що розвиваються, при залученні інвестицій орієнтуються на: можливість доступу до нових технологій та передових методів управління, використання збутової мережі партнера й відомих у світі торгових марок, мобілізацію додаткових фінансових ресурсів тощо.

Слід зазначити, що інвестиції за кордон використовуються не тільки для освоєння ринку приймаючої країни, а й з метою подальшого виходу на ринки сусідніх до неї країн або цілих регіонів світу. Мотивація таких інвестицій вже тривалий час досліджується, особливо стосовно діяльності американських, японських та західноєвропейських фірм у Латинській Америці, Азії, Африці. Проте потенціал такого плану маркетингової мотивації західних фірм у країнах Східної Європи та СНД до останнього часу не оцінено. А цей потенціал є значним, що обумовлено схожістю ключових середовищних характеристик цих країн внаслідок їхнього тривалого взаємопов’язаного економічного розвитку. Зокрема, спостерігається висока кореляція інвестиційної активності іноземних фірм в Україні і в Росії.

Аналітична оцінка мікромотивації інвесторів на ринках країн з перехідними економіками, здійснена Німецькою консультативною групою на основі опитувань менеджменту 21 компанії, що діють в 11 галузях промисловості та походять з 8 країн, представлена в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Мотивація інвесторів для здійснення інвестицій

Рейтинг	Мотивація	Україна	ЦСЄ	Росія	Чехія
1	Забезпечення потенційних ринків збуту	3,65	3,08	2,96	2,63
2	Вихід на нові ринки збуту	3,5	3,22	2,95	2,75
3	Подолання бар’єрів для імпорту	2,5	1,36	1,72	0,85
4	Збереження та розвиток існуючих ринків збуту	1,7	2,70	3,00	2,57
5	Підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом організації виробництва у країні збуту	1,58	2,12	1,94	2,72
6	Нижча вартість робочої сили	1,4	2,76	2,16	3,34
7	Нижчий рівень оподаткування	1,1	1,46	1,58	1,48
8	Кращі можливості для організації закупок та матеріального забезпечення	1,2	1,34	1,58	1,11
9	Доший робочий тиждень	0,68	1,38	0,95	1,73
10	Спрощені адміністративні процедури	0,55	1,18	1,83	0,96
11	Довший строк експлуатації обладнання	0,54	1,21	0,79	2,00
12	Не такі жорсткі вимоги щодо екологічного забруднення	0,33	0,73	0,58	0,81

Головним суб’єктом міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності є транснаціональні корпорації (ТНК). Хоча на сьогодні біля 40 тисяч фірм різних країн світу, що контролюють 280 тисяч зарубіжних філіалів, перебувають на транснаціональній стадії розвитку, до останнього часу нема загальноприйнятого визначення транснаціональної корпорації. Вирізняють три головні критерії належності тієї чи іншої корпорації до ТНК: структурний, результативності та поведінки.

За структурним критерієм, ТНК — це фірма, що має власні філії у двох і більше країнах (за деякими дослідниками — щонайменше в шести країнах), або це фірма, власники чи вищий управлінський персонал якої є громадянами різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, що міститься в одній країні. Саме тому вирізняють американські, японські, австрійські та інші ТНК).

За критерієм результативності та чи інша фірма визначається як ТНК на основі абсолютних або відносних показників. Відповідно до методології ООН міжнародний характер діяльності ТНК можна проаналізувати за трьома ключовими показниками:

• відношення зарубіжних активів ТНК до загальних активів ТНК;

• відношення обсягів реалізації ТНК за кордоном до загальних обсягів реалізації ТНК;

• відношення кількості зайнятих у зарубіжних підрозділах ТНК до загальної кіль­кості зайнятих ТНК.

Середню арифметичну цих трьох показників називають індексом транснаціональності, який слугує узагальнюючим критерієм міжнародної діяльності ТНК.

У табл. 2-7 представлені перші 10 ТНК світу за показником «Зарубіжні активи» станом на 1998 p. Перелік очолює ТНК «Дженерал Електрик», яка має найбільші закордонні активи, що перевищують 128 млрд доларів США, інші компанії з цього переліку, як правило, одночасно входять до переліку перших ТНК світу за обсяга­ми реалізації чи обсягами прибутків (табл. 1 та 2).

Як видно з табл. 2-7, індекс транснаціональності перелічених ТНК становить від 30,9% («Дженерал Моторc») до 94,2 % (Нестле), іншими словами, приблизно 31% — 94% загальної діяльності найбільших ТНК припадає на міжнародну діяльність [3].

Таблиця 2-7