
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •Предмет психології навчання.
- •Предмет психології виховання.
- •Предмет психології учителя.
- •3. З історії вікової і педагогічної психології
- •4. Методи вікової і педагогічної психології
- •Класифікація методів.
- •Література
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •Теорія соціального научіння
- •Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •3. Психічний розвиток і навчання Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку
- •Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
- •Література
- •III. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •Психологія немовляти
- •2. Ранній вік (2—3 рік життя)
- •Криза трьох років
- •3. Дошкільний вік
- •Соціальна ситуація розвитку дошкільника
- •Розвиток психічних функцій Мова.
- •Сенсорний розвиток.
- •Розвиток особистості дошкільника
- •Література
- •IV. Молодший шкільний вік
- •1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •2. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •Характерні особливості учбової діяльності.
- •Змістові складові навчальної діяльності.
- •Цільові складові навчальної діяльності.
- •Мотиваційні складові учіння.
- •Операційні складові учіння.
- •Емоційно-вольові складові учіння.
- •Комунікативні компоненти учіння.
- •Результативні складові учіння.
- •Контрольно-оцінні складові учіння.
- •Ставлення учнів до учіння.
- •Формування уміння вчитись.
- •Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
- •Ігрова діяльність.
- •3. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань.
- •Розвиток мислення.
- •Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів.
- •Учбові задачі, які використовуються у початкових класах.
- •Розвиток мовлення.
- •4. Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.
- •Емоційні особливості.
- •Вольові якості.
- •Індивідуально-типологічні особливості.
- •Розвиток здібностей.
- •Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.
- •Формування взаємовідносин, груп і колективів.
- •Формування самосвідомості.
- •Література
- •V. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •Особливості психосексуального розвитку підлітка.
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •Особистісне зростання підлітка.
- •Криза особистості підлітка.
- •3. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •Лібералізація ціннісних уявлень.
- •Розвиток "я" і набуття ідентичності.
- •Становлення самосвідомості підлітка.
- •Література
- •VI. Психологія ранньої юності
- •1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
- •3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •Література
- •VII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •4. Кризи віку дорослості
- •Література
- •VIII.Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •1. Історія психологи учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •Література
- •IX. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •3. Теорії навчання
- •4. Класифікація навчання
- •5. Моделі навчання
- •6. Психологічні основи змісту навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •Література
- •X. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання Загальне поняття про психологію виховання
- •Теорія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •Психологічні механізми виховання
- •Психолого-педагогічні прийоми виховання
- •Методи і прийоми формування досвіду громадянської поведінки
- •Методи стимулювання і корекції поведінки
- •3. Поняття про моральність
- •Чинок як одиниця моральної поведінки
- •Критерії та показники вихованості
- •Рівні моральної вихованості.
- •4. Вікові аспекти виховання
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Рання юність
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •Література
- •Xl психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •Література
3. Структура педагогічних здібностей
Найбільш повно на сучасному етапі концепція педагогічних здібностей розкрита та розвинена Н.В. Кузьміною.
По-перше, всі педагогічні здібності співвіднесені з основними аспектами (сторонами) педагогічної системи. По-друге, педагогічні здібності це "особлива чутливість до об'єкту, процесу і результатів педагогічної діяльності". По-третє,— вони включають у себе не тільки набір, сукупність, а являють деяку структурну організацію цієї чутливості. По-четверте, виділена урівненість педагогічних здібностей. По-п'яте, це трактування визначає зв'язок загальних і спеціальних педагогічних здібностей, з одного боку, і спеціальних педагогічних здібностей — з іншого.
Таким чином підкреслюється, що здібність суб'єкта педагогічної діяльності, яка формується та розвивається у педагогічній діяльності, значною мірою визначають її успішність.
В трактуванні Н.В. Кузьміною, педагогічна система включає п'ять структурних елементів (мета, учбова інформація, засоби комунікації, учні і педагоги) та п'ять функціональних елементів (дослідницький, проекційний, конструктивний, комунікативний, організаторський).
