2.3 Порядок виконання лабораторної роботи

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями лабораторної роботи.

2. Вивчити конструкцію обладнання для крутки та витяжки технічних ниток.

3. Визначити технологічні параметри процесу для крутки та витяжки технічних ниток

4. Визначити параметри згідно технологічного регламенту діючого в цеху.

5. Навести у звіті схему машини КВ3 та її основні технічні характеристики.

6. Зробити розрахунок кратності витяжки нитки на машині КВ.

7. Зробити розрахунок зусилля витягування на машині КВ.

8. Відповісти на питання для самоперевірки;

9. Скласти звіт.

2.4 Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

1 Короткі теоретичні відомості.

2 Принципову схему машин КВ3.

3 Розрахунок витяжного механізму.

2.5 Питання для самоперевірки

1. З якою швидкістю сучасні крутильно-витяжні машини дозволяють одержувати витягнуту підкручену нитку?

2. Яка маса пакувань на машинах КВ3-250-К?

3. Вживання яких механізмів розкладки дає можливість одержувати пакування різної форми і структури намотування?

4. Який недолік крутильно-витяжних машин?

5. Що входить до складу крутильно-витяжних машин?

6. Для чого служать живлячі і витяжні пристрої крутильно-витяжних машин?

7. Для чого служить система нагрівання у машині КВ3-250-К?

8. Як називається витягування без нагріву?

9. Які бувають обігрівачі в машині КВ3-250-К?

10. Яка температура нагрівальних елементів в машині КВ3-250-К?

11. Які пристрої використовують для кручення ниток в машині КВ3-250-К?

12. Скільки кручень на метр у машині КВ3-250-К?

Лабораторна робота №3.

Вивчення конструкції машин для Кручення ТЕКСТИЛЬНИХ ниток

3.1 Мета роботи

Ознайомитись з конструкцією машин для кручення текстильних ниток. Вивчити розрахунок машин кручення ниток.

3.2 Теоретичні відомості

Призначення операції кручення – утворення структури комплексної нитки, при якій досягається зв`язаність елементарних ниток, збільшується щільність та компактність ниток та їх рівномірність розподілу навантаження між елементарними нитками в комплексній.

При кручені нитки кожне поперечне січення елементарної нитки повертається відносно сусідніх на якийсь кут навколо повздовжньої осі нитки. Внаслідок кручення всі елементарні нитки розташовуються за гвинтовими лініями, обкручуючи поздовжню вісь нитки.

3.2.1 Сутність процесу кручення

Залежно від нахилу елементарних на поверхні нитки відрізняють два направлення кручення S ліве та Z праве.

Величина кручення характеризується числом кручень (обертів) на 1м довжини нитки. При крученні нитки одержують визначене натягання і відповідне розтягання.

Спільні дії сил пружності нитки спричиняють деяке укорочення її - усадку та укручення.

Усадка і укручення нитки тим більші, чим більша величина скручення і товщина нитки і тим менше, чим більшому натягу підлягає нитка в процесі скручення.

Кручені кордові нитки виготовляють в дві стадії. Спочатку одиночні комплексні нитки залежно від їх лінійної густини повідомляють 300—500 кр./м з правим або лівим напрямом кручення. Потім ці нитки сполучають і скручують при зворотному напрямку витків, приблизно з тим же або дещо меншим числом кручень на 1 м.

Перше кручення кордових ниток робить дуже великий вплив на всі фізико-механічні властивості цих ниток. Дослідження показали, що максимальну міцність на розрив віскозна кордна нитка 184 текс одержує при крученні в межах 100—250 кр./м. Проте експериментально було встановлено, що для підвищення експлуатаційних властивостей корду перше кручення ниток повинне бути значно вище критичного, оскільки розривна міцність корду хоча і знижується, але його втомна міцність значно збільшується.

При виробленні кручених ниток з хімічних волокон основним технологічним процесом є процес кручення, здійснюваний на крутильних машинах різних типів і конструкцій.

Одночасно з крученням на крутильних машинах деяких типів здійснюються додаткові технологічні операції (наприклад, з'єднання декількох ниток в одну — трощіння, створення на скрученій нитці особливих зовнішніх ефектів, витягування скручених синтетичних ниток на крутильно-витяжних машинах).