
- •Чернігівський державний технологічний університет хімічна технологія та обладнання підприємств
- •До лабораторних робіт
- •6.050503 –“ Машинобудування ”
- •Чернігів чдту 2011
- •Чернiгiвський державний технологiчний університет хімічна технологія та обладнання підприємств
- •До лабораторних робіт
- •6.050503 –“ Машинобудування ”
- •Чернігів чдту 2011
- •Лабораторна робота №1.
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1 Опис технологічного процесу формування капронових ниток
- •1.2.2 Формуючий пристрій
- •1.2.5 Пристрої та механізми для замаслювання
- •1.2.6 Приймально-намотувальний механізм
- •1.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •1.4 Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №2.
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Призначення кв машин
- •2.2.2 Розрахунок кратності витяжки нитки на машині кв
- •2.2.3 Розрахунок зусилля витягування на машині кв
- •2.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •2.4 Оформлення звіту
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №3.
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.2.1 Сутність процесу кручення
- •3.2.2 Будова та принцип дії крутильних машин для текстильних
- •3.2.3 Схема заправки на крутильно-витяжних машинах кв-150-12 та кв-150-14
- •3.2.4 Схема заправки нитки на модернізованих машинах кв-150-і
- •3.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.4 Оформлення звіту
- •3.5 Питання для самоперевірки
- •9 Яка схема заправки на крутильно-витяжних машинах кв-150-12 та
- •Лабораторна робота №4.
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Характеристика технологічного процесу і обладнання
- •4.2.2 Технологічна схема заправки нитки
- •4.2.3 Короткий опис основних вузлів і механізмів машини 3sdy
- •4.2.4 Живильна система
- •4.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.4 Оформлення звіту
- •4.5 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №5.
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •Перемотування ниток
- •5.2.2 Бобінажно-перемоточна машина «Полікон»
- •5.2.3 Бобінажно-перемоточна машина бп-340-о
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •5.4 Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
1.3 Порядок виконання лабораторної роботи
1 Ознайомитись з теоретичними відомостями лабораторної роботи.
2 Вивчити конструкцію обладнання для формування ниток з розплаву полімеру. 3 Визначити технологічні параметри процесу для формування ниток з розплаву полімеру.
4 Визначити параметри згідно технологічного регламенту діючого в цеху.
5 Навести у звіті технологічні схеми машин МФ-600-КШ 24, Мурата-Ноймаг, ПП–1–1000–ІР та їх основні технічні характеристики.
6 Відповісти на питання для самоперевірки;
7 Скласти звіт.
1.4 Оформлення звіту
Звіт повинен містити:
1 Короткі теоретичні відомості.
2 Принципову схему машини Мурата-Ноймаг.
3 Технічну характеристику нитки певної лінійної щільності (вказаної викладачем), параметри технологічного процесу її формування.
Питання для самоперевірки
1 Чим відрізняються екструдери на машинах МФ-600-КШ 24 та Мурата-Ноймаг?
2 Яка максимальна температура гільзи екструдера?
3 На які три зони розділяється шнека екструдера?
4 Які етапи розрахунку шнекового роз плавника?
5 Яким теплоносієм здійснюється обігрів формувальної балки?
6 Що повинен забезпечувати філь’єрний комплект?
7 Як обігрівається формувальна балка на машині МФ-600-КШ 24.
8 Як здійснюється охолодження ниток?
9 Які вимоги до замаслюючих пристроїв?
10 Що таке дезорганізація намотування та для чого вона призначена?
11 Який мотор застосовується для нитко розкладника?
12 З якого матеріалу переважно виготовляють замаслюючи диски?
13 Яке розташування замаслюючих дисків відносно машини Мурата Ноймага?
Лабораторна робота №2.
Вивчення конструкціЙ машин ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ крутки та витяжки технічних ниток
2.1 Мета роботи
Ознайомитись з конструкцією крутильно-витяжної машини КВ3-250-К. Вивчити розрахунок машини КВ3-250-К на кратність витягування, зусилля витягування. Визначити технологічні параметри процесу виробництва для крутки та витяжки технічних ниток.
2.2 Теоретичні відомості
Крутильно-витяжні (КВ) машини використовують при класичному способі отримання синтетичних ниток із розплаву для орієнтаційного витягування. При цьому разом з витягуванням нитка піддається також підкрученню, яке покращує прохідність нитки на подальших технологічних операціях (докручування, текстурування, снування, перемотування та ін.).
