
- •1.Теоретико-методичні засади організації виробництва
- •1.1.Організація виробництва
- •Закономірності, основні принципи організації виробництва. Системна концепція організації виробництва
- •Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2.Планування виробництва
- •2. Організаційний розділ
- •2.1. Розрахунок вартості капітальних вкладень
- •2.2. Визначення чисельності робітників за категоріями
- •Норма робочого часу на 2013 рік
- •2.3. Розрахунок фонду заробітної плати працюючих
- •3. Економічний відділ
- •3.1. Розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат
- •3.2. Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат
- •3.3. Розрахунок собівартості продукції
- •4.Визначення показників ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)
- •5.Техніко-економічні показники роботи
- •6.Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
Київський індустріальний коледж
Курсова робота
Дисципліна: « Економіка, організація та планування виробництва »
Тема: « Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення »
Група: А-41
Виконав: Янюк А.А.
Викладач: Ярмульська Ю.М.
Київ 2014
Завдання
Для написання курсової роботи з предмету «Економіка, організація та планування виробництва» студента групи А-41 Янюка А.А. на тему «Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення ».
1. Вступна частина до курсової роботи.
2. Провести розрахунок вартості капітальних вкладень:
- розрахунок загальної вартості капітальних вкладень;
- розрахунок вартості технологічного обладнання;
- витрати на утримання обладнання (будівлі, споруди);
- витрати на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди);
- амортизаційні відрахування за кожним найменуванням обладнання (будівлі, споруди);
3. Провести розрахунок чисельності робітників за всіма категоріями.
4. Розрахувати фонд заробітної плати працюючих.
5. Провести розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат.
6. Провести розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат.
7. Розрахувати собівартість продукції.
8. Визначити показники ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)
9. Звести всі техніко-економічні показники роботи.
10. Зробити відповідні висновки з отриманих результатів.
Керівник курсової роботи Ярмульська Ю.М.
|
Варіант 20 |
|
|
L (м) |
32,7 |
|
|
W(м) |
47,8 |
|
|
В1(грн.) |
137 |
|
|
Ві(грн.) |
Воб+15% |
|
|
|
На |
Нр |
Ну |
Будівлі(%) |
1,6 |
4,9 |
4,6 |
Споруди(%) |
2,2 |
4,4 |
5 |
Обладнання(%) |
2,6 |
3,6 |
5,5 |
Тст |
тарифна ставка всіх робітників |
|
|
( 15,60грн.-22,10 грн) студент обирає самостійно. |
|||
N (шт) |
22874 |
|
|
«ЗМІСТ»
Вступ- - - - - - - - - - - 4
1.Теоретико-методичні засади організації виробництва - - 5
1.1.Організація виробництва - - - - - - - 5
1.2.Планування виробництва - - - - - - 11
2.Організаційний розділ - - - - - - - 15
2.1. Розрахунок вартості капітальних вкладень - - - - 15
2.2. Визначення чисельності робітників за категоріями - - 17
2.3. Розрахунок фонду заробітної плати працюючих - - - .20 3. Економічний відділ - - - - - - - - 24
3.1. Розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат - 24
3.2. Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат - - - - - - - 25
3.3. Розрахунок собівартості продукції - - - - - 26
4. Визначення показників ефективності роботи цеху - - - 27
5.Техніко-економічні показники роботи - - - - - 28
6.Список використаної літератури - - - - - - 29
ВСТУП
Планування
виробництва
- передбачає прийняття рішення про
експлуатацію операційної системи з
врахуванням зміни сукупного попиту. На
промисловому підприємстві планову
діяльність доцільно зосередити на
чотирьох найважливіших напрямах: збут,
фінанси, виробництво продукції, закупівля.
Організація виробництва— це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.
Компреесор — машина для стискування повітря або іншого газу до надлишкового тиску не нижче 0,2 МПа, компресії і переміщення газів під тиском. Розрізняють поршневі і ґвинтові компресори.
Загальноприйнята класифікація механічних компресорів за принципом дії, під принципом дії розуміють основну особливість процесу підвищення тиску, що залежить від конструкції компресора. За принципом дії всі компресори можна розділити на дві великі групи: динамічні та об'ємні.
Продуктивність компресорів зазвичай виражають в одиницях об'єму газу стисненого в одиницю часу ( м ³ / хв , м ³ / год). Продуктивність зазвичай вважають за показниками наведеними до нормальних умов . При цьому розрізняють продуктивність по входу і по виходу , ці величини практично рівні при маленькій різниці тисків між входом і виходом , але при великій різниці , наприклад , у поршневих компресорів , вихідна продуктивність може при тих же оборотах падати більш ніж у два рази в порівнянні з вхідний продуктивністю , виміряної при нульовому перепаді тиску між входом і виходом . Компресори називаються дотискати , якщо тиск всмоктуваного газу істотно перевищує атмосферний .
Моя курсова робота містить 29 сторінок та 14 таблиць.
1.Теоретико-методичні засади організації виробництва
1.1.Організація виробництва
Організація виробництва — це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.
Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.
Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:
— організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;
— організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;
— організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;
—
організацію
автоматичного і гнучкого автоматизованого
виробництва як процес комплексної
механізації й автоматизації не тільки
технологічних операцій, а і допоміжних
прийомів
праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);
— організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;
— організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;
— організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;
— організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;
— організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.
Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.
Організація
виробництва й оптимальне управління
ним є найважливішими чинниками прискорення
науково-технічного прогресу. Вони
забезпечують найбільш повне й ефективне
використання трудових, матеріальних і
фінансових ресурсів підприємства,
зниження собівартості та підвищення
якості продукції, зростання продуктивності
праці й ефективності виробництва,
істотне скорочення тривалості циклу
"дослідження — проектування —
виробництво — реалізація" і підвищення
темпів відновлення продукції та
технічного розвитку виробництва.
Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:
— скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;
— створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;
— управління глобальними виробничими мережами;
— розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;
— швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;
— управління різнорідною робочою силою;
— дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.