
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •Предмет психології навчання.
- •Предмет психології виховання.
- •Предмет психології учителя.
- •3. З історії вікової і педагогічної психології
- •4. Методи вікової і педагогічної психології
- •Класифікація методів.
- •Література
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •Теорія соціального научіння
- •Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •3. Психічний розвиток і навчання Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку
- •Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
- •Література
- •III. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •Психологія немовляти
- •2. Ранній вік (2—3 рік життя)
- •Криза трьох років
- •3. Дошкільний вік
- •Соціальна ситуація розвитку дошкільника
- •Розвиток психічних функцій Мова.
- •Сенсорний розвиток.
- •Розвиток особистості дошкільника
- •Література
- •IV. Молодший шкільний вік
- •1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •2. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •Характерні особливості учбової діяльності.
- •Змістові складові навчальної діяльності.
- •Цільові складові навчальної діяльності.
- •Мотиваційні складові учіння.
- •Операційні складові учіння.
- •Емоційно-вольові складові учіння.
- •Комунікативні компоненти учіння.
- •Результативні складові учіння.
- •Контрольно-оцінні складові учіння.
- •Ставлення учнів до учіння.
- •Формування уміння вчитись.
- •Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
- •Ігрова діяльність.
- •3. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань.
- •Розвиток мислення.
- •Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів.
- •Учбові задачі, які використовуються у початкових класах.
- •Розвиток мовлення.
- •4. Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.
- •Емоційні особливості.
- •Вольові якості.
- •Індивідуально-типологічні особливості.
- •Розвиток здібностей.
- •Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.
- •Формування взаємовідносин, груп і колективів.
- •Формування самосвідомості.
- •Література
- •V. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •Особливості психосексуального розвитку підлітка.
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •Особистісне зростання підлітка.
- •Криза особистості підлітка.
- •3. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •Лібералізація ціннісних уявлень.
- •Розвиток "я" і набуття ідентичності.
- •Становлення самосвідомості підлітка.
- •Література
- •VI. Психологія ранньої юності
- •1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
- •3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •Література
- •VII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •4. Кризи віку дорослості
- •Література
- •VIII.Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •1. Історія психологи учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •Література
- •IX. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •3. Теорії навчання
- •4. Класифікація навчання
- •5. Моделі навчання
- •6. Психологічні основи змісту навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •Література
- •X. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання Загальне поняття про психологію виховання
- •Теорія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •Психологічні механізми виховання
- •Психолого-педагогічні прийоми виховання
- •Методи і прийоми формування досвіду громадянської поведінки
- •Методи стимулювання і корекції поведінки
- •3. Поняття про моральність
- •Чинок як одиниця моральної поведінки
- •Критерії та показники вихованості
- •Рівні моральної вихованості.
- •4. Вікові аспекти виховання
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Рання юність
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •Література
- •Xl психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •Література
2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
Як визначав C.Л. Рубінштейн: "Процес розвитку здібностей людини є процес розвитку людини. Засвоєння людиною певних знань та способів дій мають своєю передумовою, своєю внутрішньою умовою певний рівень розумового розвитку — розвитку розумових здібностей".
За Б.М. Тепловим, здібності не зводяться до навичок та умінь і відрізняють одну людину від іншої в залежності від успішності виконання певної діяльності. Здібності утворюються в діяльності та проявляються в таких її динамічних характеристиках, як швидкість, глибина, міцність засвоєння. Можна говорити про те, що в залежності від виду діяльності виділяють загально інтелектуальні та соціальні здібності.
А.Н. Леонтьєв вказував, що "широко прийняте визначення здібностей полягає в тому, що ці якості індивіда, ансамбль яких j обумовлює успіх виконання певної діяльності (маються на увазі 1 якості, які розвиваються онтогенетично), в самій діяльності і, J безумовно, в залежності від зовнішніх умов".
Вітчизняні дослідники на основі положень C.Л. Рубінштей- на, Б.М. Теплова виділили цілу групу педагогічних здібностей.
Так, М.Д. Левітов визначав як основні педагогічні здібності такі: здібність до передачі знань дітям скорочено, у цікавій формі; здібність до розуміння учнів, яка спирається на спостережливість; самостійний і творчий склад мислення; кмітливість чи швидку та точну орієнтацію; організаційні здібності, необхідні як для забезпечення роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.