2.2.1 Призначення кв машин
Сучасні крутильно-витяжні машини дозволяють одержувати витягнуту підкручену нитку з швидкістю до 20 м/с і масою пакування до 3 кг. Вживання гідравлічних механізмів розкладки дає можливість одержувати пакування різної форми і структури намотування. Недолік крутильно-витяжних машин полягає в тому, що використання веретена не дозволяє підвищити масу пакування понад 3 кг. У зв'язку з цим перспективним є створення витяжних машин з прийомом витягнутої нитки на фрикційні і безфрикційні намотувальні пристрої. В цьому випадку масу пакування можна доводити до 12—24 кг. В основному ж поки намітилася тенденція суміщати витягування з процесами формування і текстурування.
До складу крутильно-витяжних машин входять наступні пристрої: шпулярник, живлячий і витяжний пристрої, система нагрівання нитки при витягуванні, механізми кручення і намотування.
Шпулярник служить для установки на машині вхідних пакувань і може розташовуватися у верхній частині машини або поряд (виносний). Крім того, шпулярники можуть бути стаціонарними або переміщатися при перезаправці. Рухомий шпулярник, розташований у верхній частині машини, який складається з секцій, переміщується при установці вздовж машини і має привід. Він називається механізованим.
Живлячі і витяжні пристрої крутильно-витяжних машин служать для надання нитці в робочих зонах (витягування, намотування) заданих натягів і швидкостей і конструктивно є механізмами безперервного накопичення і транспортування.
Системи нагрівання служать для зменшення зусиль витягування і зняття залишкових напружень в нитці, що виникають при витягуванні. Нагрівальні пристрої крутильно-витяжних машин розташовуються всередині транспортуючих циліндрів або нерухомих пластин або прасок, що обігріваються. За принципом дії розрізняють електричний (омічний індукційний), а також масляний обігрівачі. Витягування нитки без нагрівання називається холодним. Звичайно витягування ниток проводиться в два ступені (двозонне витягування). В першій зоні проводять холодне витягування, в другій — гаряче. Температура нагрівальних елементів може бути різною (100—200 °С) залежно від матеріалу, лінійної густини і швидкості обробки нитки. Від співвідношення величин витяжки по зонах залежать міцність і залишкове подовження нитки. Звичайно кратність витягування в першій зоні встановлюється в 2—3 рази більшою, ніж в другій.
Для кручення ниток використовують веретена. Величина сукання на крутильно-витяжних машинах невелика (15—40 кручень на 1 м). Сукання додає нитці компактність і полегшує її прохідність при подальшій переробці.
Намотування нитки на крутильно-витяжних машинах проводиться на шпулі (копси), встановлювані на шпинделі веретен. Нитка вздовж осі пакування розкладається за допомогою механізму розкладки, який надає вертикальний поворотно-поступальний рух кільцевій планці. На крутильно-витяжних машинах знайшли застосування важіль-кулачкові і гідравлічні механізми розкладки. Останні відрізняються компактністю, надійністю, простотою, забезпечують за рахунок переналагодження отримання пакування будь-якої форми.
Конструктивно різні типи крутильно-витяжних машин розрізняються мало. Відмінність окремих ознак визначається видом нитки, що переробляється (вид полімеру, текстильна або технічна нитка). Так, на крутильно-витяжних машинах для поліефірних ниток витягування завжди гаряче. Крутильно- витяжні машини для технічних ниток мають завжди складніше конструктивне виконання (товстіше нитки, більше сили витягування, маса пакувань, більш могутні механізми).
Нитка з вхідних пакувань 1 (рисунок 2.1) проходить через глазок балонообмежувача 2, гальмівний пристрій 3, нитко напрямна 4 і заправляється в живлячий пристрій, що складається з притискного з еластичним покриттям циліндра 5, фрикційного циліндра 6 і роздільника витків 7. На живлячому пристрої нитка робить три витки. Ніткорозділювачі закріплені на планці, яка надає їм повільного поворотно-поступального руху вздовж осі циліндром 5 та 6. Це запобігає їх місцевому зносу ниткою. Далі нитка заправляється на перший витяжний прилад, що складається з приводного циліндра 8 та ролика 9, що вільно обертається, охоплюючи їх декількома витками.
Осі циліндра 8 і ролика 9 нахилені одна до одної, за рахунок чого витки розташовуються уздовж твірної циліндра з деяким кроком.