Українська мова за професійним спрямуванням модуль іі

ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Підготуйтеся за питаннями до заліку.

2. Навчіться складати українською мовою такі документи І. Документація з кадрово-контрактних питань. Автобіографія. Характеристика. Резюме. Заява. Рекомендаційний лист. ІІ. Довідково-інформаційні документи. Протокол зборів. Витяг із протоколу. Ділові записки (доповідна, пояснювальна). Довідка. Прес-реліз.

3. Перекладіть тексти українською мовою (письмово). Запам’ятайте терміни й термінологічні конструкції з цих текстів.

Питання до заліку

1. Характеристика офіційно-ділового стилю.

2. Різновиди (підстилі) офіційно-ділового стилю.

3. Документ як засіб писемної професійної комунікації. Основні принципи класифікації документів.

4. Різновиди ділових листів. Етикет ділового спілкування. Навести приклад тексту ділового листа будь-якого типу (на вибір студента).

5. Усне ділове спілкування. Вербальні й невербальні засоби спілкування.

6. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.

7. Гендерні аспекти спілкування.

8. Етикет телефонної розмови. Етичні питання використання мобільних телефонів.

9. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення. Композиційна побудова виступу.

10. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

11. Презентація як різновид публічного мовлення.

12. Стратегія поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем.

13. Форми колективного обговорення професійних проблем.

14. Культура сприймання публічного виступу.

Текст № 1

• товаровладелец – товаровласник

• товарное производство – товарне виробництво

• правовое положение – правовий стан

• государственная казна – державна скарбниця

• казначей – скарбник

• государственное имущество – державне майно

• взыскивать платежи – стягувати платежі

• частноправовой договор – приватноправовий договір

• прожиточный минимум – прожитковий мінімум

• натуральное хозяйство – натуральне господарство

Юридические лица

Субъектами права являются не только отдельные индивиды, но и определенные организации, по современной терминологии – юридические лица. В широких масштабах юридические лица появляются, когда главная роль в экономике начинает переходить от индивидуальных к коллективным товаровладельцам, а для этого необходимо, чтобы товарное производство достигло достаточно высокой стадии развития. Такой стадии оно достигает в условиях капиталистической формации. В рабовладельческом обществе товарное производство, только что пришедшее на смену натуральному хозяйству, находится на первоначальном этапе и потому воплощается преимущественно в отношениях индивидуальных товаровладельцев.

Что же касается юридических лиц, то они хотя и появляются уже в то время, но играют еще второстепенную роль. Это обстоятельство отражается и на степени урегулированности правового положения тех и других субъектов. Правовое положение индивидов в Древнем Риме регламентировалось самым детальным образом. Римское право знало также и отдельные нормы относительно юридических лиц, однако о подробной разработке этого института римскими юристами говорить не приходиться, причем и сам термин “юридическое лицо” не был им известен.

Так, особым средоточием имущества издавна считалась государственная казна. Но отношения, связанные с казной, регулировались не частным, а публичным правом. Даже когда государственное имущество (например, государственная земля) сдавалось в аренду частным лицам, соответствующий акт не считался частноправовым договором, и исполнение порожденных им обязанностей обеспечивалось не судом, а магистратами (например, платежи, причитавшиеся государству с частного лица, магистрат взыскивал своей властью) (Из римского права).