Педагогічні здібності Н.В. Кузьміна розглядає "як специфічну форму чутливості педагога до суб'єкта діяльності, по-перше, до об'єкта, процесу та результатів педагогічної діяльності... і, по-друге, до учнів, як суб'єктів спілкування, пізнання, праці". Тому педагогічні здібності можна поділити на 2 рівні — перцептивно-рефлексивні та проективні. Перцептивно-рефлексивні включають три види чутливості: почуття об'єкта, пов'язане з емпатією, почуття міри чи такту, та почуття приналежності. Ці прояви чутливості є основою педагогічної інтуїції. Проективні здібності пов'язані з вміннями створення нових, продуктивних способів навчання. Цей рівень включає гностичні, проекційні, конструктивні, комунікативні та організаторські здібності.
Гностичні здібності проявляються у швидкому та творчому оволодінні методами навчання учнів, винахідливості способів навчання. Вони забезпечують накопичення інформації вчителю про учнів та самого себе.
Проекційні здібності проявляються у вмінні передбачити кінцевий результат виховуючого навчання протягом усього періоду навчання.
Конструктивні здібності проявляються у створенні творчої робочої атмосфери спільного співробітництва, діяльності, вмінні побудувати урок, який найбільше відповідає поставленій меті розвитку та саморозвитку учня.
Комунікативні здібності проявляються в налагодженні контакту, педагогічно доцільних відносин. За Н.В. Кузьміною, вони забезпечуються чотирма факторами: здібністю до ідентифікації, чутливістю до індивідуальних особливостей учнів, добре розвиненою інтуїцією, сугестивними якостями. До комунікативних здібностей можна також віднести фактор мовленнєвої культури (стриманість, зверненість, впливовість і т.д.).
Організаційні здібності проявляються в особливій чутливості до способів організації учнів в групи, в засвоєнні ними учбового матеріалу, самоорганізації навчаючих, в самоорганізації власної діяльності педагога.
Важливим є висновок дослідників школи Н.В. Кузьміної про те, що педагогічні здібності передбачають високий рівень розвитку загальних здібностей (спостережливості, мислення, уяви) та інших спеціальних здібностей ( наприклад, поетичних, артистичних) включаються в сферу педагогічної діяльності лише за наявності педагогічної спрямованості і педагогічних здібностей за умови їх подальшого розвитку. Тому визначені 3 типи об'єднання педагогічних та інших спеціальних здібностей: спеціальні здібності — а) допомагають; б) нейтральні та в) заважають педагогічній діяльності.
Цікавим є підхід Н.А. Амінова до трактування здібностей взагалі та педагогічних здібностей окремо. Для Н.А. Амінова провідним виступає успішність, яка розглядається з двох боків: індивідуальна (досягнення людини по відношенню до самої себе в часі) та соціальна (досягнення однієї людини по відношенню до досягнень інших людей). Перший вид — це індивідуальна (ресурсна) успішність, другий — конкурентноздатність.
Індивідуальна, ресурсна успішність — це способи досягнення успіху, інструментальні здібності, до яких входять загальні (перцептивні) і спеціальні здібності.
Спеціальні здібності (по Н.А. Амінову) включають емоційні, вольові, мнемічні, атенціонні, і мажинітивні. Справжні здібності автор називає термінальними. Вони забезпечують та підвищують конкурентноздатність. Термінальна здібність до педагогічної діяльності передбачає здатність до протидії відповідно до розвитку синдрому емоційного спалення (виснаження емоційних ресурсів).
Таким чином можна виділити такі складові класифікації педагогічних здібностей:
умови ефективності педагогічної діяльності, покладені в основу трактування М.Д. Левітова, Ф.М. Гоноболіна, В.А. Крутецького);
чутливість до різних компонентів педагогічної діяльності за Н.В. Кузьміною та А.О. Реаном;
валентність результату дії, яка співвідноситься з психофізіологічними особливостями психічних функцій та станів (Н.А. Амінов).
Можна також виділити і інші основи: морфологічні X. Гарднера та соціологічні Дж. Холианда.