Тест "Хто ви для своєї дитини: батько чи приятель (мати чи приятелька)?"

• Ваша дочка вимагає переключити телевізор з фільму, який вам дуже подобається, на програму рок-музики. Ваші дії?

а) виконуєте прохання й дивитесь рок-шоу разом із нею;

б) відповідаєте, що вона мусить почекати, поки закінчиться фільм;

в) обіцяєте купити для неї портативний телевізор;

г) записуєте фільм на відео, а дочці дозволяєте дивитись рок-шоу.

• Ви бачите у своїх дітях:

а) людей, рівних собі;

б) тих, хто може допомогти вам заново пережити свою молодість;

в) маленьких дорослих;

г) тих, хто постійно потребує ваших добрих порад.

• Ви батько середніх років і пишаєтесь своєю шевелюрою. Яку зачіску ви носите?

а) котра більш за все вам личить;

б) котра відповідає останній моді;

в) котра копіює зачіску улюбленої зірки;

г) котра копіює стиль сина (дочки).

• Поговоримо про ваш вік:

а) чи знають діти, скільки вам років?

б) ви ладні не визнавати та не підкреслювати різницю у віці між вами та дітьми;

в) чи приховуєте ви свій вік від дітей?

г) чи наполягаєте ви на тому, що знаєте більше, тому що старші?

• Як ви одягаєтесь?

а) наслідуєте стиль улюбленої рок-зірки сина (дочки);

б) намагаєтесь наслідувати стиль сина (дочки), гадаючи, що це допо­може встановити більш тісний зв'язок між вами;

в) вибираєте той одяг, який найкраще за все вам личить;

г) дотримуєтесь молодіжної моди, тому що так ви почуваєте себе мо­лодшим.

• Як ви вчините, якщо помітите, що син-підліток носить у вусі сережку?

а) вважатимете, що це його особиста справа;

б) почнете жартувати над його жіночністю;

в) скажете, що цс модно, не бажаючи, щоб він вважав вас старомодним;

г) купите таку ж саму сережку та начепите її, аби скласти сину ком­панію.

• Сни (дочка) включає музику на повну гучність, а ви:

а) затуляєте вуха ватою і робите свої справи;

б) зменшуєте гучність;

в) миритесь із тим, раз уже йому (їй) так хочеться;

г) кажете, що все нормально, хоч насправді музика буквально б'с вас по голові.

• Під час суперечки з дітьми ви:

а) рідко говорите, що вони помиляються, боячись, якби вони не поча­ли вами нехтувати взагалі;

б) погоджуєтесь змінити позицію, тому що подальша суперечка марна;

в) дозволяєте їм мати останнє слово, адже життя такс коротке;

г) визнаєте, що вони мають рацію, якщо вони дійсно мають рацію.

• Діти запросили в гості однолітків, а ви:

а) налаєте їм право робити те, що вони хочуть;

б) складаєте їм компанію, намагаючись триматися «на рівних»;

в) запитуєте гостей, чи вважають вони своїх батьків такими ж весе­лими, як ви;

г) ні в що не втручаєтесь, але даєте зрозуміти, що ви завжди поруч, на випадок, якщо щось-таки трапиться.

• Діти збираються на дискотеку, але вас не запрошують, а ви:

а) не дивуєтесь, тому що вони знають, як вам важко витримати ці нові танці;

б) сумуєте, тому що хотіли потанцювати разом з ними;

в) ображаєтесь, тому що вони не хочуть поділитися з вами своїми ве­селощами;

г) засмучуєтесь, тому що готувались похизуватись у нових джинсах і металевих витребеньках.

• Коли ви намагаєтесь поводитися так, начебто ви не старші за своїх дітей, чому ви так робите?

а) аби бути з дітьми в гарних стосунках;

б) тому що це дозволяє скоротити різницю у віці;

в) тому що це може довше утримати сім'ю разом;

г) тому що це для вас природно.

• У стосунках зі своїми дітьми ви:

а) поводитесь з ними як із дорости ми;

б) поводитесь з ними як із маленькими;

в) намагаєтесь бути їхнім приятелем;

г) поводитесь так, як це належить батькам.

