70. Громадянин України одержує паспорт... (в 16 років), а має право приймати участь у виборах керівних органів... (з 18 років)

"ТУРНІР ПРАВОЗНАВЦІВ"

Порушувати закони - це все одно. що рубати сук. на якому сидимо!

В. Сухомлинський

Мета проведення: виховувати в школярів інтерес до правових знань, популяризувати правові закони, формувати правову культуру школярів.

Хід турніру:

• тур. Розминка правознавців

  • Коли виникло право?

  • Коли виникла держава?

  • Які події передували утворенню і проголошенню незалежності української держави?

  • Які права мають громадяни України?

  • Які обов'язки громадян України?

  • До яких прав відносяться:

а) право на інформацію?

б) право на житло?

в) право на достатній життєвий рівень?

• Назвіть види юридичної відповідальності.

• тур. Азбука правознавця

  • Що таке держава?

  • Що таке право?

  • Що вивчає правознавство?

  • Що таке правопорушення?

• тур. Ерудит

  • З якого віку неповнолітні несуть адміністративну відповідальність?

  • З якого віку неповнолітні несуть кримінальну відповідальність?

  • Хто несе адміністративну відповідальність за неповнолітніх, які не досягли 16- річного віку?

  • Яке правопорушення є адміністративним?

Біля колгоспної ферми загорілась копа соломи і вогонь перекинув­ся на приміщення ферми, в якому знаходилася велика рогата худо­-

ба. Тракторист, побачивши це, завів трактор-бульдозер і почав від­гортати палаючу копу. Ферму вій врятував, але загорівся трактор, врятувати його не вдалось. Його дії:

• підлягають адміністративній відповідальності;

• підлягають кримінальній відповідальності;

• не підлягають відповідальності, тому що вони виправдані;

• не підлягають кримінальній відповідальності;

  • Яка дія не с порушенням правил безпеки на залізничному транспо­рті:

• проїзд на ніжках вагонів;

• пошкодження шлагбаума;

• накладання на колію предметів, які можуть спричинити аварію;

• проїзд в пасажирському вагоні?

1. Адміністративне покарання - це:

• штраф, відшкодування збитків;

• адміністративне порушення;

• не с правопорушенням;

• дисциплінарне правопорушення.

2. Проїзд в транспорті без квитка - це:

• кримінальне правопорушення;

• адміністративне правопорушення;

• не с правопорушенням;

• дисциплінарне правопорушення.

4 тур. Логічні ланцюжки (визначити, шо правильно)

1. Хуліганство - це:

• безквитковий проїзд;

• нецензурна лайка в громадських місцях;

• образливе чіпляння до громадян;

• спекуляція.

2. Символами України с:

-. синьо-жовтий прапор;

• конституція України;

• герб-тризуб;

• Закони України.

3. Гімном України с мелодія пісні:

• "Ще не вмерла Україна"; -"Прощання слов'янки";

• "Реве та стогне Дніпр широкий";

• "Ой на лузі червона калина".

• Автором слів гімну України с:

3. Т.Г.Шевченко;

4. П.Чубинський;

5. І.Франко;

6. Леся Українка.

• Конституція України - це:

- акт норм поведінки громадян України;

- основний закон України;

- збірник прав і обов'язків громадян України;

7. кодекс України.

   1. У скільки років громадяни України можуть бути засновниками громадських організацій? У скільки років - молодіжних і дитячих?

8. у 18 років;

9. 14 років;

10. 15 років;

11. 16 років.

5 тур

Зараз ми розглянемо ряд ситуацій, які правознавці спробують

прокоментувати:

4. Десятикласник Андрій К. побив у роздягальні Сергія П., учня 8 класу. Сергій отримав ряд травм. Його батьки звернулися до суду. Суд виніс рішення: Андрія К. позбавити волі терміном на два роки згідно статті 206 Кримінального кодексу України, але на підставі статті 46 цього ж кодексу дати відстрочку виконання ви­року на І рік 6 місяців. Якими мотивами керувався суд? (гуман­ним, це було вперше, юнак розкаявся в скоєному; він був непо­внолітнім. Суд виявив йому довіру).

5. Через шість місяців цей же Андрій К. Вчинив новий злочин - участь у груповому зґвалтуванні. І ось вирок суду: 6 років позбав­лення волі. Відсидіти Андрій К. повинен не 6 років, а 8. Чому тер­мін позбавлення волі Андрія К. збільшено до 8 років? (Загальну суму позбавлення волі Андрія К. складає вирок попереднього су­ду - 2 роки - та вирок, винесений на підставі скоєння ним повтор­ного злочину - 6 років).

