36. Дострокове звільнення неповнолітніх із школи соціальної

реабілітації провадиться за ухвалою суду за місцезнаходженням

закладу за клопотанням ради школи з обов'язковим влаштуванням їх

на навчання до загальноосвітніх шкіл, професійних

навчально-виховних закладів або на роботу відповідно до чинного

законодавства";

"48. Питання доцільності перебування учнів у школі

соціальної реабілітації розглядається через рік (повторно через

шість місяців) і остаточно судом вирішується за місцезнаходженням

закладу на підставі рішення ради школи чи за поданням директора";

"51. Учні шкіл соціальної реабілітації, яким виповнилося 15

років, але вони не стали на шлях виправлення, за ухвалою суду за

місцезнаходженням зазначеного закладу можуть бути переведені до

училища соціальної реабілітації. Це переведення може здійснюватися

у межах терміну, встановленого ухвалою суду, що застосував

примусовий захід виховного характеру, але не більше трьох років".

"55. Неповнолітні утримуються в училищах соціальної

реабілітації у межах терміну встановленого судом, але не більше

трьох років, за вчинення злочину у віці до 18 років або скоєння

правопорушення до виповнення віку, з якого настає кримінальна

відповідальність. У разі переведення учнів із школи соціальної

реабілітації до училища соціальної реабілітації загальний термін

перебування їх у цих закладах не повинен перевищувати трьох

років.

56. В училищах соціальної реабілітації з дозволу суду за місце­знаходженням зазначеного закладу учні можуть утримуватись у ви­няткових випадках до досягнення ними 19 років, якщо це необхідно для завершення навчального року або професійної підготовки.

63. Звільнення учнів з училища соціальної реабілітації прова­диться після закінчення терміну перебування, встановленого судом, за рішенням директора закладу.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про Всеукраїнський фонд оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків

від 12 лютого 1996 р. N 203

З метою забезпечення організації належного відпочинку і оздоро­влення дітей та підлітків Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

• Прийняти пропозицію Міністерства освіти, Міністерства у справах молоді і спорту, Федерації професійних спілок України про створення Всеукраїнського фонду оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків.

• Встановити, що Всеукраїнський фонд оздоровлення і відпо­чинку дітей та підлітків (далі - Фонд):

12. акумулює додаткові кошти і матеріальні цінності на організацію оздоровчої роботи з дітьми та підлітками;

13. формується з коштів у національній та іноземній валютах, а та­кож матеріальних цінностей (обладнання, устаткування та інше) за рахунок благодійних пожертвувань, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб України та зарубіжних країн.

Кошти Фонду використовуються на фінансування цільових про­грам оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків, насамперед з ма­лозабезпечених і багатодітних сімей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів та дітей з районів екологічного лиха, а також на підтримку реалізації новаторських і експериментальних форм його організації.

1. Визначити розпорядником коштів Фонду наглядову раду Фо­нду, яка розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів їх вико­ристання, готує і затверджує цільові програми проведення оздоров­лення і відпочинку дітей та підлітків, кошториси витрат на їх фінан­сування і здійснює контроль за цільовим використанням коштів.

Планування, облік і звітність про використання коштів здійс­нюються в установленому порядку окремо як у національній, так і в іноземній валютах.

Невикористані кошти Фонду, незалежно від джерела надхо­джень, вилученню не підлягають і залишаються на рахунках Фонду в наступному році.

Наглядова рада Фонду щорічно починаючи з 1997 року до 1 лю­того інформує Кабінет Міністрів України про використання коштів Фонду.

• Взяти до відома, що забезпечення поточної діяльності Фонду здійснює Федерація професійних спілок України, яка мас спеціальні та валютні рахунки Фонду у відповідних установах банків України.

• Затвердити склад наглядової ради Всеукраїнського фонду оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків згідно з додатком.

Положення про Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р.

• Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України (далі Комітет) с центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Комітет реалізує державну політику у сфері соціального захисту та профілактики правопорушень серед неповнолітніх, координує дія­льність установ та організацій, що входять до сфери його управління.

• Комітет у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним договором між Верховною Радою України та Прези­дентом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

• Основними завданнями Комітету с:

14. участь у формуванні державної політики і громадської думки щодо соціального захисту неповнолітніх, діяльності служб та спеціа­льних установ для неповнолітніх, профілактики правопорушень серед неповнолітніх; затвердження комплексних та цільових програм перс­пективного розвитку органів і служб у справах неповнолітніх, визна­чення заходів щодо їх виконання;

15. розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними центральними органами державної виконавчої влади, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних ін­тересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень, контроль за виконанням цих заходів;

16. координація зусиль центральних органів державної виконавчої влади (планування та кооперування коштів) у вирішенні питань соці­ального захисту неповнолітніх і організації роботи щодо запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них;

17. ведення державної статистики щодо неповнолітніх відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

• організація виконання актів законодавства з питань, що нале­жать до його компетенції і здійснення систематичного контролю за їх реалізацією;

• надання центральним та місцевим органам державної виконав­чої влади, органам місцевого самоврядування, службам у справах не­повнолітніх, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, громадським організаціям практичної, фінансової та методичної допомоги, консультації з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

  • Комітет відповідно до покладених на нього завдань:

• узагальнює практику застосування законодавства з питань, шо належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдоскона­лення законодавства та в установленому порядку вносить їх на роз­гляд Президентові України, Кабінетові Міністрів України;

• видає наукові та методичні матеріали, періодичні збірники, створює науково-методичні підрозділи та тимчасові творчі колекти­ви, виступає державним замовником наукових досліджень з проблем соціального захисту та запобігання правопорушенням серед неповно­літніх, сприяє впровадження їхніх результатів у практику;

• вивчає міжнародний досвід соціальної роботи з неповнолітніми, в межах своїх повноважень сприяє розвитку міжнародних зв'язків;

• опрацьовує рекомендації з раціонального розміщення спеціаль­них установ для неповнолітніх і разом з відповідними центральними органами державної виконавчої влади готує пропозиції про розвиток міжгалузевого співробітництва у цій сфері діяльності;

• сприяє залученню громадських організацій і окремих громадян до захисту законних прав, свобод та іитсрссів неповнолітніх, запобі­гання вчиненню ними правопорушень;

• забезпечує спеціальну підготовку і перепідготовку керівників та фахівців (педагогів, соціальних психологів, соціологів, юристів, ме­дичних та інших працівників) служб у справах неповнолітніх;

• опрацьовує заходи щодо забезпечення служб у справах непов­нолітніх висококваліфікованими працівниками, координує діяльність органів освіти з питань підготовки таких спеціалістів;

• здійснює функції з управління майном установ, що перебувають у загальнодержавній власності й належать до сфери управління Комі­тету; виступає засновником цільових і благодійних фондів; здійснює інші функції, що впливають з покладених на нього завдань.