Порахуйте ваші бали:

36-25 балів. Ви, мабуть, гадаете, що весело проводите час із дітьми, намагаючись бути з ними «на рівних» у всьому. Та це зараз. Пі­зніше ви можете поплатитись. Ви занадто переграєте, взявши на себе роль приятеля власних дітей, ставлячи їх нарівні з вами. Адже біль­шість дітей чудово це розуміють, а в результаті, як вважають експер­ти, приховано зростає їхня нервозність. Бути просто приятелем зама­ло. Дітям потрібне керівництво. Вам треба зрозуміти, що з різницею у віці нічого зробити не можна; і важливо усвідомити, що саме ви по­кликані забезпечити своїм дітям почуття перспективи та наступності, знання суспільних коренів і вибір місця в житті.

24-14 балів. Ваші діти, схоже, так і не знають достеменно, як же їм з вами правильно триматися. Ви явно намагаєтесь їм потакати, а потім, коли вам це потрібно, намагаєтесь увійти в роль батька. Рано чи пізно ви захочете наполягти на своєму в чомусь важливому, і це викличе у дітей гнів, розгубленість і непокірність. Та ви зайшли ще не так далеко і можете припинити гру у приятелів, аби показати дітям зразок зрілої та відповідальної поведінки. 1 нехай вас не турбує по­боювання, що діти вже не так любитимуть вас, якщо ви почнете стве­рджувати себе в батьківській ролі.

13-0 балів. Так тримати, пане (або пані) середній батько! Ви від­чайдушно намагаєтесь зрозуміти та оцінити настрої та потреби своїх дітей, що весь час змінюються, іноді піддастесь спокусі поступитись їм. У цьому немає нічого поганого, тому що, судячи зі всього, ви до­сить розумні й знаєте, як будувати стосунки з дітьми на ваших, а не на їхніх умовах. Сварки неминучі, однак діти вас люблять, поважають і - головне - бачать у вас люблячого та надійного батька. За удачі на вас чекає таке сімейне щастя, яке дозволяє нам витримати сучасне життя з її стресами та розчаруваннями.

Відкриті уроки зазвичай організовуються з метою ознайомлен­ня батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Найчастіше відкриті уроки практикуються в поча­тковій школі. Однак, необхідно хоча б одии-два рази на півріччя на­давати можливість батькам бути присутніми на відкритому уроці. Це дозволить уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і не­розумінням батьками всієї складності та специфіки навчальної діяль­ності в сьогоднішній школі.

У багатьох школах батьки часті гості і на позакласних заходах. Цс й спортивні змагання «Тато, мама, я - спортивна сім'я», і «Вогни­ки», присвячені Дню матері, і вечори «Зустріч із професією», і конце­рти художньої самодіяльності. Все це дозволяє краще пізнати своїх дітей батькам, відкрити для себе ще невідомі сторони їхніх інтересів, захоплень, таланту.

Педагогічна дискусія (диспут) - одна з найбільш цікавих форм підвищення рівня педагогічної культури. Відмінна особливість дис­путу полягає в тому, що він дозволяє залучити всіх присутніх в обго­ворення поставлених проблем, сприяє виробленню вміння всебічно аналізувати факти та явища, спираючись на набуті навички та нагро­маджений досвід. Успіх диспуту багато в чому залежить від його під­готовки. Орієнтовно за місяць учасники мусять познайомитись із те­мою майбутнього диспуту, основними питаннями, літературою.

Найвідповідальніша частина диспуту - ведення дискусії. Багато що визначає тут поведінка ведучого (ним може бути педагог чи хтось із батьків). Необхідно завчасно встановити регламент, вислуховувати всі виступи, пропонувати, аргументувати свою позицію, наприкінці диспуту підбити підсумки, зробити висновки. Головний принцип ди­спуту - повага до позиції та думки будь-якого учасника.

Темою диспуту може бути будь-яка суперечлива проблема сі­мейного та шкільного виховання, наприклад: «Приватна школа - за і проти», «Вибір професії - чия це справа?»

Питання до диспуту "ми і батьки⁹'

• Дорослі ми чи діти? З якого віку людина стає самостійною?

• Хто відповідає за нас: ми самі, школа, батьки?

• Чи маємо ми право чинити самостійно, не зважаючи на думку ба­тьків?

• Що означає любити батька й матір? Чи повинні ми допомагати батькам, якщо вони нашої допомоги не вимагають?

• Чи с в нас обов'язок перед батьками? У чому він полягає?

• Чи повинні ми бути відвертими з батьками? Чи в усьому?

• Як бути, якщо батьки заперечують проти вибраного мною життє­вого шляху?

• Чи треба прощати батькам образу? Як запобігти відчуження, кон­флікту, що виникає в подібному випадку?