6. Під час перерви учень 8 класу Ігор штовхнув Петра і той впав на сходи. У результаті падіння ушкоджено хребет. Батьки Петра подали позов до суду. Яке рішення може прийняти суд? (Зо­бов'язати батьків Ігоря відшкодувати витрати на лікування Петра).

• Часто учні скоюють дрібне хуліганство: вчиняють бійки, розпи­вають спиртні напої, з'являються в нетверезому стані в громад­ських місцях, чіпляються до перехожих, лаються. Які заходи ад­міністративного впливу можна застосовувати до неповнолітніх та дорослих за перераховані правопорушення? (Штрафи, виправні роботи з відрахуванням 20% заробітної платні, виправні роботи від І місяця до 1 року).

• Андрію на 16-річчя подарували мотоцикл. Не отримавши посвід­чення на право керування мотоциклом, він через тиждень вирішив обкатати його, взявши з собою сусідського хлопчика. Коли вони під'їхали до містка, де стояв знак "Заборонено", Андрій не зупини­вся, а виїхав на міст. Раптом щось вибухнуло, і хлопці з мотоцик­лом впали в річку. У результаті падіння Андрій отримав кілька си­нців, а хлопчика в тяжкому стані доставлено в лікарню.

Запитання:

• Чи міг Андрій мати у своїй власності мотоцикл?

• Чи мав він право катати сусідського хлопчика на мотоциклі?

• Чи можна Андрія за скоєне притягти до кримінальної відповідаль­ності?

Відповіді:

• Андрій мав право мати у своїй власності мотоцикл.

• Керувати мотоциклом не мав права, оскільки не мав посвідчення водія.

• Можна, оскільки неповнолітні несуть кримінальну відповідаль­ність з 16 років.

ПРАВОПОРУШЕННЯ 1 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

(лекція підготовлена лекторською групою старшокласників)

У біду потрапляють, як у прірву. раптово, але в злочин сходять по щаблях.

А. А. Бестужев-Марлинський

Преса, радіо і телебачення щодня повідомляють громадськість про факти тих чи інших зловживань, про різного роду події чи вчи­нки людей, які істотно торкаються прав інших осіб і хвилюють та обурюють всіх оточуючих. Та журналісти, як правило, оцінюють такі події або вчинки з морально-етичних позицій, з міркувань сус­пільної значущості чи, навпаки, шкоди для суспільства і дуже рідко

намагаються дати таким подіям оцінку. Загалом цс правильно, оскільки питання про те, наскільки та чи інша поведінка людини уз­годжується з нормами права, мають вирішувати тільки юристи.

Будь-який вчинок, який порушує встановлені і схвалені суспі­льством правила, завдає шкоди іншим людям, є викликом суспіль­ству, тому людина, яка знехтувала інтересами суспільства, не має морального права нарікати на те, шо й держава у відповідь на таку поведінку вживатиме до неї заходи примусу, які іноді можуть бути досить жорстокими. Поведінка людини, хоч би як її оцінювали з мо­ральної чи стичної точки зору, може або узгоджуватись з положен­нями чинного законодавства або ж порушувати їх.

У першому випадку перед нами зразок правомірної поведінки, суспільно необхідної, бажаної і допустимої з точки зору інтересів громадянського суспільства, яка полягає у дотриманні норм права; гарантується і охороняється державою. У другому випадку - право­порушення, тобто такі вчинки людей, які порушують норми діючого права, передусім положення Конституції і законів України.

Видатний німецький філософ Гегель назвав правопорушення проявом "абсолютного зла".

Історія доводить, що правопорушення трапляються в усіх краї­нах і суспільствах незалежно від їхнього державного устрою та сус­пільного ладу. І цілковито їх викоріняти ще нікому не вдавалося. Щоправда, для кожної епохи характерні свої особливості уявлення про порушення. У 16 ст. торгівля наркотиками, які у той час вже по­чали з'являтися в Європі, не вважалась протизаконною, а от щонай­менші сумніви стосовно догм панівної католицької церкви класифі­кувались як страшний злочин і карались в основному спаленням "безбожників та єретиків". Сьогодні ситуація докорінно змінилася: релігійні переконання є приватною справою особи і правові норми на цю галузь не поширюються, а от торгівля наркотиками в кожній країні вважається найтяжчим злочином.

Питання про причини правопорушень завжди було й лишається складним. Природа правопорушень криється в соціальних супере­чностях, які завжди існували та існують в суспільстві.

Що стосується окремих правопорушень, то їх скоєння може бу­ти зумовлене причинами особистого чи економічного характеру, соці­альними причинами, сімейними обставинами або ж особливостями середовища, в якому живе потенційний правопорушник.

