
- •Чернігівський державний технологічний університет хімічна технологія та обладнання підприємств
- •До лабораторних робіт
- •6.050503 –“ Машинобудування ”
- •Чернігів чдту 2011
- •Чернiгiвський державний технологiчний університет хімічна технологія та обладнання підприємств
- •До лабораторних робіт
- •6.050503 –“ Машинобудування ”
- •Чернігів чдту 2011
- •Лабораторна робота №1.
- •Мета роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1 Опис технологічного процесу формування капронових ниток
- •1.2.2 Формуючий пристрій
- •1.2.5 Пристрої та механізми для замаслювання
- •1.2.6 Приймально-намотувальний механізм
- •1.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •1.4 Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №2.
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Призначення кв машин
- •2.2.2 Розрахунок кратності витяжки нитки на машині кв
- •2.2.3 Розрахунок зусилля витягування на машині кв
- •2.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •2.4 Оформлення звіту
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №3.
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.2.1 Сутність процесу кручення
- •3.2.2 Будова та принцип дії крутильних машин для текстильних
- •3.2.3 Схема заправки на крутильно-витяжних машинах кв-150-12 та кв-150-14
- •3.2.4 Схема заправки нитки на модернізованих машинах кв-150-і
- •3.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.4 Оформлення звіту
- •3.5 Питання для самоперевірки
- •9 Яка схема заправки на крутильно-витяжних машинах кв-150-12 та
- •Лабораторна робота №4.
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Характеристика технологічного процесу і обладнання
- •4.2.2 Технологічна схема заправки нитки
- •4.2.3 Короткий опис основних вузлів і механізмів машини 3sdy
- •4.2.4 Живильна система
- •4.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.4 Оформлення звіту
- •4.5 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №5.
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •Перемотування ниток
- •5.2.2 Бобінажно-перемоточна машина «Полікон»
- •5.2.3 Бобінажно-перемоточна машина бп-340-о
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •5.4 Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
Перемотування ниток
У результаті перемотування капронової нитки одержують зручне, транспортабельне, що добре розмотується, з несповзаючою ниткою пакування. При перемотуванні нитку обробляють замаслювачем, що полегшує подальшу її переробку; виявляють і усувають приховані дефекти нитки (вузли, стовщення й шишки); виявляють і інші дефекти, які враховують при наступному сортуванні. Наприклад, обірвані кінці ниток зв'язують вузлами, які виводять на передній торець пакування; вони служать показником, що враховується при визначенні сортності продукції. На торцях пакування добре помітні ворс, забруднення, різний відтінок. Все це дозволяє виявляти дефекти нитки.
Патрон для намотування нитки повинен бути досить міцним, щоб при зберіганні нитка не могла його деформувати. Підвищення встановленого натягу при перемотуванні приводить до розвитку сил, що деформують патрон. Аналогічне явище відбувається при усадці нитки, якщо не витримується відповідна вологість нитки або кліматичні умови в цеху, про що вже говорилося вище. У перемотувальному цеху підтримують відносну вологість повітря 55—60% і температуру 20—22 °С.
Натяг нитки при перемотуванні повинне бути рівномірним.
Щільність намотування нитки на бобіні є важливим показником, що характеризується об'ємною масою (γ, г/см3), і визначається за допомогою номограм.
Утворення занадто м'якого пакування небажане, тому що можливо сповзання нитки або деформація пакування при транспортуванні.
При переробці пакування із недостатньою щільністю намотування спостерігаються зльоти витків нитки в результаті недостатнього тертя між поверхнею пакування й ниткою при її сході, що приводить до підвищення обривності.
При переробці пакувань із надмірно великою щільністю намотування також підвищується обривність нитки внаслідок утворення петель і зльотів, викликаних проявом сили пружності туго намотаних ниток.
У тім і іншому випадках знижується продуктивність праці. Щільність намотування контролюють і підтримують у межах 0,6—0,7 г/см3 для гладких текстильних ниток і 0,5—0,6 г/см3 для еластика.
При переробці пакування із різною щільністю намотування тканина нерівномірно офарблюється, у ній з'являються стяжки й смугастість, а штучні вироби (наприклад, панчохи) виходять різної довжини. Схід нитки з таких пакувань супроводжується коливаннями натягу, що негативно позначається на якості виробів, наприклад при виробництві панчіх з'являється нерівномірне петлеутворення, змінна щільність в'язання й т.д.
Тому при оцінці якості капронових ниток показник щільності намотування є одним з основних і передбачений відповідними стандартами й технічними умовами.
Можливість подальшої нормальної переробки нитки у вироби значною мірою визначають якість і кількість нанесеного на нитку замаслювача. Замаслювачі, які використовуються, не повною мірою відповідають пропонованим до них вимогам. Так, при тривалому зберіганні замаслювач жовтіє. Крім того, електризуємість нитки, особливо при більших швидкостях переробки ниток (наприклад, при снуванні), досить велика.
При перемотуванні капронової текстильної нитки використають безводні замаслювачі, наприклад наступного складу (в %):
Вазелінове масло...………...84,0; Триетаноламін...…………..1,0;
Олеїнова кислота...…………3,0; Препарат ОП-4...…………6,0.
Цей замаслювач наносять у кількості 2-4%, що забезпечує задовільну переробку нитки в трикотажному й ткацькому виробництвах. Для текстильних ниток всіх видів переважніше застосовують замаслювач наступного складу (в %):
Нафтенове масло №1...………......85,0;
Моноолеатгліцерин...………….....4,3;
Оксифос Т......……………….........10,7.
Особливий інтерес представляє обробка капронових ниток незмивними препаратами, що значно збільшують гігроскопічність ниток, що дозволяє розширити асортименти вироблюваних виробів. Наприклад, при використанні таких препаратів стає можливим застосування капронової нитки для виготовлення натільної білизни, спортивних костюмів і т.п.
Більшості машин, застосовуваних для перемотування нитки, розраховані на постійну швидкість перемотування до 300 м/хв, що підтримують у заданих межах фрикційним приводом, що забезпечує зниження частоти обертання пакування в міру збільшення її діаметра. У тому випадку, коли машина має пристосування, що регулює натяг нитки в міру збільшення її лінійної швидкості, можна робити перемотування капронової нитки при постійній частоті обертання пакування зі швидкістю до 2000 м/хв.
Перемотувальні машини, як правило, мають контрольні щілини для обриву нитки в місцях стовщень (вузлів, шишковатості й ін.), пристрою для замаслювання нитки, пристосування для регулювання натягу нитки.