Огузька группа До неї належать турецька, туркменська, азербайджанська й гагаузька мови.

Турецька мова - офіційна мова Турецької Республіки та (як і грецька) Республіки Кіпр. Поширена також у Румунії, Ірані, Іраку, Сирії, Греції, Югославії та Болгарії. Розмовляють нею 59 млн. осіб. Літературна мова склалася в середині XIX ст. Пам'ятки арабською графікою фіксуються з XIII ст. Сучасна писемність (з 1928 р.) - на основі латинської графіки.

Туркменська мова функціонує в Туркменії та сусідніх країнах - Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Росії, Ірані, Туреччині, Іраку. Спілкуються нею майже 4 млн. осіб. Сучасна літературна мова сформувалася на початку XX ст. Писемніть до 1928 р. - на основі арабської графіки, пізніше - латиниці, а з 1940 р. - на основі кирилиці.

Азербайджанська мова - офіційна мова Азербайджану, частково поширена в Грузії, Вірменії, Ірані, Іраці та Туреччині. Розмовляють нею приблизно 14 млн. осіб. Літературна мова розвивається а XIII ст. Писемність до 1929 р. - на основі арабської графіки, з 1929 р. до 1939 р. - на основі латиниці, а з 1939 р. - кирилиці.

Гагаузькою мовою користуються 173 тис. гагаузів, які проживають у Молдові та Ізмаїльському районі Одеської області. Гагаузька мова функціонує переважно як розмовна. Писемність на основі кирилиці введена в 1957 р.

Карлуцька группа її представляють узбецька і новоуйгурська мови. Узбецька мова - офіційна мова Узбекистану. Функціонує також у сусідніх державах Середньої Азії. Користуються нею 18 млн. 466 тис. осіб. Має деякі спільні риси з кипчацькими мовами. Сучасна літературна мова склалася в першій половині XX ст. Писемність до 1927 р. - на основі арабської графіки, потім - латиниці, а з 1939 р. - на основі кирилиці.

Новоуйгурська мова поширена в Китаї, частково в Казахстані. Термін уйгурська мова є умовним, прийнятим на з'їзді представників етносу в 1921 р. (до того цю мову називали татарською Західного Китаю, східнотуркестанською та ін.). Ця мова не є спадкоємницею староуйгурської мови. Загальна кількість її носіїв становить приблизно 6,5 млн. Писемність у Китаї - на основі арабської графіки, а в Казахстані - на основі кириличного алфавіту.

Уйгурська (східна) группа До неї належать якутська, тувинська, тофаларська, хакаська, шорська, чулимська і мертва староуйгурська мови.

Якутська мова поширена в Якутії та прилеглих до неї територіях. За переписом населення 1979 р., розмовляють нею 312,7 тис. осіб. Перша пам'ятка писемності (переклад молитви) з'явилася в 1705 р. Сучасний алфавіт - на основі кирилиці.

Тувинською мовою користуються 185 тис. осіб в Тувинській Автономній Республіці Росії, а також частково в Монголії та Китаї. Літературна мова сформувалася в 50-х роках XX ст. Писемність з 1930 р. - на основі латинської графіки, а з 1941 р. - на основі кирилиці.

Тофаларською (карагаською) мовою спілкувалися у 1979 р. в трьох селах Іркутської області (Росія) 474 мовці. Писемність на основі кирилиці - з 1988 р.

Хакаська мова функціонує в Хакаській автономній області та на прилеглій до неї території (Росія). Кількість її носіїв наближається до 60 тис. Літературна мова сформувалася в першій половині XX ст. Писемність на основі кирилиці - з 1924 р.

Шорською мовою розмовляють майже 10 тис. осіб у Кемеровській області Росії. Літературна мова сформувалася в 20-30-х роках XX ст. Писемність на основі кирилиці - з 1927 р.

Чулимською мовою спілкуються лише 500 осіб, які живуть на берегах річки Чулим (Росія). Мова безписемна, використовується в побутовій сфері.

Староуйгурська мова - мертва літературна мова, яка в IX-XIII ст. була офіційною мовою держави Кочо в Східному Туркестані (нині територія Китаю). Збереглися писемні пам'ятки з VIII-XVIII ст.