1.3 Порядок виконання лабораторної роботи

1 Ознайомитись з теоретичними відомостями лабораторної роботи.

2 Вивчити конструкцію обладнання для формування ниток з розплаву полімеру. 3 Визначити технологічні параметри процесу для формування ниток з розплаву полімеру.

4 Визначити параметри згідно технологічного регламенту діючого в цеху.

5 Навести у звіті технологічні схеми машин МФ-600-КШ 24, Мурата-Ноймаг, ПП–1–1000–ІР та їх основні технічні характеристики.

6 Відповісти на питання для самоперевірки;

7 Скласти звіт.

1.4 Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

1 Короткі теоретичні відомості.

2 Принципову схему машини Мурата-Ноймаг.

3 Технічну характеристику нитки певної лінійної щільності (вказаної викладачем), параметри технологічного процесу її формування.

5. Питання для самоперевірки

1 Чим відрізняються екструдери на машинах МФ-600-КШ 24 та Мурата-Ноймаг?

2 Яка максимальна температура гільзи екструдера?

3 На які три зони розділяється шнека екструдера?

4 Які етапи розрахунку шнекового роз плавника?

5 Яким теплоносієм здійснюється обігрів формувальної балки?

6 Що повинен забезпечувати філь’єрний комплект?

7 Як обігрівається формувальна балка на машині МФ-600-КШ 24.

8 Як здійснюється охолодження ниток?

9 Які вимоги до замаслюючих пристроїв?

10 Що таке дезорганізація намотування та для чого вона призначена?

11 Який мотор застосовується для нитко розкладника?

12 З якого матеріалу переважно виготовляють замаслюючи диски?

13 Яке розташування замаслюючих дисків відносно машини Мурата Ноймага?

Лабораторна робота №2.

Вивчення конструкціЙ машин ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ДЛЯ крутки та витяжки технічних ниток

2.1 Мета роботи

Ознайомитись з конструкцією крутильно-витяжної машини КВ3-250-К. Вивчити розрахунок машини КВ3-250-К на кратність витягування, зусилля витягування. Визначити технологічні параметри процесу виробництва для крутки та витяжки технічних ниток.

2.2 Теоретичні відомості

Крутильно-витяжні (КВ) машини використовують при класичному способі отримання синтетичних ниток із розплаву для орієнтаційного витягування. При цьому разом з витягуванням нитка піддається також підкрученню, яке покращує прохідність нитки на подальших технологічних операціях (докручування, текстурування, снування, перемотування та ін.).

2.2.1 Призначення кв машин

Сучасні крутильно-витяжні машини дозволяють одержувати витягнуту підкручену нитку з швидкістю до 20 м/с і масою пакування до 3 кг. Вживання гідравлічних механізмів розкладки дає можливість одержувати пакування різної форми і структури намотування. Недолік крутильно-витяжних машин полягає в тому, що використання веретена не дозволяє підвищити масу пакування понад 3 кг. У зв'язку з цим перспективним є створення витяжних машин з прийомом витягнутої нитки на фрикційні і безфрикційні намотувальні пристрої. В цьому випадку масу пакування можна доводити до 12—24 кг. В основному ж поки намітилася тенденція суміщати витягування з процесами формування і текстурування.

До складу крутильно-витяжних машин входять наступні пристрої: шпулярник, живлячий і витяжний пристрої, система нагрівання нитки при витягуванні, механізми кручення і намотування.

Шпулярник служить для установки на машині вхідних пакувань і може розташовуватися у верхній частині машини або поряд (виносний). Крім того, шпулярники можуть бути стаціонарними або переміщатися при перезаправці. Рухомий шпулярник, розташований у верхній частині машини, який складається з секцій, переміщується при установці вздовж машини і має привід. Він називається механізованим.

Живлячі і витяжні пристрої крутильно-витяжних машин служать для надання нитці в робочих зонах (витягування, намотування) заданих натягів і швидкостей і конструктивно є механізмами безперервного накопичення і транспортування.

Системи нагрівання служать для зменшення зусиль витягування і зняття залишкових напружень в нитці, що виникають при витягуванні. Нагрівальні пристрої крутильно-витяжних машин розташовуються всередині транспортуючих циліндрів або нерухомих пластин або прасок, що обігріваються. За принципом дії розрізняють електричний (омічний індукційний), а також масляний обігрівачі. Витягування нитки без нагрівання називається холодним. Звичайно витягування ниток проводиться в два ступені (двозонне витягування). В першій зоні проводять холодне витягування, в другій — гаряче. Температура нагрівальних елементів може бути різною (100—200 °С) залежно від матеріалу, лінійної густини і швидкості обробки нитки. Від співвідношення величин витяжки по зонах залежать міцність і залишкове подовження нитки. Звичайно кратність витягування в першій зоні встановлюється в 2—3 рази більшою, ніж в другій.

Для кручення ниток використовують веретена. Величина сукання на крутильно-витяжних машинах невелика (15—40 кручень на 1 м). Сукання додає нитці компактність і полегшує її прохідність при подальшій переробці.

Намотування нитки на крутильно-витяжних машинах проводиться на шпулі (копси), встановлювані на шпинделі веретен. Нитка вздовж осі пакування розкладається за допомогою механізму розкладки, який надає вертикальний поворотно-поступальний рух кільцевій планці. На крутильно-витяжних машинах знайшли застосування важіль-кулачкові і гідравлічні механізми розкладки. Останні відрізняються компактністю, надійністю, простотою, забезпечують за рахунок переналагодження отримання пакування будь-якої форми.

Конструктивно різні типи крутильно-витяжних машин розрізняються мало. Відмінність окремих ознак визначається видом нитки, що переробляється (вид полімеру, текстильна або технічна нитка). Так, на крутильно-витяжних машинах для поліефірних ниток витягування завжди гаряче. Крутильно- витяжні машини для технічних ниток мають завжди складніше конструктивне виконання (товстіше нитки, більше сили витягування, маса пакувань, більш могутні механізми).

Нитка з вхідних пакувань 1 (рисунок 2.1) проходить через глазок балонообмежувача 2, гальмівний пристрій 3, нитко напрямна 4 і заправляється в живлячий пристрій, що складається з притискного з еластичним покриттям циліндра 5, фрикційного циліндра 6 і роздільника витків 7. На живлячому пристрої нитка робить три витки. Ніткорозділювачі закріплені на планці, яка надає їм повільного поворотно-поступального руху вздовж осі циліндром 5 та 6. Це запобігає їх місцевому зносу ниткою. Далі нитка заправляється на перший витяжний прилад, що складається з приводного циліндра 8 та ролика 9, що вільно обертається, охоплюючи їх декількома витками.

Осі циліндра 8 і ролика 9 нахилені одна до одної, за рахунок чого витки розташовуються уздовж твірної циліндра з деяким кроком.