Подальший розвиток зробив Ф.М. Гоноболін, який деталізуючи зміст вищеназваних здібностей, визначав ще дванадцять, узагальнюючи які, отримаємо такі групи:
здібність робити учбовий матеріал доступний учням та пов'язувати його з життям — утворює групу дидактичних здібностей, чи загальних здібностей до передачі знань у скороченій та цікавій формі;
розуміння вчителем учня, інтерес до дітей, творчість у роботі, спостережливість по відношенню до дітей — група пов'язана з рефлексивно-гностичними здібностями людини;
вольовий вплив на дітей, педагогічна вимогливість, педагогічний такт, здібність до організації дитячого колективу — це інтерактивно-комунікативні здібності;
здібності, які характеризують змістовність, яскравість, образність та впевненість мовлення вчителя.
Найбільш узагальнено педагогічні здібності представлені В.А. Крутецьким, який дав такі загальні визначення.
1. Дидактичні здібності — здібність доступно передавати учням учбовий матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмета, спонукати учнів до активного, самостійного мислення. Вчитель з дидактичними здібностями вміє при потребі відповідним чином реконструювати, адаптувати учбовий матеріал, важке зробити легким, складне — простим, незрозуміле — зрозумілим. Професійна майстерність, як її розуміють сьогодні, включає здібність не просто дохідливо підносити знання, популярно і зрозуміло викладати матеріал, але і здібність організовувати самостійну роботу учнів, самостійне отримання знань, розумно і тонко "диригувати" пізнавальною активністю учнів, спрямовувати її в необхідний бік.
2. Академічні здібності — здібності до відповідної галузі знань (математики, фізики, біології, літератури і т.д.) Здібний учитель знає предмет не тільки в межах учбового курсу, а значно ширше і глибше, постійно слідкує за відкриттями науки, абсолютно вільно володіє матеріалом, проявляє до нього великий інтерес, прагне до дослідницької роботи.
3. Перцептивні здібності — здібності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, яка пов'язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів. Здібний вчитель, вихователь за незначними ознаками, невеликим зовнішнім проявом бачить ледь помітні зміни у внутрішньому стані учня.
4. Мовленнєві здібності — здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки. Мова здібного вчителя на уроці завжди спрямована на учнів. Чи повідомляє вчитель новий матеріал, чи коментує відповідь учня, висловлює схвалення чи осуд, мова його завжди відрізняється внутрішньою силою, впевненістю, зацікавленістю в тому, що він говорить. Висловлювання думки ясне, просте, зрозуміле для учнів.
5. Організаторські здібності — це, по-перше, здібності організовувати учнівський колектив, об'єднувати його, надихати на вирішення важливих задач і, по-друге, здібності правильно організовувати свою власну роботу; Організація власної роботи передбачає вміння правильно планувати і самостійно контролювати її. У досвідчених вчителів виробляється своєрідне почуття часу — вміння правильно розподіляти роботу, вкладатися у визначений термін.
6. Авторитарні здібності — здібність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет (хоча авторитет складається не тільки на цій основі, а, наприклад, на основі знання предмету, чуйності і такту вчителя). Авторитарні здібності залежать від цілого комплексу особистісних якостей вчителя, а саме: його вольових якостей (рішучість, витримка, наполегливість, вимогливість і т.д.), а вже потім — від почуття відповідальності за навчання і виховання школярів, від впевненості вчителя в тому, що він правий, від вміння передати цю впевненість своїм вихованцям.
7. Комунікативні здібності — здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідносини, наявність педагогічного такту.
8. Педагогічна уява ( чи прогностичні здібності) — це спеціальні здібності, які виражаються у передбачуваності своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленнями про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця.
9. Здібність до розподілу уваги одночасно між кількома видами діяльності має особливе значення для роботи вчителя. Здібний, досвідчений вчитель уважно слідкує за змістом та формою викладу (чи думки учня) і в той же час тримає в полі зору всіх учнів, чутливо реагує на ознаки втоми, неуважності, непорозуміння, помічає всі випадки порушення дисципліни, і, врешті-решт, слідкує за своєю поведінкою (позою, мімікою, пантомімікою, ходою).
З наведених визначень педагогічних здібностей, вони в своєму змісті мають: 1) особистісні якості; 2) розглядаються через відповідні дії та вміння. При цьому є вміння, які входять до змісту декількох здібностей (наприклад, уміння, які розкривають перцептивні здібності близькі до умінь, які включені в здібність по розподілу уваги і т.д.).