Правопорушення, як правило, зумовлюється не якоюсь однією причиною, а відразу кількома. Виявлення цих причин є прерогативою правоохоронних органів. Традиційно виділяються такі види правопо­рушень:

• дисциплінарні, основу яких складають порушення трудо­вої дисципліни та службових обов'язків;

• майнові (цивільні);

• адміністративні;

• кримінальні правопорушення або злочини.

Правопорушення характеризуються конкретними ознаками, до яких, передусім, належать:

• суспільна небезпечність діяння чи бездіяльність;

• протиправність діяння.

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає для неповнолітніх більш м'який режим застосування адміністрати­вних стягнень у порівнянні з дорослими правопорушниками. Зок­рема. до неповнолітніх не можна застосовувати адміністративний арешт.

За скоєнні адміністративні правопорушення до неповнолітніх віком від 16 до 18 років замість адміністративних стягнень застосо­вують такі види покарання:

• Публічно попросити вибачення у потерпілого.

• Попередження.

• Догана.

• Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, педагогічному чи трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам за їх вимогою.

Найпоширенішими правопорушенням неповнолітніх с дрібна крадіжка державного чи колективного майна, дрібне хуліганство і порушення тиші в громадських місцях.

Нерідко підлітки вважають нормальною поведінкою порушення правил дорожнього руху, пошкодження телефонів-автоматів, по­відомлення неправильної інформації спеціальним службам (міліції, швидкій медичній допомозі, пожежній охороні і т.д.). Такі дії є адміністративними правопорушеннями, за які неповнолітні несуть відповідальність. При скоєнні неповнолітніми від 14 до 16 років

правопорушень кодекс передбачає можливість стягнення штрафу з батьків неповнолітніх, якщо вони не виконують своїх обов'язків по вихованню дітей і контролю за їх поведінкою.

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Примусові міри виховного характеру

Неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. Несуть відповідальність особи після досягнення 14-річного віку.

До неповнолітнього не може бути застосована смертельна ка­ра, а позбавлення волі - лише до 10 років. Якщо злочин, скоєний не­повнолітнім, не є суспільно небезпечним, то в такому випадку непо­внолітній звільняється від кримінальної відповідальності і до нього застосовуються примусові міри виховного характеру (вибачення, попередження, передача неповнолітнього під нагляд). Такі ж міри застосовують до неповнолітнього віком до 18 років при скоєнні зло­чину, який є суспільно небезпечним.

Якщо попередні примусові міри не були результативними, а не­повнолітній скоїв повторний злочин, суд може застосувати міри при­мусового характеру. Найтяжчою примусовою мірою виховного ха­рактеру є направлення в спеціальний навчально-виховиий заклад незалежно від бажання неповнолітнього або його батьків. Таким закладом є загальноосвітні школи соціальної реабілітації (туди на­правляються порушники віком від II до 14 років) і професійні училища соціальної реабілітації (куди направляються неповнолі­тні від 14 до 18 років).

Найбільш поширеними злочинами серед неповнолітніх є краді­жки, пограбування, хуліганство. Необхідно пам'ятати:

• за крадіжку передбачено покарання до 3 років позбавлення волі, за пограбування - до 5 років;

• крадіжка, скоєна повторно чи групою осіб, карається до 7 років позбавлення волі. А пограбування (за тих же умов) - до 8 років. Крадіжка з проникненням в житло карається позбавленням волі від 3 до 10 років, а пограбування - від 7 до 12 років.

Отже, перш ніж скоїти поганий вчинок, варто подумати і зупи­нитись.

Відповідальність неповнолітніх та їх батьків

В особливому порядку за заподіяну шкоду несуть відповідаль­ність неповнолітні. За збитки, заподіяні неповнолітніми, що не досягли 15-річного віку, несуть відповідальність батьки (опікуни), якщо не доведуть, що збитки заподіяні не з їхньої провини.

Якщо неповнолітній (до 15 років) заподіяв збитки в час, коли знаходився під наглядом навчального, виховного чи лікувального закладу, останні несуть відповідальність за збитки, якщо не дове­дуть, що збитки заподіяні не з їхньої провини.

Слід пам'ятати, що батьки (чи опікуни) несуть майнову відповідальність за збитки, які заподіяв неповнолітній, у результаті поганого виховання і контролю; навчально-виховні заклади несуть відповідальність, у тому випадку якщо збитки нанесені в резуль­таті нездійснення цими закладами належного контролю за непов­нолітніми.

Неповнолітній віком від 15 до 18 років відповідає за заподіяні ним збитки на загальних умовах, тобто відшкодовує їх самостійно, якщо він працює і має майно.