• Чи можна соромитись своїх батьків?

• Чи правильно ти вчиниш, якщо попросиш батьків піти з дому, ко­ли до тебе прийшла компанія друзів?

Рольові ігри - форма колективної творчої діяльності з вивчення рівня сформованості їхніх педагогічних умінь батьків. Орієнтовними темами рольових ігор із батьками можуть бути такі: "Ранок у вашому домі", "Дитина прийшла зі школи", "Сімейна рада" та ін. Методика рольової гри передбачає певні теми, склад учасників, розподіл ролей між ними, попереднє обговорення можливих позицій і варіантів (по­зитивних і негативних) поведінки учасників гри - шляхом спільного обговорення вибрати оптимальний для даної ситуації варіант дій.

Індивідуальні тематичні консультації. Часто під час розв'язання тієї чи іншої складної проблеми педагог може отримати допомогу безпосередньо від батьків учнів і цим не варто нехтувати. Консультації з батьками корисні як для них самих, так і для вчителя. Батьки отримують реальну уяву про шкільні справи та поведінку ди­тини, вчитель же - необхідні йому відомості для більш глибокого ро­зуміння проблем кожного учня.

Обмінявшись інформацією, обидві сторони, можливо, дійдуть взаємної згоди стосовно конкретних форм батьківського сприяння.

У спілкуванні з батьками педагог мусить виявляти максимум та­ктовності. Неприпустимо соромити батьків, натякати на невиконання ними свого обов'язку стосовно сина чи дочки. Підхід учителя має бу­ти таким: "Перед нами стоїть спільна проблема. Що ми можемо зро­бити для її розв'язання?" Тактовність особливо важлива з тими бать­ками, котрі впевнені, що їхні діти не здатні на погані вчинки. Не знайшовши до них правильного підходу, педагог зіштовхнеться з їх­нім обуренням і відмовою від подальшого співробітництва. Принци­пи успішного консультування - довірливі стосунки, взаємна повага, зацікавленість, компетентність.

Відвідування січ 7- ефективна форма індивідуальної роботи пе­дагога з батьками. Під час відвідування сім'ї відбувається знайомство з умовами життя учня. Педагог веде бесіду з батьками про його хара­ктер, інтереси та нахили, про ставлення до батьків, до школи, інфор­мує батьків про успіхи їхньої дитини, дає поради щодо організації ви­конання домашніх завдань тощо.

Листування з батьками - письмова форма інформування бать­ків про успіхи дітей. Допускається повідомлення батьків про майбут­ню спільну діяльність у школі, поздоровлення батьків зі святами, по­ради та побажання щодо виховання дітей. Головна умова листуван­ня - доброзичливий тон, радість спілкування.

Батьківські збори - форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки досвіду виховання.

Шкільні батьківські збори проводяться, як правило, двічі на рік. Тут батьків знайомлять із документами про школу, з основними на­прямами, завданнями та підсумками її роботи.

Класні батьківські збори проводяться чотири-п'ять разів на рік. На них обговорюються завдання навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи у класі, накреслюються шляхи найбільш тісного співробітництва сім'ї зі школою, підбиваються підсумки ро­боти за певний період (чверть, півріччя, рік).

Класні батьківські збори ефективні лише тоді, коли на них не тільки підбиваються підсумки успішності, але й розглядаються акту­альні педагогічні проблеми. На таких зборах обговорення успішності учнів не самоціль, а місточок до тієї чи іншої педагогічної проблеми.

Види батьківських зборів різноманітні: організаційні, збори за планом батьківського всеобучу, тематичні, збори-диспути, підсумкові (семестрові) тощо. Тематика батьківських зборів складається класним керівником, обговорюється на батьківському комітеті. Чергова тема зборів вибирається всіма батьками.

Під час підготовки та проведення батьківських зборів варто враховувати ряд важливих положень:

• Атмосфера співробітництва школи та сім'ї з реалізації програми посилення плюсів і ліквідації мінусів у характері та поведінці ди­тини.

• Інтонація зборів: радимо, розмірковуємо разом.

• Професійний заділ педагога - знання, компетентність (знання жит­тя кожної дитини не тільки у школі, але й поза школою, мати уяв­лення про рівень потреб дітей, стан їхнього здоров'я, стосунки в дитячому колективі).

• Добрі, довірчі стосунки (доброзичливість, щирість, взаєморозу­міння. взаємодопомога).